Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій (ННІІОТ) створений наказом ректора Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА) проф. Савицьким М.В. від 1 квітня 2019 року за № 224.

Інститут об’єднав дві робочі структури академії – Інститут післядипломної освіти та Навчально-науковий центр заочної та дистанційної освіти. Кожний з цих підрозділів мав свою славну історію, і без досвіду і плідної праці кожного з співробітників цих установ не вдалося б отримати міцної основи нового ННІІОТ.

М.М. Писанко
М.М. Писанко

Історія створення заочної освіти починається з 1953 року. У Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті (ДІБІ) відкривається заочна форма навчання, бо для відбудовування зруйнованого війною господарства необхідні були висококваліфіковані інженери-будівельники.

З 1955 року виконувачем обов’язків декана заочного факультету призначається кандидат технічних наук Писанко Микола Макарович – учасник Великої Вітчизняної війни, випускник ДІБІ 1951 року. Саме Миколі Макаровичу довелося взяти на себе всю роботу з організації і самоутвердження заочного факультету.

У березні 1960 року Міністерство вищої і середньої освіти СРСР приймає рішення створити в провідних вишах країни загально-технічні факультети (ЗТФ), на яких студенти поєднували навчання і працю на виробництві. Загально-технічний факультет в інституті набув великої популярності. З відкриттям цього факультету в ДІБІ окреслилася перевага вечірньої і заочної форм навчання. Іногородні студенти навчалися за заочною формою, місцеві – за вечірньою. Після трьох років навчання вони отримували загально-технічну підготовку, потім спеціалізувалися на заочному факультеті, здобуваючи одну з інженерних професій будівельного профілю. На посаду декана заочного факультету з 1960 року призначається Гагарін Петро Олексійович. Учасник війни, він спочатку працював в будівельно-монтажному тресті № 17, а з 1954 року – в аспірантурі кафедри підвалин і фундаментів ДІБІ.

П. О. Гагарін
П. О. Гагарін

З 1968 року деканом заочного факультету призначається Георгій Іванович Акатов, випускник ДІБІ, учасник Великої Вітчизняної війни. З грудня 1953 року працює в ДІБІ очолюючи посади поступово від старшого викладача до проректора із навчальної роботи.

Г.І. Акатов
Г.І. Акатов

Велика увага приділяється розробці методичних посібників для студентів-заочників. Це дозволило вже в найближчі роки підвищити якісні показники результатів екзаменаційних сесій до 30%. В 1970 року Г. І. Акатов призначається проректором із заочного і вечірнього навчання ДІБІ, а деканом заочного факультету стає Самбор Юрій Вікентійович.

У 1951 році він закінчив ДІБІ, активно працює на будівництві, а з 1960 року працює в ДІБІ. Як принципова і вольова людина, Ю. В. Самбор зберіг на факультеті все краще, чого було досягнуто за попередні роки.

З 1974 року на заочному факультеті розпочинається підготовка інженерів-педагогів для системи профтехосвіти. У цей період факультет готує інженерів з 5 спеціальностей: промислове і цивільне будівництво (ПЦБ), виробництво будівельних виробів і конструкцій, теплогазопостачання і вентиляція, підйомно-транспортні машини і обладнання, будівництво (інженери-педагоги для профтехучилищ). Заочний факультет стає одним з найбільших факультетів інституту і успішно продовжує підготовку кадрів з перспективних напрямів науки і техніки, будівельного виробництва.

У 1978 року Ю.В. Самбор звільняється від обов’язків декана заочного факультету у зв’язку з обранням його деканом факультету будівельних конструкцій.

П.В.Шевченко
П.В.Шевченко

Деканом заочного факультету призначається Шевченко Петро Васильович. Він з 1962 року працює в ДІБІ, з 1973 року – доцентом кафедри опалення і вентиляції.

З кожним роком кількість студентів на заочному факультеті збільшується. Цьому сприяє авторитет факультету, на якому якість підготовки фахівців не поступалася якості підготовки на стаціонарі. Більшість випускників ЗТФ поповнюють лави студентів саме заочного факультету ДІБІ.

В.І.Сокуренко
В.І.Сокуренко

У грудні 1983 року доцент П. В. Шевченко звільняється з посади декана заочного факультету і обов’язки декана заочного факультету покладаються на Сокуренка Володимира Ілліча. Він з 1974 року працює на кафедрі теплотехніки і газопостачання ДІБІ починаючи свій шлях зі старшого викладача і до професора, завідувача кафедри.

