Кафедру українознавства було організовано на підставі розпоряджень Міністерства освіти України 1992–1993 рр. щодо організації навчання студентів з українознавства й викладання соціально-гуманітарних дисциплін українською мовою та відповідного Наказу від 2 липня 1993 р. № 159, узгодженого з Рішенням Вченої ради Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту від 30 червня 1993 р. Після затвердження у 1993 р. Кабінетом Міністрів України програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.»), кафедра українознавства є відповідальною за впровадження у навчальний процес інституту принципів гуманізації, народності та культуровідповідності з метою деідеологізації, етнізації й індивідуалізації змісту освіти.
Фундаментом, на якому постала кафедра українознавства, була кафедра економічної теорії та політичної історії, сформована замість кафедри історії КПРС наприкінці 1980-х рр. Українознавчі предмети – «Українська мова», «Історія України» та «Історія української культури», зазначені в навчальних планах кафедр політології та права, економічної теорії та політичної історії, в 1993 р. розпочала викладати новостворена кафедра українознавства.
У той час на кафедрі працювало 16 штатних викладачів, у тому числі один доктор історичних наук, професор Г. М. Шарлай; вісім кандидатів наук, доцентів: Г. Г. Кривчик, В. С. Алефіренко, В. А. Бабенко, В. М. Бараєв, В. К. Бризгалова, І. П. Виноградов, С. Г. Руденко, Л. С. Коновалова; три викладачі: О. Ф. Яковенко, В. П. Колесниченко, О. Ю. Руденко; три асистенти: В. С. Акімова, Г. П. Євсєєва, Н. Г. Омелян-Скирта.
Очолив кафедру канд. іст. наук, доц. Г. Г. Кривчик. Серед провідних викладачів кафедри впродовж її історії були: д-р іст. наук, проф. Г. М. Шарлай, заслужений працівник вищої школи УРСР В. К. Бризгалова, заслужений працівник культури України В. І. Крот, поет, голова Дніпропетровської спілки письменників України С. Р. Бурлаков, проректор ПДАБА О. В. Щербакова, завідувач Музею історії академії Л. М. Топюк тощо.
Окремо слід зупинитися на особистості Г. М. Шарлая. Він очолював кафедру історії КПРС ДІБІ з 1968 до 1987 р. За час своєї 50-річної науково-педагогічної діяльності опублікував понад 110 наукових і науково-методичних праць, взяв участь у 23 наукових, науково-методичних і науково-практичних регіональних, міжвишівських, республіканських і всесоюзних конференціях; підготував двох кандидатів наук. Нагороджений багатьма почесними грамотами і дипломами Дніпропетровського обкому комсомолу і ЦК ЛКСМУ, Жовтневого райкому і обкому партії, Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР та Міністерства вищої освіти СРСР.
У 1987 р. завідувачем кафедри історії КПРС став Г. Г. Кривчик (з 2004 р. – доктор історичних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України), а залишив її в 2012 р. – вже як завідувач кафедри українознавства. Науково-методичний доробок ученого становить 220 наукових і науково-методичних праць з проблем новітньої аграрної історії, державного управління, формування української національної ідеї, розвитку української культури тощо. Г. Г. Кривчик – відмінник освіти України (1999), нагороджений ювілейною медаллю «За військову звитягу» (1970), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2005), пам’ятною медаллю «За заслуги перед містом», відзнакою ПДАБА «За заслуги перед ПДАБА» (2010), нагрудним знаком МОН України «Петро Могила» (2010).
Від днів свого заснування до сьогодення кафедра українознавства ПДАБА, як невід’ємний складовий елемент ВНЗ, виконує низку соціально важливих функцій: навчально-просвітницьку, організаційно-методичну, науково-дослідну, громадсько-виховну. У штаті кафедри працюють 12 викладачів: завідувач кафедри, докторр наук з державного управління, професор Г. П. Євсєєва, шість кандидатів наук, доцентів (В. А. Бабенко, Г. І. Лисенко, А. Г. Перетокін, О. Ю. Баранник, Л. Г. Богуславська, Колесник А.В.), три старші викладачі (С. П. Волкова, О. В. Ткач, Л. В. Михайлова), два асистенти (Н. Г. Омелян-Скирта, В. С. Єгорова). Активними помічниками викладачів є провідний фахівець Ж. М. Батаєва та фахівець О.Д. Жак.
