У 1930 році з самого початку заснування Дніпропетровського інженерного будівельного інституту (ДІБІ, потім ДВНЗ ПДАБА) у складі будівельного факультету була організована кафедра «Залізобетон», що надалі була перейменована в кафедру «Залізобетонні і кам’яні конструкції».

З 1930 по 1957 рік кафедрою завідував проф. Буданов М. О. (роки життя 1888-1973). Народився в м. Дебальцево Донецької області. Закінчив у 1906 році гімназію в Ростові-нa-Дону, а в 1912 році закінчив Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення. У 1939 році захистив першу підготовлену в ДІБІ докторську дисертацію на тему: «Вплив повзучості бетону на роботу залізобетонних арок». Він відомий як один з основоположників теорії повзучості бетону – теорії старіння. Кафедрою завідував з 1930 по 1957 р.р.

У пору становлення в складі кафедри працювало 3 викладачі: професор, доцент і асистент. Навчальний процес був спрямований на підготовку інженерів-проектувальників та інженерів-будівельників для роботи в проектних інститутах і на будівельних майданчиках.

У 1957 році завідувачем кафедри був обраний к.т.н., доцент Воронков М. І. (роки життя 1901-1981), який завідував кафедрою з 1957 по 1970 рік. Закінчив Київський політехнічний інститут  факультет «Інженерні споруди і мости» і у 1940 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження тонкостінних залізобетонних балок». Проводив дослідження властивостей жаростійких спеціальних бетонів і їхнього застосування у футеровках різних агрегатів і конструкцій.

В 60-ті роки, із відновленням промисловості, була потрібна більша кількість фахівців-будівельників, стрімко зростає кількість студентів на факультеті промислового і цивільного будівництва. З ростом контингенту студентів збільшується і кількість викладачів. У 1967 році на кафедрі вже працювало дванадцять викладачів, а до 1972 року – вісімнадцять.

За рахунок прийому фахівців із головних науково-дослідних інститутів країни формується потужний науковий потенціал кафедри. У цей період були сформовані наступні наукові напрямки:

– дослідження міцності згинальних елементів за нормальними і похилими перерізами, що експлуатуються в нормальних умовах і при високих температурах (доц. Воронков М. І., доц. Семенюта В. О.);

– дослідження реальної роботи ґратчастих конструкцій (доц. Воронков М. І., асп. Путілов О Й.);

– дослідження роботи фундаментів під устаткування з вібраційними, динамічними навантаженнями (доц. Гітман П. М.);

– застосування залізобетону в машино-будуванні (доц. Гітман П. М., асистент
Самбор Ю. В.);

– дослідження фізико-механічних властивостей легких бетонів при дії тривалих і короткочасних навантажень (доц. Сазикіна Л. Л.);

– дослідження фізико-механічних характеристик високоміцних важких бетонів при тривалій дії навантажень і вплив їх усадки і повзучості на втрати попереднього напруження при центровому і позацентровому стиску (доц. Мельник Р. О., аспіранти Пацула А. Я., Соколов Г. О., Лубенець І. І., Стриго Г. С., асистент Федорчук В. І. та ін.);

– дослідження конструкцій кільцевого поперечного перерізу ліній електропередач із центрифугованих бетонів і розробка методики їх розрахунку (доц. Баташев В. М., аспіранти Нагорна Т. Ф., Лебедєв В. М., Лебедєв Л. М., Андросов С. Т., Березюк А. М, інж. Янковський А. Т.);

– дослідження властивостей жаростійких спеціальних бетонів і їх застосування у футерівках різних агрегатів і конструкціях (доц. Семенюта В. О., Прядко В. М., Пивоваров В. В., ст. викладач Шило А. Є., ас. Магала В. С., інж. Сисоєв Ю. М. та ін.).

З приходом з аспірантури (НДІЗБ Держбуду СРСР, м. Москва) к.т.н. В М. Прядка у 1965 році була організована галузева науково-дослідна лабораторія жаростійких бетонів Міністерства чорної металургії УРСР, яку він очолив. У 1969 році з лабораторії жаростійких бетонів виділилася група наукових співробітників із напрямком досліджень жаростійких бетонів в умовах агресивних середовищ і на базі цього напрямку була організована друга галузева лабораторія тепломонтажних робіт Мінспецбуду УРСР. Лабораторію очолив к.т.н. Пивоваров В. В. Пізніше була організована галузева науково-дослідна лабораторія Мінважбуду УРСР, фахівці якої займалися уточненням теорії розрахунку залізобетонних конструкцій та дослідженнями в області високоміцних центрифугованих бетонів і конструкцій із них. Лабораторію створив і очолив к.т.н., доц. Баташев В. М.

У ці роки активізується винахідницька діяльність. У винахідницькій діяльності найбільш успішно працював доц. Прядко В.М. разом із співробітниками лабораторії і працівниками металургійних заводів. Згодом Прядко В. М. був удостоєний почесного звання заслуженого винахідника УРСР. При кафедрі щорічно дипломуються до 150 осіб. Теми дипломних проектів виконувались за реальними об’єктами. Студенти активно брали участь у держбюджетній і договірній тематиці кафедри, у дипломному проекті вперше з’являється розділ науково-дослідна робота студентів. За результатами науково–дослідної роботи студенти беруть участь у конкурсах усіх рівнів.

