Наша історія бере свій початок з далекого 1931 року, коли вперше в 1931-32 навчальному році кафедра металевих конструкцій початку функціонувати, як один з навчальних підрозділів інституту.
У ті далекі роки на кафедрі працювали доценти Е.А. Клех, Г.А. Шульте, інженери С.Л. Мораховський, П.И. Гвай, А.Д. Зевин, Б.Д. Гусаков, А.В. Бурсук, С.П. Сахар. Завідував кафедрою С.Л. Мораховський, а потім Е.А. Клех.
Це був час великого будівництва й наших викладачів паралельно з навчанням брали активну участь у створенні промислової бази молодої радянської країни.
У роки Великої Вітчизняної війни кафедра в складі інституту була евакуйована в м.Новосибірськ. Отут кафедрою, до складу якої входили викладачі Московського, Новосибірського й нашого інститутів, керував Микола Станіславович Стрєлецький – згодом провідний спеціаліст СРСР в області будівельних конструкцій. Викладачі проводили інтенсивні курси навчання молодих людей, але головним пріоритетом тут були науково-практичні розробки завдань, необхідних фронту. Можна без перебільшення сказати, що роки евакуації з’явилися безпрецедентної по корисності школою, наробітку якої дотепер використаються як основу для розробки навчальних планів, як методологічна база для розрахунку й проектування будівельних конструкцій, у тому числі й металоконструкцій.
У листопаді 1943 року інститут вернувся в Дніпропетровськ, а в 1944 році відновилась робота кафедри металевих і дерев’яних конструкцій.
В 1946 році П. И. Гвай (рідний брат одного з основних розроблювачів легендарних “катюш”) захистив першу на кафедрі кандидатську дисертацію.
У ці роки на кафедрі формується ударне ядро в складі А.Д. Зевина, И.Е. Спенглера, М.И. Ашкиназі, П.И. Гвая, Л.В. Косицького, К.А. Семенової, Н.М. Писанко, О.Ф. Іванкова, Н.В. Никольської, що протягом 1950-80 років визначало обличчя кафедри, її учбово-педагогічний і науковий потенціал. У цей період співробітники й викладачі кафедри беруть активну участь у відновленні економіки країни, виконують реальні проекти по реконструкції й посиленню складних об’єктів металургійної промисловості, проводять натурні обстеження конструкцій з метою оцінки їхньої придатності для подальшої експлуатації, роботи ведуться в безпосередньому контакті із провідними проектними й науковими організаціями країни.
1964 рік. Доцент Спенглер И.Е. – обстеження конструкцій підкранового комплексу прокатного стану Дніпродзержинського металургійного комбінату.
Але головним пріоритетом у роботі кафедри була, безумовно, навчальна і учбово-методична робота. По цьому показнику кафедра, була однієї із провідних кафедр Радянського Союзу відповідного профілю. З наукових розробок цього періоду потрібно, у першу чергу, відзначити розробку конструкції сталевого резервуара підвищеного тиску, що була виконана М.И. Ашкиназі і яка одержала широке впровадження практично на всіх нафтобазах Радянського Союзу (ці резервуари стали широко відомі як резервуари “ДИСИ”). Цікаві дослідження в сфері стійкості конструкцій проводив П.І. Гвай, використанню енергетичних методів у розрахунках конструкцій були присвячені роботи Л.В.Косицького.
В 70-і роки кафедра розширюється, поступово утвориться нова хвиля грамотних і амбіційних викладачів: В.В. Бабич, Ю.В. Кузенко, В.Д. Сургучов, Н.Г. Братусь, В.П. Хлібородов, А.И. Лістова, И.К.Флоров, П.П. Шабанов, И.П. Журба активно включаються в роботу кафедри.