Перебудова, що розпочалася в 1985 році, ставила перед країною нові завдання, вирішення яких повинно було вивести країну з кризи, яка охопила всі сфери життя. У 1984 році наказом Мінвузу СРСР у порядку експерименту кільком вишам, у тому числі й ДІБІ із спеціальності ПЦБ, дозволяється підготовка спеціалістів із вищою освітою в скорочені терміни без відриву від виробництва. Така підготовка здійснювалася для осіб, які закінчили середні спеціальні навчальні заклади за профілем обраної для навчання у виші спеціальності і працюють за цією спеціальністю не менше 2-х років. Було встановлено і єдиний термін їх навчання у ВНЗ – 4,5 роки.

У 1986 році ліквідуються вечірній і загально-технічний факультети, а контингент студентів передається на заочний факультет. У цей період заочний факультет стає найчисленнішим в інституті. На ньому працює 34 кафедри інституту з 38. Навчання здійснюється висококваліфікованими викладачами, у тому числі завідувачами кафедр.

1991 рок відзначився такою видатною подією як проголошення незалежності України, розпався Радянський Союз. Розрив економічних зв’язків з колишніми республіками СРСР ще більше загострив економічну кризу в Україні. Фінансування освіти з кожним роком зменшувалося. Мізерна заробітна платня викладачів призвела до відтоку педагогічних кадрів у інші сфери; плани прийому у виші за держзамовленням з кожним роком зменшувалися, скорочувалася кількість викладачів та студентів.

В Україні почали зароджуватися ринкові відносини, перехід до яких вимагав підготовки фахівців із нових спеціальностей. В 1994 році Дніпропетровському інженерно-будівельному інституту було присвоєно статус академії з назвою: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.

Практично щороку відкриваються нові спеціальності, реалізація ринкових відносин в академії починає здійснюватися через підготовку фахівців за рахунок підприємств, організацій, фізичних і юридичних осіб за контрактами і цільовими договорами. Кількість студентів-контрактників з кожним роком збільшується, що дало змогу підтримувати і розвивати матеріально-технічну базу академії, а також зберегти штат викладачів, праця яких оплачувалася з позабюджетних коштів. За час існування заочного факультету проведено велику роботу з організації навчального процесу, удосконалення навчальних планів і навчально-методичного забезпечення.

Час вносить свої корективи: швидко змінюється ринок праці, вимоги до фахівців. Вища школа почала активно інтегруватися у світовий освітній простір, а це потребувало розробки і створення нових навчальних програм і форм навчання, які б задовольняли потреби як держави в цілому, так і окремих регіонів.

Розвиток перспективних напрямків підготовки спеціалістів у галузях будівництва, архітектури, екології та економіки вимагав подальшого вдосконалення заочної форми навчання, а також своєчасного впровадження нових форм навчання без відриву від виробництва. Це в свою чергу обумовило необхідність створення в академії нової організаційної структури, яка забезпечила б розвиток зазначених процесів.

П.П. Шабанов
П.П. Шабанов

З ініціативи ректора академії Володимира Івановича Большакова і професора Петра Павловича Шабанова в 1998 році Міністерством освіти України був підписаний наказ за №457 від 24 грудня 1998 року «Про створення інституту безперервної фахової освіти Придніпровської державної академії будівництва та архітектури». Директором ІБФО ПДАБА призначено професора Шабанова П.П., який працював в ПДАБА деканом факультету перепідготовки кадрів.

Цей структурний підрозділ академії мав наступні факультети – довузовської підготовки, перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації фахівців. Безперервність освіти в інституті включала декілька етапів: на першому – учнівська та робітнича молодь проходила фахову довузівську підготовку; на другому – здобувала вже освіту у ІБФО з отриманням дипломів спеціалістів державного зразка. Студенти старших курсів ПДАБА та інших вишів ІІІ–ІV рівнів акредитації мали можливість паралельно навчатися в ІБФО, заочно отримуючи другу вищу освіту за скорочений термін. Третій етап – навчання в ІБФО, яке надає можливість отримати другу спеціальність на основі здобутого освітнього кваліфікаційного рівня (ОКР) та практичного досвіду, а також здобуття знань за двома спеціальностями відповідних ОКР. Вищу та другу вищу освіту за ІV рівнем акредитації студенти ІБФО здобувають залежно від базової підготовки протягом 2–3 років. Четвертий етап представлений різноманітними формами підвищення кваліфікації.