У 1972 році завідуючим кафедрою був обраний к.т.н., доцент Семенюта В. О. (роки життя 1926-2000). Народився у м. Дніпропетровську. У 1949 році закінчив ДІБІ, факультет «Промислове та цивільне будівництво». Після закінчення аспірантури в НДІЗБ у 1963 році захистив дисертацію к.т.н. на тему: «Купола з жаростійкого залізобетону». Проводив дослідження жаростійких бетонів. Завідував кафедрою з 1972 по 1977 р.р.

У ці роки зберігається тематика наукових досліджень кафедри. Функціонують три галузеві лабораторії. Активно ведеться підготовка фахівців вищої кваліфікації через аспірантуру. Щорічно захищаються 1-2 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Випускники аспірантури залишаються працювати на кафедрі та у лабораторіях кафедри, а також на інших кафедрах інституту. Зміцнюються зв’язки кафедри з науково-дослідними інститутами країни, промисловими підприємствами регіону, України і СРСР. Наукові праці одержують визнання в СРСР і результати досліджень високоміцних звичайних і центрифугованих бетонів, а також жаростійких бетонів застосовують для розробки окремих розділів будівельних норм і правил і посібників з проектування конструкцій.

Результати наукових досліджень значно розширюють тематику дипломних проектів. Частина дипломних проектів виконується по науковій тематиці і має статус наукової дипломної роботи.

У 1977 році на посаду виконуючого обов’язки завідуючого кафедрою був призначений к.т.н., доцент Акатов Г. І. Він виконував обов’язки завідувача кафедри з 1977 по 1980 рік.

Народився в м. Павлоград Дніпропетровської області. Закінчив у 1941 р. ДІБІ, факультет «Промислове та цивільне будівництво». У 1965 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження роботи залізобетонних ферм». Довгий час працював проректором з учбової роботи ДІБІ. У ці роки підсилюється науковий потенціал галузевих лабораторій за рахунок випускників аспірантури і випускників НДІЗБ Держбуду СРСР. Значно поліпшуються економічні показники виконуваних робіт (економічний ефект складає 1:4 і більше).

У 1980 році доц. Баташев В. М., який працював в інституті з 1967 по 1994 рік (роки життя 1929-1994), захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня д.т.н. на тему: «Розрахунок міцності, тріщиностійкості і деформацій залізобетонних елементів і конструкцій із багаторядним армуванням». і був обраний завідуючим кафедрою, завідував з 1980 по 1982 рік.

В.М. Баташев народився в м. Горький (наразі Нижній Новгород). Закінчив Горьківський будівельний технікум за фахом «Гідротехнічні споруди», Горьківський інженерно-будівельний інститут, аспірантуру НДІЗБ Держбуду СРСР. Був членом комісії з будівельної механіки залізобетону науково – технічної ради при Академії наук СРСР, членом Національного Комітету Європейського комітету по бетону. Заснував наукову школу теорії проектування центрифугованих залізобетонних конструкцій кільцевого перерізу. Автор більше 80 друкованих робіт. Підготував 5 кандидатів технічних наук.

Випускники кафедри розподіляються в межах території СРСР і надалі багато хто з них займає високі посади в науково-дослідних, проектних інститутах і на підприємствах. У ці роки велика увага була звернена на впровадження теоретичних наукових розробок у практику будівництва. Для ефективності роботи була створена наукова група в складі д.т.н, проф. Баташева В. М.; к.т.н., доц. Федорчука В. І.; к.т.н., доц. Бородіна О. О. і великої групи інженерів, що займалися розробкою конструкцій, їх випробуванням і виготовленням серійних конструкцій (Савицький М. В., Філімонов Л. О., Садовий В. Ю., Дунда О. В., Танцюра В. Ю.). У ці роки були систематизовані і скомпоновані наукові дослідження в науковий напрямок «Розробка нових будівельних конструкцій, удосконалення методів їх розрахунку і технології виготовлення», що включав два основних вектори дослідження: конструкції з високоміцних бетонів і сталей; жаростійкий бетон і залізобетон у теплових агрегатах і установках чорної металургії.

Дослідження і впровадження конструкцій із високоміцних і жаростійких бетонів широко висвітлювалися у всесоюзних журналах, вісниках передового досвіду та ін. Кафедра одержала визнання в наукових колах країни. Викладачі і наукові співробітники щорічно брали участь у 10…15 наукових конференціях, симпозіумах і ін. Результати наукових досліджень були використані в будівельних нормах і в посібниках. Розробляються конструкції зі змішаним армуванням, що дає можливість оптимізувати витрати арматури на конструкції покриттів і перекриттів.

У дипломному проектуванні застосовувались результати наукових досліджень, на кафедрі було прийняте рішення про розробку в дипломних проектах тільки нетипових конструкцій. Викладачі кафедри розробляють велику серію методичних посібників з курсового і дипломного проектування, що дає можливість студентам засвоювати теоретичний курс і перспективи розвитку будівельних залізобетонних конструкцій.

