Історія кафедри фізики

Кафедра фізики була створена і почала діяти з перших днів існування Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту (ДІБІ). Першим її завідувачем був професор Н.Н.Малов, потім кафедрою завідував доцент А.Н.Левашевич. З 1938 року до початку війни і в післявоєнний період аж до 1968 року кафедру очолював професор Петро Казимирович Міцкевич. З 1968 р. до 1972 р. завідувачем кафедри був доцент Бобиль Василь Герасимович, а з 1972 р. до 1981 р. і з 1983 р. до 1984 р. завідувачем кафедри фізики працював доцент Романець Ростислав Григорович. В 1983 р. і в 1984-1985 рр. обов’язки завідувача кафедрою фізики виконував доцент Голов’янко Анатолій Олександрович. З 1985 р. до сучасного часу на протязі 20 років кафедру фізики очолює професор Дікарєв Борис Миколайович.

В довоєнний період із стін кафедри вийшли доктора фізико-математичних наук Б.Д.Франк і Л.Хондрос. До війни кафедра займалась виключно учбовою і учбово-методичною роботою, створювала учбово-лабораторну базу. Під час окупації учбово-лабораторне обладнання було знищено і в перші повоєнні роки учбово-лабораторну базу прийшлось створювати заново. Більша кількість лабораторного обладнання була виготовлена власними силами співробітників кафедри.

Систематичними науковими проблемами кафедра фізики стала займатися з 1953 року, коли на кафедрі почалась підготовка аспірантів під керівництвом професора П.К.Міцкевича. Перші три його аспіранти Бобиль В. Г., Копилов Юрій Олександрович та Литвиненко Вадим Васильович виконали, успішно захистили кандидатські дисертації і здобули наукові ступені кандидатів фізико-математичних наук.

В 1959 році при кафедрі фізики була створена проблемна науково-дослідна лабораторія (ПНДЛ) рідких напівпровідників. Науковий керівник цієї лабораторії, завідувач кафедри фізики професор Міцкевич П. К., був засновником наукового напрямку за дослідженнями електрофізичних властивостей органічних рідин. В штаті проблемної лабораторії були

старший науковий співробітник Литвиненко В.В.,

молодший науковий співробітник Буніна Людмила Костянтинівна

молодший науковий співробітник Ткаченко Борис Кирилович

інженер, а з часом старший науковий співробітник Романець Р. Г. ПНДЛ рідких напівпровідників проіснувала в ДІБІ до початку 1965 р. Лабораторія при кафедрі фізики була добре оснащена на той час вимірювальною апаратурою і служила експериментальною базою для підготовки наукових кадрів через аспірантуру. В той період аспірантами професора Міцкевича П.К. були

Протопопов Олександр Олександрович,

Корсуновський Юрій Олександрович,

Бойко Людмила Матвіївна,

Трофимова Тетяна Миколаївна,

Башмакова Марта Іванівна,

Солодовніченко Іван Макарович,

Казацька Лідія Сергіївна.

В подальшому всі вони захистили кандидатські дисертації і стали кандидатами фізико-математичних наук. За плідну науково-педагогічну працю професор П.К.Міцкевич в 1961 році був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Активно вів підготовку аспірантів на кафедрі фізики і доцент Бобиль В.Г. Під його керівництвом підготував, захистив дисертацію  і здобув наукову ступінь кандидата фізико-математичних наук Романець Р.Г. Доцент Бобиль В.Г. був засновником нового напрямку досліджень, пов’язаних з застосуванням ультразвуку для дослідження механічних, акустичних і електричних властивостей конструкційних матеріалів. Роботи з цього напрямку виконувалися за госпдоговорами з слідуючою тематикою:

1) Розробка і дослідження випромінюючих пристроїв, здатних працювати в абразивних середовищах.

2) Дослідження властивостей і розробка технології кольорових бетонів, розчинів і суспензій на основі цементів, оброблених в акустичному полі.

3) Використовування лазерної техніки в будівництві.

Під керівництвом доцента Бобиля В.Г. виконали дисертації і стали кандидатами технічних наук

Глущенко Валентин Матвійович,

Плющ Борис Антонович,

Шпирько Микола Васильович,

Мустафін Юрій Ігоревич,

Панчук Федор Євменович,

Прудько Микола Іванович.