Інститут мав кафедри: технічну, архітектури та будівництва, економічних дисциплін, гуманітарних дисциплін. Три з чотирьох кафедр були випускаючими а дві – мали філіали. Так технічна кафедра налагоджує зв’язок зі школою автомеханіків GBS в м. Альтенбург (Німеччина) і студенти груп автомобільного господарства проходять стажування у Німеччині за різними програмами. Кафедра підтримує тісні контакти з обласним авто управлінням та сучасними СТО. Студенти проходять практичне навчання не тільки під час літньої практики, але й протягом року: один день на тиждень майбутні фахівці працюють у філіалах кафедри – СТО “Майстер-сервіс”, у Дніпропетровський технічній школі, у навчальному комбінаті «Моноліт» із сучасними діагностичними стендами, вивчаючи конструкції вузлів автомобілів.

В.В. Мелашич
В.В. Мелашич

Дипломні проекти студентів спеціальностей дизайн та архітектурне середовище (ДАС) та ПЦБ щорічно беруть участь в міжнародних оглядах-конкурсах дипломних проектів, де займають гідне місце серед учасників вишів України. Ряд дипломних проектів нагороджені не тільки дипломами I ступеня, а і дипломами з «відзнакою». Тобто навчання в ІБФО включало в себе і отримання знань, наданих висококваліфікованими спеціалістами академії і практичне застосування цих знань на сучасних підприємствах, організаціях, в архітектурних та проектних бюро.

З 2003 року, після трагічної загибелі першого директора Шабанова П.П. директором інституту призначено професора Мелашича Василя Васильовича, який почав працювати в ІБФО ще на початку його створення в якості заступника директора з навчальної роботи. Разом з відданим своїй справі колективом інституту Мелашич В.В. продовжив започаткований курс щодо зміцнення матеріально-технічної бази та подальшого розвитку інституту.

В 2006 році було відкрито магістратуру зі спеціальностей «Промислове та цивільне будівництво», потім з 2011 року здійснюється підготовка магістрів за спеціальністю «Управління проектами», працює аспірантура.

За всі роки існування інститут декілька разів змінював назву – в 2009 році на Відокремлений структурний підрозділ «Інститут безперервної фахової освіти» (ВСП ІБФО); в 2011 р – структурний підрозділ Інститут безперервної фахової освіти (ІБФО ); в 2016 р – структурний підрозділ Навчально-науковий інститут безперервної фахової освіти (НН ІБФО ); в 2017 році – перейменовано в Інститут післядипломної освіти (ІПО).

Тим часом, з ініціативи ректора академії В. І. Большакова і декана заочного факультету В. І. Сокуренка при підтримці Вченої ради академії Міністерство освіти і науки України наказом № 85 від 11 лютого 2002 року на базі заочного факультету створено Інститут заочної і дистанційної освіти (ІЗіДО). Директором інституту призначається професор Сокуренко Володимир Ілліч, До складу інституту входять два факультети: технічний і фінансово-економічний, а також відділення дистанційної освіти.

Підготовка фахівців на технічному факультеті здійснюється з 10 спеціальностей: промислове і цивільне будівництво, автомобільні дороги і аеродроми, теплогазопостачання і вентиляція, підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання, автомобілі і автомобільне господарство, автоматизоване управління технологічними процесами, екологія і охорона навколишнього середовища, технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів, прикладне матеріалознавство, землеустрій та кадастр. З організацією ІЗіДО відкриваються 3 нові спеціальності на технічному факультеті. До фінансово-економічного факультету приєднують заочне відділення економічного факультету ПДАБА.

Р.Б.Папірник
Р.Б.Папірник

З 01.06.2016 року назву Інституту заочної і дистанційної освіти змінено на Навчально-науковий інститут заочної і дистанційної освіти. А з 01.06.2017 року Навчально-науковий інститут заочної і дистанційної освіти стає Навчально-методичним центром заочної та дистанційної освіти. Директором центру призначається Папірник Руслан Богданович.