З 1982 по 1986 рік кафедрою завідував к.т.н., доц. Путілов О. Й. Народився в с. Лєніногорка Суворовського району, Краснодарського краю. У 1952 закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту, факультет «Мости і тунелі». Навчався в аспірантурі ДІБІ. У 1965 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідженняї роботи двогілкових залізобетонних колон із трикутним розкосом». Довгий час працював деканом факультету Промислове та цивільне будівництво ДІБІ.

Наукові дослідження за цей період виконуються за окремими господарськими договорами. Роботи продовжувалися з досліджень центрифугованих циліндричних опор ліній електромереж діаметром 800 мм (проф. Баташев В. М., доц. Путілов О. Й., ас. Янковський А. Т., інж. Савицький М. В., інж. Садовий В. Ю., інж. Філімонов Л. О.). Продовжувалися розробки конструкцій із змішаним армуванням (доц. Пацула А. Я.). Основна частина господарських договорів велась по жаростійких бетонах у рамках двох галузевих лабораторій. Роботи виконувалися по всій території СРСР.

З 1986 по 1997 рік кафедрою завідував к.т.н., доц. Федорчук В. І. З 1986 по 1991 рік на кафедрі і в лабораторії працювало 45 осіб, із них 16 викладачів – професор, 13 доцентів і 2 асистенти. В цей час зберігалася сформована наукова і науково-методична тематика кафедри.

З метою наближення навчального процесу до виробництва в 1995 році була створена філія кафедри в Державному проектному інституті «Придніпровський промбудпроект» (ППБП). Завідував філією кафедри головний інженер ППБП Гладишев О. В. Кафедра постійно знаходилася в пошуках шляхів тісного співробітництва з філією. Створювалися творчі групи з числа головних фахівців ППБП, що працювали зі студентами під час виробничих практик і з 2-4 студентами-дипломниками. В основному фахівці ППБП готували кадри для проектних організацій і технічних відділів управлінь і трестів.

Після 1991 року країна входить у кризу, і це позначилося на науковому і навчальному потенціалі інституту і кафедри. Скорочується нове будівництво, знижується потреба в інженерах-будівельниках, скорочується кількість замовлень на наукові розробки, зменшуються суми держбюджетного фінансування науки. Криза в Україні значно позначилася на науково-технічній тематиці кафедри. Наукові замовлення здебільшого виконувалися по обстеженню і технічній діагностиці конструкцій будинків і споруд. В цей час формується напрямок з діагностики і оцінки технічного стану конструкцій АЕС і об’єктів енергетики України (к.т.н. Савицький М. В., інж. Титюк А. О., інж. Колохов В. В.).

Наукові напрямки попередніх років збереглися. Впроваджувалися конструкції багатопустотних плит із модифікованим армуванням, удосконалювалося армування прогонів будинків із застосування змішаного армування. Велися роботи по удосконаленню конструкцій фундаментів будівель і споруд і їх активного впровадження (к.т.н., доц. Баташева К. В.).

Із змінами в організації суспільного життя України змінюються пріоритети й у навчальному процесі. Більш широке застосування знаходить обчислювальна техніка в навчальній і науково-дослідній областях. З’являється новий курс по застосуванню промислових програм у розрахунках і проектуванні конструкцій будинків і споруд. Кафедра виступає ініціатором впровадження «AutoCAD», що дає можливість першим студентам виконувати графічну частину дипломного проекту на ЕОМ.

З поверненням в 1986 році із аспірантури НДІЗБ Держбуду СРСР (м. Москва) к.т.н. Савицького М. В. на кафедрі сформувався новий науковий напрям – надійність і довговічність залізобетонних конструкцій при дії навантаження і агресивного середовища.

Все життя М. В. Савицького було пов’язане з кафедрою залізобетонних та кам’яних конструкцій Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту (надалі з ДВНЗ ПДАБА).

Народився 15.01.1954 р. в селі Богданівка Знам’янського р-ну Кіровоградської обл., в сім’ї робітників. В 1971 р. закінчив школу з золотою медаллю.

Навчаючись на факультеті «Промислове та цивільне будівництво» був старостою  групи куратором якої був викладач кафедри залізобетонних та кам’яних конструкцій Володимир Михайлович Прядко.

З 1997 по 2016 рік кафедрою завідував д.т.н., проф. Савицький М.В.

 В 1994 р. він успішно захистив докторську дисертацію і в 1996 році був призначений проректором з наукової роботи ПДАБА, а в 1997 обраний завідуючим кафедрою і з цього часу починається новий етап в розвитку кафедри залізобетонних і кам’яних конструкцій.

З першого курсу М. В. Савицький уже працює на кафедрі. проводить наукові дослідження під керівництвом  Валентина Михайловича Баташева з центрифугованим бетоном та конструкціями за темою його докторської дисертації. Дипломувався також на кафедрі залізобетонних та кам’яних конструкцій, отримав диплом інженера – будівельника з відзнакою та рекомендацію в аспірантуру, інженера – фортифікатора і звання лейтенант – інженер.