В семидесятих роках минулого століття багато уваги було приділено модернізації лабораторного практикуму з фізики з переводом цих робіт до стендового вигляду, а також постановці нових лабораторних робіт. В цей період на кафедрі фізики була створена науково-дослідна група за дослідженнями фізико-механічних і структурних властивостей матеріалів і систем, яка виконувала госпдоговірні роботи з найважливішої тематики за замовленнями організацій „Гидроприбор” і „Морфизприбор” (м.Ленінград). Науковими керівниками цих досліджень були доц..Бобиль В.Г. і доц..Бойко Л.М., відповідальними виконавцями вказаних робіт були старші наукові співробітники Ганапольський В’ячеслав Вікторович, Остудін Владислав Васильович, Прудько М.І. Результати робіт з даної тематики були упроваджені у виробництво із значним економічним ефектом. За результатами цих робіт було одержано 28 авторських свідоцтв на винаходи, опубліковано більше 100 наукових робіт.

Одночасно були продовжені наукові дослідження по вивченню електрофізичних властивостей діелектричних рідин. До цих досліджень був залучений молодий асистент Дикарєв Б. М., який згодом став аспірантом (наукові керівники доценти Р.Г.Романець і В.Г.Бобиль), успішно захистив дисертацію і став кандидатом фізико-математичних наук. З 1985 р. він очолює кафедру фізики і одночасно працює проректором з міжнародних відносин і науково-педагогічної роботи нашої академії. В дев’яностих роках професор Дікарєв Б.М.  підготував трьох кандидатів технічних наук:

Абрамову Ірину Іванівну,

Бендерського Олександра Юхимовича

Дзюбана Олександра Васильовича.

В вересні 1979 року на базі кафедри фізики проходила Друга Всесоюзна школа з органічних напівпровідників. Головою Оргкомітету цієї школи був Нобелевський і Ленінський лауреат Семенов Микола Миколаєвич. Замісниками Голови Оргкомітету були доктора фізико-математичних наук Франкевич Євген Леонідович з Інституту хімічної фізики АН СРСР (Москва) і Курик Михайло Васильович з Інституту фізики АН УРСР (Київ). Вченим секретарем школи був доцент Романець Р.Г. В школі прийняло участь більш ніж 100 учасників з різних куточків бувшого Радянського Союзу. Школа проходила на базі спортивного табору ДІБІ біля с.Любимівка і мала велике значення для укріплення наукових зв’язків кафедри фізики з ведучими науковими установами, які виконували дослідження електричних властивостей органічних напівпровідників і діелектриків.

У вісьмидесятих роках минулого століття наукові дослідження кафедри фізики з електрофізики діелектричних рідин стали до нагоди підприємствам і організаціям, що

надало можливостей співробітникам кафедри працювати по госпдоговорам. В цей час виконувалися роботи на замовлення Конструкторського бюро „Південне” (м.Дніпропетровськ), Всесоюзного науково-дослідного інституту техніки безпеки у хімічній промисловості (м.Северодонецьк), Науково-дослідним інститутом „Електроприлад” (м.Ленінград) і Науково-виробничим об’єднанням “Азимут” (м.Гатчина Ленінградської області). Робота з двома останніми організаціями виконувалась з оборонної тематики, що відносилось до найважливішої тематики і мала велике практичне значення. В цих роботах добре себе зарекомендував с.н.с. Карасьов Геннадій Григорович, який потім став аспірантом (науковий керівник доцент Романець Р.Г.), захистив дисертацію в Інституті напівпровідників АН УРСР і здобув наукову ступінь кандидата фізико-математичних наук. Плідно працювали над виконанням робіт за даною тематикою молодші наукові співробітники Сергєєв Олександр Леонідович і Нікітін Юрій Михайлович.

Вісімдесяті і дев’яності роки минулого століття позначилися активністю кафедри фізики до подання результатів своїх наукових досліджень на міжнародний рівень (проф.Дікарєв Б.М., проф..Романець Р.Г., доц..Карасьов Г.Г.). Перші Міжнародні конференції, на які представляли результати своїх досліджень співробітники кафедри були 7-ма та 8-ма Міжнародні конференції з провідності та пробою діелектричних рідин, що відбувалися відповідно в Західному Берліні (Германія) в 1981 р.і в Павіа (Італія) в 1984 р. Перша Міжнародна конференція, в якій прийняли безпосередньо участь і виступили з доповіддю співробітники кафедри, була 10-та Міжнародна конференція з провідності та пробою діелектричних рідин, що відбувалася в Греноблі (Франція) у вересні 1990 р.  Учасниками конференції були ректор ДІБІ професор Большаков В.І., завідувач кафедри фізики доцент Дікарєв Б.М. і доцент Романець Р.Г. Потім кожного року співробітники кафедри представляли доповіді на Міжнародні конференції, які проходили в Росії, Великій Британії, Швейцарії, Австралії, Італії, Франції, Південній Кореї, США,  Японії, Данії, Швеції, Австрії. На конференції в Японії в 1999 р. професор Дікарев Б.М. був включений до складу Міжнародного комітету конференцій з діелектричних рідин, які проводяться один раз на три роки в тій або іншій країні світу. Участь в Міжнародних конференціях дозволила співробітникам кафедри встановити особисті контакти з провідними вченими в області електрофізичних властивостей діелектричних рідин, обмінятися досвідом досліджень, намітити нові експерименти.