Нажаль, починаючи з 2008 року прийом до цих двох важливих інститутів академії значно зменшився. Обумовлювався такий стан початком у країні фінансово-економічної кризи, погіршенням добробуту населення і демографічною «нішею». На зміну постіндустріальному суспільству приходить суспільство інформаційне. За останні десятиліття у всьому світі значно зросла потреба в масовій освіті, підвищенні її якісного рівня, перепідготовці, що призвело до появи нових форм навчання, зокрема до появи дистанційної освіти. Дистанційна освіта справедливо розглядається як перспективний напрямок розвитку національної системи освіти.

Впровадження технологій дистанційного навчання в навчальний процес розпочалося з 2002 року і стало пріоритетним напрямком розвитку ще в ІЗіДО. Інститут вперше в Україні почав здійснювати навчання за дистанційними технологіями з 1-го курсу. З 2009 року щорічно випускаються бакалаври, спеціалісти, магістри, що здобули освіту дистанційно.

В.О. Петренко
В.О. Петренко

Враховуючі досвід колективів цих славетних інститутів в області навчання – лекційного, методичного, практичного, дистанційного та беручи до уваги економічну ситуацію в країні, наказом ректора ПДАБА професором Савицьким Миколою Васильовичем був створений новий структурний підрозділ Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій (ННІІОТ).

Директором ННІІОТ загальними зборами ПДАБА було обрано доцента Петренко Віктора Олеговича, який в 1996 року закінчив Придніпровську державну академію будівництва та архітектури та з 1997 по теперішній час працює в своїй альма-матері, де спочатку обіймав посаду асистента кафедри опалення, вентиляції та якості повітряного середовища, а після захисту дисертації на наукову ступінь кандидата технічних наук в 2005 році працює доцентом кафедри опалення, вентиляції та якості повітряного середовища. З 2008 року Петренка В.О. було призначено деканом факультету технологій життєзабезпечення в будівництві Інституту екології та безпеки життєдіяльності в будівництві Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

Нова структура ННІІОТ включає в себе кафедри: філософії, фундаментальних і природничих дисциплін, українознавства та інформаційної діяльності, іноземних мов та підготовки іноземних студентів, фізкультури і спорту. Вона має в своєму складі підготовче відділення (українських та іноземних громадян), відділ підвищення кваліфікації, відділення заочної, вечірньої та дуальної освіти та відділ дистанційної освіти.

Так як зацікавленість до заочної форми навчання та навіяних часом спеціальностей не зменшується, то сьогодні використовуючи досвід впровадження технологій дистанційного навчання, в заочній формі запропоновано концепцію електронної підтримки навчального процесу для всіх форм навчання, що відповідає вимогам часу, наближує до європейських та світових стандартів у галузі освіти.

Незважаючи на відносну молодість інституту, він за цей період зумів стати одним із провідних навчальних підрозділів академії, що реалізує новаторські дистанційні програми навчання на економічних та технічних спеціальностях. В інституті вдалося сформувати чудовий колектив однодумців, який зумів довести, що йому вже сьогодні по плечу вирішувати найскладніші завдання для країни – проблему підготовки нового покоління фахівців, які володіють не тільки високопрофесійними знаннями, а й інноваційними технологіями.

На сьогоднішній час в ННІІОТ навчається близько 700 студентів технічних та економічних спеціальностей. Цей напрямок діяльності постійно розвивається та вдосконалюється: активно працює сайт інституту, створюються нові дистанційні курси, тести для контролю та самоконтролю засвоєння знань, інтерактивні комп’ютерні моделі лабораторних робіт.

Сьогодні основним завдання ННІІОТ є підготовка бакалаврів та магістрів для потреб у галузях будівництва, архітектури, екології та економіки. Створення інституту дозволило не тільки збільшити кількість спеціальностей, за якими готують в академії фахівців, а й сприяє створенню відкритого навчального закладу з різними формами навчання, досягненню принципово нового рівня якості підготовки фахівців, приведенню системи освіти у відповідність до нинішніх економічних можливостей і потреб держави.

Використовуючи досвід впровадження технологій дистанційного навчання в заочній формі запропоновано концепцію електронної підтримки навчального процесу для всіх форм навчання, що відповідає вимогам часу, наближує до європейських та світових стандартів у галузі освіти.

?>
вверх