З теплотою та вдячністю згадує він своїх вчителів в інституті: Рускевича М. Л. (нарисна геометрія), Загорського Т. Я. (вища математика), Прусакова О. П. (опір матеріалів), Шайкевича В. Д. (будівельна механіка), Резніченка П. Т. (технологія будівельного виробництва), Писанка М. М. (металоконструкції), Баташева В. М., Прядко В. М., Бородіна О.О. (залізобетонні конструкції), Косячевського Л. Д. (дерев’яні конструкції), Нагорного В. В. (економіка будівництва) та інших.

Далі працював старшим інженером галузевої науково-дослідної лабораторії тепломонтажних робіт Міністерства монтажних та спеціальних робіт (Мінмонтажспецбуд) України при кафедрі ЗБіКК, науковим керівником якої був к.т.н. Пивоваров В. В., проводив дослідження з багатошаровими залізобетонними конструкціями при дії високої температури та навантаження. Був обраний асистентом кафедри «Архітектура» в ДІБІ.

Досвід керівництва колективом здобував за часів служби в Далекосхідному військовому окрузі на посадах заступника командира роти з технічної частини військово – будівельного загону та виконувача робіт (1977 – 1978).

Перший досвід проектної роботи здобував на посаді керівника групи в головній проектній організації Міноборони СРСР на Далекому Сході і в Сибіру «52-й Центральний проектний інститут Міністерства оборони СРСР» (м. Хабаровськ) (1978 – 1980). Проектний відділ очолював полковник Лубман М. Т., архітектор, випускник Київського інженерно-будівельного інституту. Проектував унікальні об’єкти разом з випускниками ДІБІ, відомими сьогодні архітекторами Дольником О. Т., Зарічним В. І., Воловенко А. І.

Працював старшим науковим співробітником в Хабаровському політехнічному інституті (1980 – 1981).

Дослідження на здобуття наукових ступенів к.т.н. та д.т.н. проводив в аспірантурі та докторантурі Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту бетону і залізобетону («НИИЖБ») Держбуду СРСР в Центральній лабораторії корозії. Незгладимий слід в становленні Савицького М. В., як науковця, залишили відомі вчені: доктори технічних наук, професори: Гузєєв Є. А. (науковий керівник), Москвін В. М., Милованов А. Ф., Гвоздєв О. О., Гуща Ю. П., Карпенко М. І., Клєвцов В.О., Розенталь М. К., Яценко Є. А., Фомиця Л. М., Шагін О. Л., Бондаренко В. М., Голишев О. Б. Як кандидатська, так і докторська дисертація захищалась за 2 спеціальностями – «Будівельні конструкції» та «Довговічність будівельних матеріалів і конструкцій»; «Будівельні конструкції, будівлі та споруди» і «Будівельні матеріали та вироби».

З 1987 р. Савицький М.В. знову працює в ДІБІ, пізніше – ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» на кафедрі залізобетонних і кам’яних конструкцій доцентом, професором, зав. кафедрою (з 1997 р. ). Проректором з наукової роботи працює з 1996 р. по теперішній час. Кандидат технічних наук (1987), доцент (1990), доктор технічних наук (1994), професор (1995).

Бере активну участь в діяльності професійних і громадських організацій, є сертифікованим експертом, інженером-проектувальником, архітектором, енергоаудитором будівель. Обраній дійсним членом Академії будівництва України, Української академії наук, Міжнародної інженерної академії, Міжнародної академії біоенерготехнологій ЮНЕСКО. Є членом Президії, головою секції будівництва і архітектури, Головою Ради проректорів та заступників директорів вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ Придніпровського наукового центру НАНУ і МОН України, Керівником підкомітету «Конструкції з дерева» Технічного комітету «Будівельні конструкції» Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Головою Науково-технічної ради академії, Головою вченої ради із захисту докторських дисертацій.

Має наступні відзнаки: Почесний професор ПДАБА, Почесний житель с. Богданівка, «Почесний працівник будівництва та архітектури» Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, лауреат премій ім. академіка Буднікова Академії будівництва України, ім. Патона Міжнародної інженерної академії, лауреат «Книги рекордів України» в категорії «Технології будівництва». Нагороджений багатьма медалями.

Ґрунтовна професійна підготовка, широка наукова ерудиція та зв’язок з практичними потребами будівельної галузі надало змогу Савицькому М. В. визначати актуальні напрямки наукових досліджень кафедри. Ним створено відому наукову школу «Архітектурно-конструктивно-технологічні системи для створення гармонійного антропогенно-природного середовища на основі збалансованого інноваційного розвитку та національних традицій».

Зі зміною економічних відношень змінюється і система підготовки молодих фахівців. Академія переходить на ступеневу систему підготовки – бакалавр, магістр. У 1999 році закінчили магістратуру перші випускники – Савицький Андр. М, Зінкевич А. М., Юрченко Є. Л. Це були, в основному, студенти-відмінники, що одержували в останній рік навчання посилену науково-технічну підготовку по одному з наукових напрямків кафедральної тематики. За рахунок цього зростає кількість наукових студентських конкурсних робіт, з’являються публікації викладачів із студентами і спільні авторські свідоцтва. У підготовці магістрів активно беруть участь проф. Савицький М. В., доценти: Нікіфорова Т. Д., Конопляник О. Ю., Кожанов Ю. О., Шевченко Т. Ю., Матюшенко І. М., Шехоркіна С. Є., Ожищенко О. А. Більшість випускників-магістрів вступають до аспірантури. Зростає кількість аспірантів і здобувачів, що навчаються при кафедрі, розпочата підготовка докторів технічних наук.