У 2013 р. кафедру українознавства очолила Г. П. Євсєєва.
Згідно з чинним Законом України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р., одним із головних завдань ВНЗ є формування особистості шляхом патріотичного виховання, а також збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства. Ці завдання найкраще виконуються саме на кафедрі українознавства через вивчення студентами таких навчальних дисциплін, як «Історія та культура України», «Мова професійного спрямування», «Історія сучасного світу», «Демографія», «Університетська освіта»; та через проведення низки різнопланових заходів: наукових конференцій, присвячених важливим історичним і культурним подіям, зустрічей з видатними особистостями, відвідування культурних закладів міста, організації студентської наукової діяльності з вивчення мови, історії і культури рідного краю тощо.
Паралельно з навчанням, студенти мають нагоду спробувати свої зусилля у науково-дослідницькій діяльності. Цьому сприяє низка щорічних студентських конференцій, присвячених різноманітним культурним, історичним та суспільним подіям, як-то: День українського козацтва, День української писемності, День слов’янської писемності, Міжнародний день рідної мови, День Перемоги над нацизмом у Європі, Річниця хрещення Русі, День Конституції України тощо.
Студенти старших курсів, зокрема магістранти, готуються до самостійної наукової діяльності в умовах європейської інтеграції. Дисципліни «Вища освіта і Болонський процес», «Педагогіка вищої школи» та «Інтелектуальна власність» спрямовані на розвиток у старшокурсників навичок аналізу об’ємної джерельної бази, компаративістських вмінь для виявлення відмінностей вітчизняної системи вищої освіти, захисту власних інтелектуальних здобутків та максимально вдалого працевлаштування.
Кафедра українознавства виступила з ініціативою організації науково-методичних семінарів з проблем педагогіки вищої школи з метою покращення організації навчального процесу в сучасній вищій школі загалом та в академії зокрема. Так, у лютому 2016 р. було проведено семінар на тему «Сучасні технології навчання у ВНЗ». Організований захід став продовженням доброї традиції, закладеної кафедрою ще у грудні 2014 р., коли відбувся міжвишівський науково-методичний семінар на тему «Культура взаємин суб’єктів педагогічного процесу в умовах сучасного освітнього середовища».
У науковій роботі особлива увага працівників кафедри надається історії України та рідного краю – Дніпропетровщини. Викладачі кафедри брали активну участь у підготовці нарисів багатотомної історії України про Дніпропетровську область в описі пам’ятників історії, розміщених на території Новомосковського і Дніпропетровського районів. На сучасному етапі педагоги разом зі студентами займаються пошуковою діяльністю в напрямі досліджень витоків міста Дніпра, історії окремих будинків та діяльності архітекторів.
Сьогодні наукові інтереси кафедри лежать у таких площинах: національна консолідація українського суспільства, форми державного управління у контексті світового досвіду (проф. Г. П. Євсєєва), питання історії та сьогодення вищої освіти України, проблеми педагогіки вищої школи (доц.
Г. І. Лисенко, ст. викл. С. П. Волкова), питання захисту інтелектуальної власності (доц. В. А. Бабенко, магістр держ. упр. Н. Г. Омелян-Скирта), промисловий розвиток та інженерне підприємництво Донецько-Придніпровського регіону (доц. А. Г. Перетокін). Наукові досягнення кафедри наочно представлені позитивними показниками, а саме захистом докторської дисертації доц. Г. П. Євсєєвої та кандидатських дисертацій А. Г. Перетокіна та А.В. Колесник. Активно працюють над своїми дисертаціями Н. Г. Омелян-Скирта, С. П. Волкова, О. В. Ткач. Кафедра постійно бере участь у науково-практичних і науково-методичних конференціях; щороку викладачі кафедри публікують у наукових збірниках і журналах десятки матеріалів.
Окрім розробки наукової теми кафедри – «Розробка аксіологічних проблем щодо формування та реалізації української національної ідеї для консолідації української політичної нації в умовах глобалізації та Європейської інтеграції», викладачі кафедри працюють над науковою тематикою Українського національного центру екологічної архітектури і зеленого будівництва в межах роботи лабораторії історії традицій українського хатобудування, яка відкрилася на базі кафедри в листопаді 2013 р. з ініціативи завідувача кафедри, проф. Г. П. Євсєєвої. Мета діяльності лабораторії – вивчення сакрального й естетичного начала української хати та відродження способів будівництва хат із подальшим запровадженням у сучасній технології для створення екологічно безпечних будівель. За результатами роботи лабораторії на кафедрі щорічно проводяться науково-практичні конференції з історії українського хатобудування.