Цикл робіт з досліджень росту кристалів виконав доцент Подолінський Валерій Васильович і матеріали цих досліджень були опубліковані як у вітчизняних академічних виданнях, так і закордоном (Голландія, Англія, Германія, США).

Співробітники кафедри виконували в різні роки педагогічну і наукову роботу за кордоном.

В 1969-1970 рр.  (10 місяців) доц. Романець Р.Г. перебував на науковому стажуванні в США (Університет, м.Бостон).

В 1973 р. (2 місяці) доц.. Романець Р.Г. був у науковому відрядженні в Польщі (Гданський політехнічний інститут).

В 1978-1981 рр. доц. Голов’янко А. О. виконував педагогічну роботу в Алжирі (Університет, м.Аннаба).

В 1981-1985 рр. доц. Дікарєв Б.М. виконував педагогічну роботу в Алжирі (Університет, м.Аннаба).

В 1991 р. (1 місяць) доц. Романець Р.Г. перебував на науковому стажуванні в Германії (Інститут ім.. О.Гана і Л.Мейтнер, м.Берлін).

В 1994 р. (2 місяці) доц. Дікарєв Б.М. перебував на науковому стажуванні у Франції (Університет, м.Пуать’є).

В 1997 р. (2 місяці) і в 2002 р. (2 місяці) проф. Дікарєв Б.М. працював, як запрошений професор у Франції (Національний інститут прикладних наук, м.Ліон).

В 2003 р. (2 місяці) проф. Романець Р.Г. перебував на науковому стажуванні в Японії (Університет, м.Осака).

В різні роки на кафедрі фізики плідно працювали

асистент Чумак Микола Герасимович,

асистент Преображенська Галина Василівна,

асистент Афанасенко Борис Іванович,

асистент Костенко Юрій Анатолійович,

асистент Козубов Валентин Гаврилович,

асистент Новіков Андрій Маркович,

асистент Цапленков Ігор Олександрович,

асистент Алексєєнко Володимир Олексійович,

асистент Лаппа Людмила Антонівна,

асистент Веремєєва Валентина Василівна,

старший викладач Жмуро Валентин Прокопович,

доцент Немченко Алла Михайлівна

доцент Кащенко Євген Петрович.

Значний вклад в створення учбово-лабораторної бази кафедри внесли в різні роки зав. лабораторією Герой Радянського Союзу Румянцев Олександр Степанович, кавалер ордена Леніна Писін Павло Пантелійович, Сигарєв Марко Тихонович, Крапивін Михайло Олександрович, Куртов Борис Миколайович, Вергунов Віктор Михайлович, учбовий майстер Елькінд Борис Вікторович, лаборанти Дем’яновський Володимир Миколайович і Крупін Анатолій Олександрович.

Зараз на кафедрі фізики працюють

завідувач кафедрою доцент Карасьов Геннадій Григорович,

професор Дикарєв Борис Миколайович,

доцент Веселова Світлана Іванівна,

доцент Голов’янко Анатолій Олександрович,

доцент Соколовський Сергій Олександрович

старший викладач Волнянська Ірина Павлівна,,

завідуюча лабораторією Побединська Марія Павлівна,

учбовий майстер Цуканов Олександр Артемович,

лаборант Письменна Віра Олександрівна.

З 1998 р. кафедра фізики працює над реалізацією франко-українського і англо-українського проектів і підготовила велику кількість учбово-методичних посібників з фізики на французькій і англійській мовах в тому числі  підручники професора Дікарєва Б.М. „Курс загальної фізики” французькою мовою у 2003 році об’ємом 342 сторінки та у 2007 році об’ємом 312 сторінок.

В сучасних умовах кафедра фізики веде викладання курсу фізики на українській, російській, французькій і англійській мовах і спрямовую свою роботу до наближення учбового процесу до європейського стандарту.

 

 

 

 

 

 

?>
вверх