Наразі над докторськими дисертаціями працюють кандидати технічних наук, доценти кафедри: Юрченко Є. Л., Шевченко Т. Ю., Бабенко М. М., Шехоркіна С. Є., Зезюков Д. М., Ожищенко О. А.

Савицьким М.В. за 25 років підготовлено 33 кандидата та 2 доктора технічних наук. Опубліковано понад 600 наукових праць, 12 монографій, отримано більше 50 патентів на винаходи.

Основні наукові результати отримані науковою школою в дисертаціях на здобуття наукового ступеня к.т.н. та д.т.н., виконаних під керівництвом Савицького М.В.:

– вперше розроблено основи розрахунку надійності та довговічності залізобетонних конструкцій в агресивних середовищах (Ракутумаву Амеде Франсуа – 1991, Аджадо Коджо – 1994, Литвиненко Д. А. – 1996, Краснюк Т. В. – 2001, Матюшенко І. М. – 2008, Титюк А. А. – 2016);

– запропоновані нові методики розрахунку залізобетонних конструкцій (Кожанов Ю. О. – 1995, Пшінько П. О. – 2012, Сопільняк А. М. – 2016);

– запропонований чисельно-аналітичний метод розрахунку надійності будівельних конструкцій (Тищенко О. А. – 2003);

– вперше розроблена кількісна методика діагностики та оцінки технічного стану залізобетонних конструкцій (Худолей Є. Ю. – 2004, Шевченко Т. Ю. – 2008, Бауск О. Є. – 2008);

– запропонована методологія проектування ремонтних систем залізобетонних конструкцій (Веселовський Д. Р. – 2010, Махінько М. М. – 2014);

– розроблені наукові основи проектування багатофункціональних заглиблених споруд (Гуслиста А. Е. – 2008, Куліченко І. І. – 2008);

– запропонована методика оптимального проектування теплового захисту житлових будинків (Меркушов В. Т. – 2000, Нікіфорова Т. Д. – 2002);

– розроблено методичне забезпечення проектів енергозбереження в будівлях з урахуванням принципу реінвестування, використання моделей аналізу складу і структури розподілу ресурсів в умовах грошових і часових обмежень (Юрченко Є. Л. – 2004);

– розроблені нові будівельні матеріали з високими експлуатаційними характеристиками (Ожищенко О. А. – 2012, Мірошниченко К. К. – 2014, Аббасова А.Р – 2016);

– розроблені проектні рішення будівельних конструкцій, конструктивних систем будівель і споруд нового покоління з високими техніко-економічними показниками (Швець М. А. – 1997, Рутштейн В. М. – 2002, Перегінець І. І. – 2012, Зезюков Д. М. – 2012, Зінкевич О. Г – 2013, Буцька О.Л. – 2015);

– вперше розроблено метод раціонального проектування житлових будинків з урахуванням їх життєвого циклу за критерієм мінімуму сукупних витрат (Шляхов К. В. – 2003, Коваль О.О. – 2012, Котов М. А. – 2016);

– вперше науково обґрунтовані інноваційні конструктивні рішення енергоефективних екологічних житлових будівель: на воді (Шехоркіна С. Є. – 2013), з органічних матеріалів (Бабенко М. М. – 2015), заглиблених (Нікіфорова Т. Д. – 2016).

У 2016 році доц. Т. Д. Нікіфорова захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня д.т.н. на тему: «Наукові основи і методи розрахунку конструкцій заглиблених будівель з урахуванням зовнішніх впливів» і була обрана завідуючим кафедрою.

Тетяна Дмитрівна Нікіфорова після отримання технічної освіти в Дніпропетровському будівельному технікумі за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель та споруд» (диплом з відзнакою) вступає у 1992 році до Дніпропетровського інженерного будівельного інституту (ДІБІ, потім ДВНЗ ПДАБА) на факультет «Промислове та цивільне будівництво». Дипломний проект виконує на кафедрі залізобетонних та кам’яних конструкцій під керівництвом к.т.н., доц. Баташевої К.В. У 1998 році отримала диплом інженера – будівельника з відзнакою та рекомендацію в аспірантуру і була направлена у науково-дослідну частину академії на кафедру залізобетонних та кам’яних конструкцій, де і розпочала свій кар’єрний шлях.

Працювала асистентом, доцентом кафедри, у 2001-2003 р.р. працювала за сумісництвом провідним інженером спеціалізованої групи з енергообстеження будівель в Придніпровському регіональному центрі енергодосліджень та енергоефективних технологій в будівництві та комунальному господарстві при ПДАБА. У 2003-2006 р. на громадських засадах, Нікіфорова Т. Д. очолювала Раду молодих вчених академії та була заступником декана факультету Промислового та цивільного будівництва з організації науково-дослідної роботи студентів.

Дослідження на здобуття наукових ступенів к.т.н. (1998-2001 р.р) та д.т.н. (2005-2008 р.р.) проводила в аспірантурі та докторантурі Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

За період роботи на кафедрі під керівництвом Нікіфорової Т.Д. студентами підготовлено ряд конкурсних наукових робіт, які займали призові місця, успішно проводиться наукова робота зі студентами. За матеріалами досліджень під її науковим керівництвом захищено близько 40 магістерських робіт.