Також кафедра ініціювала проведення майстер-класів з петриківського розпису, української витинанки, писанкарства, виготовлення ляльки-мотанки, плетіння кошиків тощо, які проводили обдаровані студенти для всіх бажаючих. Творчі доробки було використано для благодійного ярмарку до Дня Святого Миколая, а виручені кошти передані дітям-сиротам Котовської школи-інтернату. Така сумісна творча робота якнайкраще згуртовує студентську молодь, викликає довіру та повагу до своїх наставників-педагогів, головним чином до В. А. Бабенко – доцента кафедри українознавства і заступника декана економічного факультету з виховної роботи, яка організовує виховний процес не тільки під час аудиторних занять і на
позааудиторних виховних заходах, але й силою свого поетичного слова: є автором понад 200 віршів, що ввійшли у її поетичні збірки «Дороги життя» та «Акварелі душі». Валентина Андріївна постійно друкується у літературно-художньому та громадсько-публіцистичному журналі «Крила», а в 2013 р. стала членом Регіональної спілки письменників Придніпров’я.
Кафедра виступає центром гуманітарної освіти студентів академії, постійно організовуючи цікаві зустрічі з сучасними літераторами, зокрема з Мирославом Дочинцем, Олегом Шинкаренком, Юрієм Андруховичем, Сергієм Жаданом, Євгенією Кононенко та ін.
Структурними підрозділами кафедри українознавства є Музей історії академії (завідувач – О. В. Гичка) і методичний кабінет (завідувач — І. Г. Лушинська), діяльність яких максимально спрямована на реалізацію поставлених перед кафедрою завдань. Зокрема, у методичному кабінеті сконцентровано всю навчально-методичну і довідкову літературу з предметів, які вивчаються на кафедрі українознавства. Крім того, кабінет відіграє роль інформаційного центру з гуманітарних наук: має у своєму розпорядженні наукові періодичні видання, веде каталоги літератури і публікацій в журналах, забезпечує навчальний процес наочністю.
Важливе місце в діяльності кафедри відведено підготовці та виданню навчальних посібників, методичних розробок, збірок із результатами виховної роботи тощо. На кафедрі українознавства започатковано традицію організації науково-методичних семінарів з питань студентського виховання, проблем педагогіки вищої школи, методики викладання окремих дисциплін та ін. Оригінальною інновацією є традиція кафедри організовувати «виїзні» науково-практичні семінари з метою дослідження пам’яток української культури.
Завжди актуальною та потрібною є дослідницька робота студентів, викладачів кафедр та Музею історії академії над створенням «Галереї портретів» випускників ПДАБА — не тільки видатних будівельників, учених, педагогів, державних діячів, які зробили вагомий внесок у розбудову держави, але й справжніх інтелігентів сучасності.
Впродовж останніх п’яти років науково-дослідної та навчально-методичної діяльності викладачі кафедри надрукували монографії і посібники, серед яких: «Основи інтелектуальної власності», «Державна мовна політика та українська національна ідея», «Промисловий розвиток та інженерне підприємництво Донецько-Придніпровського регіону (1880–1917)», «Педагогіка вищої школи: теорія, практика, історія», «Історія та традиції українського народного житла Придніпровського регіону» тощо.
Сьогодні стратегія розвитку кафедри українознавства у вищому технічному навчальному закладі спрямовується на всебічне оновлення всіх сфер її діяльності, інтенсифікацію навчально-виховного процесу, поглиблення науково-дослідницької роботи зі студентами тощо. Стрижнева позиція концепції діяльності кафедри українознавства полягає в активному пошуку шляхів удосконалення громадсько-патріотичної підготовки майбутніх висококваліфікованих спеціалістів для потреб держави в умовах глобалізації та європейської інтеграції.
Відповідно до рішення Вченої ради ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» від 26 лютого 2019 р. було змінено назву структурного підрозділу «кафедра українознавства» на «кафедра українознавства, документознавства та інформаційної діяльності».