В 1974 році відкрився факультет металевих конструкцій. Кафедра встановлює тісні науково-виробничі зв’язки з рядом заводів по виготовленню металевих конструкцій, організовуються філії кафедри на Дніпропетровськом заводі виготовлення металоконструкцій ім. Бабушкіна, в одному з ведучих у СРСР проектному інституті “Дніпропроектстальконструкція” м. Дніпропетровськ.
1974 рік. На демонстрації 1 Травня (ліворуч праворуч: О.Р. Незальзов, И.П. Журба, Ю.А. Кузенко, В.П. Матяш, В.И. Большаков, М.И. Волинський, В.М. Савело)
На кафедрі активно працює науковий колектив у складі О.Р. Незальзова, Т.А. Ковтун-Горбачової, Ю.А. Постояна, В.М. Панченка, В.М. Савело, М.И. Волинського, В.И. Большакова, Є.А. Єгорова, В.П. Матяша, В.М. Сирцева (багато хто з них згодом поповнили ряди викладацького складу кафедри, а Володимир Іванович Большаков став ректором інституту).
1978 рік. Науковий колектив кафедри на суботнику (на передньому плані Сирцев В.М.).
Результати досліджень втомної міцності сталевих конструкцій, стійкості стрижневих систем, ефективності застосування високоміцних сталей і надійності сталевих резервуарів стають відомими в Радянському Союзі. У наукових працях под. керівництвом В.И. Большакова активно розвиваються й впроваджуються нові ефективні методи термічного зміцнення сталей.
Величезний внесок в удосконалювання кранових конструкцій внесений роботами Н.Г. Братуся, Ю.А. Постояна, В.П. Хлібородова.
Після Петра Ісідоровича Гвая кафедру по черзі очолювали Микола Макарович Писанко, Лев Володимирович Косицький, Володимир Дмитрович Сургучов. Кожний з них вніс свою вагому лепту в роботу кафедри.
1986 рік. На нараді: ректор інституту Большаков В.И. (ліворуч), проректор Харченко В.И.
В 1985 році на посаду завідувача кафедрою був вибраний професор Новосибірського будівельного інституту, доктор технічних наук Анатолій Васильович Сільвестров.
1987 рік. Екзаменує професор А.В.Сільвестров (здає екзамен студ. Верясова Світлана, нині зав. відділу ТОВ Дніпрпроектстальконструкція, м. Дніпропетровськ).
В 2002 році кафедра поповнилася ще одним професором, доктором технічних наук Володимиром Васильовичем Кулябко.
Лекцію проводить проф. Кулябко В.В.
З 2002 по 2005 роки кафедру очолював професор Євгеній Петрович Лук’яненко, відомий на всьому пострадянському просторі як фахівець у сфері виготовлення металевих конструкцій.
Все це, безумовно, збагатило кафедру новими й цікавими наробітками в навчальному процесі, істотно активізувало наукову діяльність. На кафедрі з’являються аспіранти, захищаються кандидатські роботи, а в 2004 році нарешті-те, уперше за всю історію, викладач кафедри Є.А. Єгоров захистив докторську дисертацію. У цей час Євгеній Аркадійович Єгоров очолює кафедру.
2004 рік. Захист докторської дисертації (Єгоров Є.А.) у Раді ПГАСА.
В останні роки кафедра активно поповнюється молодими кадрами: Давидов І.І, Івченко Ю.В., Марченко В.А., Ярошенко Д.С. (всі вони кандидати наук), Коцюба Т.В., Соколова А.С., Купневич Л.В., Веселов А.С. (випускники аспірантури) готові успішно продовжувати славні традиції кафедри.
Сьогодні кафедра – це гармонічне об’єднання молодості й досвіду, колектив, що здатний ефективно вирішувати будь-які навчальні й науково-технічні завдання.
Кафедра оснащена сучасними комп’ютерами, використає у своїй діяльності найпоширеніші в будівельній практиці комп’ютерні комплекси й технології, має тісні зв’язки з науковими й навчальними закладами ближнього й далекого зарубіжжя, що ведуть проектними інститутами й промисловими підприємствами країни.