В останні роки тематика наукових досліджень кафедри значно розширилася і охоплює практично всю проблематику життєвого циклу будівельних конструкцій, будівель і споруд – проектування, експлуатація, ремонт, реконструкція, демонтаж і утилізація. Основні результати наукової діяльності кафедри залізобетонних і кам’яних конструкцій присвячені проблемам, пов’язаним з втіленням засад стійкого розвитку, екологічної архітектури, «зеленого» будівництва, обґрунтуванням принципів розробки проектних рішень будівельних конструкцій, конструктивних систем, будинків і споруд нового покоління із заданими техніко-економічними показниками; інноваційним менеджментом розробки і комерціалізації конкурентоздатних будівельних технологій. Дослідження відзначаються практичною направленістю на вирішення актуальних задач, що виникають протягом життєвого циклу будівель і споруд.

Наукові дослідження виконуються за рахунок базового державного фінансування Міністерства освіти і науки України, а також за рахунок прямих господарських договорів з підприємствами.

З метою поєднання науки, освіти і виробництва д.т.н., проф. Савицький Микола Васильович виступив ініціатором створення Придніпровського науково-освітнього інституту інноваційних технологій в будівництві, Придніпровського регіонального центру енергодосліджень і енергоефективних технологій в будівництві та комунальному господарстві Міносвіти та науки України, Держбуду та Держкоменергозбереження України, Українського національного центру екологічної архітектури і зеленого будівництва.

Під керівництвом д.т.н, проф. Савицького М. В. розроблено архітектурно-конструктивно-технологічні системи будівництва і реконструкції (АКТС) із застосуванням:

1. малорозмірних елементів (впроваджена на об’єктах будівництва в м Дніпро, Черкаси, Київ, Енергодар, відзначена премією АБУ ім. Буднікова);
2. полегшених перекриттів з монолітного залізобетону (впроваджена на об’єктах будівництва в м. Калінінград (Росія), м. Дніпро);
3. плоских збірно-монолітних залізобетонних конструкцій перекриття (впроваджена на будівництві об’єктів у м. Дніпро, м. Новомосковськ);
4. дерев’яного каркасу для малоповерхових будівель за канадською технологією (впроваджена на будівництві об’єктів у м. Дніпро, м. Києві, внесена до Книги рекордів України);
5. легких сталевих тонкостінних конструкцій (ЛСТК) для малоповерхових будівель (впроваджена на будівництві об’єктів у Дніпро, в АР Крим);
6. місцевих органічних матеріалів для малоповерхових екологічних енергоефективних будівель (впроваджена в м. Дніпро, м. Львів, м. Київ);
7. біопозитивних заглиблених житлових будівель (впроваджена при будівництві житлового заглибленого будівлі в с. Єгорине Дніпропетровської обл.);
8. житлових будинків на воді та ін.

За останні роки тільки за напрямом «Зелене будівництво» багато інноваційних розробок кафедри знаходять впровадження в будівельній галузі. Результати досліджень внесені до «Книги рекордів України» в категорії «Технології будівництва» – мінімальні терміни будівництва (19 діб) двоповерхового індивідуального житлового будинку з повним циклом оздоблення, інженерії та меблювання, а також мінімальна трудомісткість будівництва.

Результати досліджень втілені: при проектуванні (генеральний проектувальник – ДВНЗ ПДАБА, за участю всесвітньо відомих фірм Saint Gobain, Velux, Veka, Schneider Electric, Metrrotail та інш.) першого побудованого в Україні (Київська обл.) енергоефективного житлового будинку «Оптіма – хаус»; при проектуванні першого в Україні енергоефективного заглибленого житлового будинку в Дніпропетровській області; проекті першого в Україні енергоефективного екопоселення «Богданівка» в Дніпропетровській області; проекті екологічного науково-рекреаційного комплексу «Тихе озеро» Національного університету біоресурсів та природокористування (м. Київ); перших в Україні проектів «Енергоефективна громада» та «Наукоград» в рамках підписаних договорів з адміністраціями смт. Слобожанське та Петриківка (Дніпропетровська обл.).

Кафедра є організатором щорічних міжнародних наукових конференцій «Інноваційні технології життєвого циклу об’єктів житлово-комунального, промислового та транспортного призначення» та «Створення високотехнологічних екокомплексів в Україні на основі концепції збалансованого (стійкого) розвитку».

За останні роки науковці кафедри брали участь у розробці цілого ряду нормативно-технічних документів – міжнародних та України, які стосуються проектування залізобетонних, сталебетонних, дерев’яних, спеціальних конструкцій; теплового захисту житлових будівель; діагностики, оцінки та моніторингу технічного стану будівельних конструкцій АЕС.

З метою інтеграції в міжнародний науковий простір за ініціативи М. В. Савицького на базі кафедри створено «Науково – дослідний центр міжнародних наукових проектів та програм», який очолила випускник кафедри, к.т.н., доц., докторант Бабенко М. М.

Кафедра підтримує тісний зв’язок із науково-дослідними і проектними організаціями України, країнами Європи (Німеччина, Франція, Іспанія, Болгарія, Словенія, Словаччина, Іспанія) і Америки (США, Канада).

Тематика досліджень знаходить втілення у підготовці міжнародних проектів та програм. Створено консорціум університетів з метою підтримки ідей сталого розвитку в галузі освіти, науки і технологій, до якого входять ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпропетровський державний економічно-аграрний університет, Бранденбурзький технічний університет (Німеччина).

ДВНЗ ПДАБА є діючим партнером за програмою дистанційного навчання на базі кафедри ECO-Campus (Еко-кампус), розробленою Бранденбурзьким технічним університетом при сприянні GIZ (Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenardeit GmbH – Німецьке товариство з міжнародного

співробітництва).

Тісне співробітництво кафедри налагоджене з Словацьким технологічним університетом в Братиславі в галузі проектування енергоефективних будівель, Німецькою фірмою MASCHINENFABRIK GUSTAV EIRICH GmbH & Co KG (фірма «Айріх») в галузі технології бетонів, з «Україно-американською асоціацією працівників вищої школи» в галузі новітніх освітніх технологій та інших.

Кафедра пишається своїми випускниками – докторами технічних наук, які зробили вагомий внесок в розвиток теорії опору залізобетону, будівельної механіки та опору матеріалів, будівельної науки та в практику будівництва: Буданов М. О., Коренєв Б. Г., Александровський С. О., Яценко Є. А., Почтман Ю. М., Кваша Е. М., Пахомов В. О., Голишев О. Б., Плєханов А.В., Травуш В. І., Карпенко М. І., Савицький М. В., Слободянюк С. О., Нікіфорова Т.Д. і інші.

Коренєв Борис Григорович (1910 – 1998) – д.т.н., проф., заслужений діяч науки і техніки Російської Федерації, почесний академік Російської академії архітектури і будівельних наук. Працював в  Дніпропетровському Промбудпроекті, ДІБІ (до 1941 р.), завідуючим лабораторією динаміки споруд Центрального науково-дослідного інституту ім. В. А. Кучеренко (ЦНИИСК) (м. Москва), професором Московського інженерно-будівельного інституту. Б.Г. Коренєвим створена наукова школа в області динаміки споруд. Йому належать основоположні праці в наступних галузях науки: теорія розрахунку балок і плит на пружній основі, методи боротьби з вібраціями, теорія і практичне застосування гасителів коливань, теорія функцій Бесселя і їх застосування до вирішення задач теорії пружності; теорія теплопровідності  і термопружності. Автор більше 200 наукових робіт і більше 60 винаходів. Підготував 18 докторів наук і 63 кандидата наук.

Александровський Сергій Володимирович, (1919 – 2005), д.т.н., проф., почесний член Російської Академії архітектури і будівельних наук, іноземний Дійсний член Американського інституту попередньо-напруженого залізобетону, лауреат премії Уряду Російської Федерації в галузі науки і техніки.

Працював в Науково-дослідному проектно-конструкторському та технологічному інституті бетону та залізобетону (НИИЖБ) Держбуду СРСР і Науково-дослідному інституті будівельної фізики (НИИСФ) Держбуду СРСР і РФ. Опублікував близько 200 наукових робіт, 6 монографій. Підготував 15 кандидатів технічних наук.

Яценко Євген Андрійович (1930 – 2009) – д.т.н., професор, академік Академії будівництва України. Основний напрямок наукової діяльності – теорія повзучості залізобетонних конструкцій. Розробив модифіковану теорію старіння, створив метод початкових параметрів повзучості (вирішення систем інтегральних рівнянь Вольтерра), а також теорію

розрахунку стержневих конструкцій, плит і оболонок на тривалі силові та деформативні дії. Підготував 8 кандидатів та доктора технічних наук.

Пахомов Володимир Олександрович – д.т.н., проф. Працював в ВНЗ м. Полтава, м. Сімферополя. Теоретичні розробки Пахомова В.А. присвячені розвитку теорії бетону, залізобетону, механіки руйнування, розвитку тривалих процесів (усадки, повзучості і релаксації), запропонував, розробив і застосував теорію складених стрижнів, теорію конструкцій на пружній основі при проектуванні залізобетонних елементів. Розробив, написав і опублікував понад 160 наукових, науково-методичних робіт, з тому числі 9 монографій, розробив і випустив 13 нормативних документів, 27 навчально-методичних вказівок і посібників.

Кваша Едуард Миколайович (1937 – 2014) – д.т.н., проф., Заслужений працівник народної освіти України, академік Академії будівництва України, з 1981 по 1996 рік – завідувач лабораторією механіки шин Дніпропетровського науково – дослідного інституту великогабаритних шин (НІІКГШ), професор кафедри опору матеріалів ДІБІ – ПДАБА. Головний напрямок наукової школи пов’язаний з розробкою і доповненням уточнених теорій і методів розрахунку однорідних і шаруватих анізотропних оболонок і пластин. В рамках цього напрямку професор Кваша Е. М. сформував наукову школу, пов’язану з розрахунком пневматичних шин. Він перший в

СРСР побудував математичну модель, що коректно вирішує контактну задачу взаємодії оболонки з пружною основою, розробив унікальний спеціалізований комплекс розрахункових програм для проектування понадвеликогабаритних шин. Опублікував більше 150 наукових праць, в тому числі дві монографії, підготував 10 к.т.н. Почтман Юрій Михайлович (1934 – 2001) – д.т.н., проф., академік Міжнародної Академії компюторних наук і систем, Нью–Йоркської академії наук, дійсний член європейської

спілки прикладної математики і механіки (GAMM), член міжнародної асоціації IASS PS (Польща). Ю. М. Почтман працював у Придніпровському Промбудпроекті, зав. кафедрою прикладної математики ДІБІ, у Дніпропетровському національному університеті: зав. відділом проблемної НДЛ міцності і надійності конструкцій, провідним науковим співробітником кафедри обчислювальной механіки і міцності конструкцій, у Дніпропетровському державному фінансово-економічному інституті зав. кафедрою вищої математики і комп’ютерних технологій. Створив Дніпропетровську наукову школу з оптимізації конструкцій. Автор понад 540 публікацій наукового і навчально-методичного характеру, у тому числі 10 монографій. Під його керівництвом підготовлені 2 докторські і 22 кандидатські дисертації.

Голишев Олександр Борисович (1924 р.н.) – д.т.н., проф., іноземний член Російської Академії архітектури і будівельних наук, член Президії координаційної ради з бетону і

залізобетону Держбуду СРСР і секції будівельної механіки залізобетону при АН СРСР, член секції ФІП і ЄКБ. Працював керівником лабораторій: нових матеріалів для залізобетонного судобудування (м. Миколаїв), залізобетонних конструкцій УралНДІзалізобетон (м. Челябінськ, РФ), теорії і розрахунку залізобетонних конструкцій Науково – дослідного інституту будівельних конструкцій (м. Київ). Автор більше 140 наукових праць і нормативних документів, 14 монографій. Підготував біля 50 к.т.н. та д.т.н.

Плєханов Анатолій Васильович (1938 р.н.) – д.т.н., проф., Заслужений працівник народної освіти України, академік Академії будівництва України, член Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки, завідувач кафедри опору матеріалів ДІБІ – ПДАБА ( з 1987 по 1997 р). Наукова і практична діяльність А .В. Плеханова пов’язані з розробкою і доповненням уточнених теорій і методів розрахунку однорідних і шаруватих анізотропних оболонок і пластин, які широко використовуються в промисловому і

цивільному будівництві, а також в різних галузях сучасної техніки. Автор понад 200 наукових, методичних робіт і посібників.

Травуш Володимир Ілліч (1936 р.н.) – д.т.н., проф., віце-президент Російської академії архітектури і будівельних наук, Заслужений будівельник РФ, Заслужений діяч науки РФ, лауреат премії Ради міністрів СРСР і премії уряду РФ. Автор кількох сотень наукових праць і авторських свідоцтв, 70 проектів, з них – 30 реалізованих: Останкінська телевежа, великопрогонові палаци спорту в Москві, об’єктів московського міжнародного ділового центру «Москва-Сіті» (ММДЦ) і інші.

Карпенко Микола Іванович (1936 р.н.) – д.т.н., проф., дійсний член Російської академії архітектури і будівельних наук. Академік-секретар відділення будівельних наук РААБН. Заслужений діяч науки РФ, лауреат премії Уряду РФ, почесний будівельник Москви. Завідувач лабораторією «Теорії залізобетону» Науково – дослідного, проектно – конструкторського та техноло-гічного інституту бетону та залізобетону (НИИЖБ) Держбуду СРСР, «Проблем міцності і якості в будівництві» Науково-дослідного інституту будівельної фізики (НИИСФ) РААБН. Є автором понад 200 наукових статей і 3 монографій. Підготував 8 докторів наук і 25 кандидатів наук.

Слободянюк Сергій Олександрович (1959 р.н.) – д.т.н., проф., зав. кафедрою теоретичної механіки ДВНЗ ПДАБА. Основні напрямки наукової діяльності: розрахунок попередньо напружених одношарових стінових панелей на зусилля попереднього напруження арматури, вертикальну і горизонтальну експлуатаційні навантаження з урахуванням реальних умов обпирання і армування панелей, усадки і повзучості поризованого бетону, тривала міцність і стійкість стержневих залізобетонних систем з урахуванням повзучості бетону. Опублікував більше 100 наукових робіт, в тому числі 4 монографії. Підготував декілька кандидатів технічних наук.

Нажаль, час відведений людині для життя спливає дуже швидко і сьогодні з нами вже немає багатьох наших колег. Ми їх пам’ятаємо і з теплотою в серці згадуємо приємні миті спілкування.

Кращі традиції кафедри, досягнення і звершення, які були закладені минулими поколіннями, живуть, поглиблюються та розширюються разом з позитивними змінами, що відбуваються в суспільно-політичному та економічному житті нашої Батьківщини – України.

Незважаючи на солідний вік кафедри залізобетонних та кам’яних конструкцій Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту) колектив науково-педагогічних працівників кафедри з оптимізмом дивиться в майбутнє, має грандіозні плани, які базуються на єдності складових інноваційного розвитку суспільства та гармонійного розвитку особистості – «науки – освіти – виробництва».