Керівництво ПДАБА

Народився 15 січня 1954 року в с. Богданівка, Знам’янського району, Кіровоградської області (нині Кропивницька) в сім’ї робітників.
Закінчив із золотою медаллю Богданівську середню школу №1 у 1971 р., а в 1976 – з відзнакою Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут, факультет «Промислове та цивільне будівництво», кваліфікація «інженер – будівельник».
Навчався в аспірантурі (1983 – 1986) і докторантурі (1991 - 1994) Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту бетону та залізобетону (НИИЖБ) Держбуду СРСР, м. Москва. Захистив кандидатську (1987) і докторську (1994) дисертації.
Працював в ДІБІ (1976 – 1977): старшим інженером у галузевій науково-дослідній лабораторії тепло-монтажних робіт науково-дослідного сектора, асистентом кафедри історії, теорії архітектури і архітектурної графіки, асистентом кафедри архітектури.
Служив у Далекосхідному військовому окрузі в званні – старший лейтенант-інженер обіймав посади заступника командира роти, виконроба, начальника речової служби будівельного батальйону, керівника групи проектного інституту Міністерства оборони СРСР (1977 – 1980). Працював у Хабаровському політехнічному інституті старшим науковим співробітником кафедри будівельних конструкцій (1980 – 1981).
З 1981 й донині працює в ДІБІ (з 1994 – ПДАБА) старшим науковим співробітником, асистентом, доцентом, професором, завідувачем кафедри, професором кафедри залізобетонних та кам’яних конструкцій, проректором з наукової роботи (з 1996). Після обрання трудовим колективом 9 січня 2019 р. затверджений на посаду ректора.
Пройшов професійну атестацію як експерт з технічного обстеження будівель і споруд, інженер-проектувальник у частині забезпечення механічного опору та стійкості, архітектор з архітектурного об'ємного проектування, архітектор з розробки містобудівної документації, енергоаудитор з енергоаудиту в будівлях.
Відомий вчений в галузі будівництва, засновник наукової школи «Архітектурно-конструктивно-технологічні системи для створення гармонійного антропогенно-природного середовища на основі збалансованого інноваційного розвитку та національних традицій». Має досвід сучасної підготовки інженерних і наукових кадрів, виконання інноваційних проектів у співпраці з національним та міжнародним високотехнологічним бізнесом. Підготував 32 кандидата та 2 доктора технічних наук, є автором понад 600 публікацій, 17 монографій, 94 патентів, 57 нормативно-технічних документів.
Почесний професор ПДАБА, Почесний житель села Богданівки. Відзначений знаками Міністерством освіти і науки України «За наукові досягнення»; «Петро Могила»; Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Почесний працівник будівництва та архітектури»; Дніпропетровської обласної ради «За розвиток громади»; Дніпропетровської облдержадміністрації «За вагомий внесок у розвиток Дніпропетровської області»; Дніпропетровського міського голови «За заслуги перед містом»; двічі лауреат премії Академії будівництва України імені академіка М. С. Буднікова.
Дійсний член Академії будівництва України, Української академії наук, Міжнародної академії біоенерго-технологій, Української Ради з зеленого (екологічного) будівництва, Україно - американської асоціаціїі працівників вищої школи.
Номер приймальні 745-23-72

Народилася 12 березня 1962 року у селі Виноград Лисянського району Черкаської області. Закінчила факультет української філології Дніпропетровського національного університету.
З 1987 до 1993 року працювала в Дніпропетровській обласній науковій бібліотеці. З 1993 року працює у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури (ПДАБА) на кафедрі українознавства: на посаді асистента, з 1995 року на посаді старшого викладача. З вересня 1999 року переведена в Інститут безперервної фахової освіти ПДАБА на посаду заступника декана факультету перепідготовки Інституту безперервної фахової освіти (ІБФО ПДАБА). З лютого 2003 року до 2007 очолювала новостворену кафедру гуманітарних дисциплін ІБФО ПДАБА. Голова профспілкової організації ІБФО ПДАБА з моменту створення інституту; голова предметної комісії з мови на вступних випробуваннях у ПДАБА; відповідальний секретар наукового збірника «Вісник ПДАБА».
Протягом 1998-2002 рр. навчалася в аспірантурі Дніпропетровського державного університету за спеціальністю 10.02.01 − українська мова. Аспірантуру закінчила достроково, захистивши успішно дисертацію у жовтні 2002 року. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук на тему: «Перифрази в мові сучасних газет (на матеріалі українських газет 80-90 років ХХ століття)» захищалася у спеціалізованій раді К.08.051.05. Дніпропетровського національного університету.
У листопаді 2007 р. вступила до аспірантури Національної академії державного управління при Президенті України на кафедру права та європейської інтеграції, яку успішно закінчила, захистивши у 2012 році докторську дисертації за спеціальністю К.25.01.01. «Історія і теорія державного управління». У 2014 році присвоєно звання професора.
З квітня 2013 року до червня 2021 року завідувач кафедри українознавства, документознавства та інформаційної діяльності.
Євсєєвою Г. П. опубліковано понад 200 наукових праць, з них: 3 монографій та 5 навчальних посібників, 2 словники. Серед яких – монографія «Державна мовна політика в контексті української національної ідеї», «Німецько-українсько-російський словник з технології виробництва будівельних матеріалів та ніздрюватих бетонів», «Історія та традиції українського народного житла Придніпровського регіону». Є керівником наукової теми «Аксіологічні проблеми суспільного та гуманітарного розвитку в аспекті демократичних трансформацій України» (№ держреєстрації 0121U100123) (2021-2023 рр.). Статті Євсєєвої Г. П. індексуються у базах даних Scopus, Index Copernicus та РІНЦ
Трудова діяльність Галини Петрівни відзначена державними нагородами.

Народився 24 грудня 1974 р. у м. Дніпропетровську. У 1996 р. закінчив з відзнакою Придніпровську державну академію будівництва та
архітектури. З 1996 по 1999 р. навчався в аспірантурі. Працював асистентом (1999–2000 рр.) та доцентом (2000–2005 рр.); навчався у докторантурі (2005–2008 рр.), обіймав посаду професора (2009–2019 рр.). Проходив довгострокові наукові стажування за кордоном у Технічному університеті м. Аахен, Німеччина (2001–2002 рр.); в Університеті м. Руан, Франція (2003–2004 рр.); у Кільському університеті, Великобританія (2015–2017 рр.)
Захистив кандидатську (1999 р.) та докторську (2009 р.) дисертації за спеціальністю “05.23.17 – Будівельна механіка” у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури. Результати наукових досліджень відзначено преміями Міжнародної соросівської програми підтримки освіти у галузі точних наук (Соросівський студент 1995 р., Соросівський аспірант 1997 р.); премією Національної академії наук України для молодих вчених (2000 р.); стипендією фонду Гумбольдта (2001 р.); стипендією НАТО (2003 р.); реінтеграційним грантом НАТО (2005 р.); грантом фонду Гумбольдта для міжінститутського наукового співробітництва між Придніпровською державною академією будівництва та архітектури та Технічним університетом м. Аахен, Німеччина (2007, керівник проекту); грантами Німецького наукового товариства (2010, 2014 рр.); стипендією Марії-Кюрі в рамках програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (2015 р.); премією Теодора фон Кармана Технічного університету м. Аахен (2018 р.) Підготував чотирьох кандидатів наук.
Дійсний член Академії будівництва України; почесний науковий співробітник ім. Теодора фон Кармана Аахенського технічного університету (Німеччина).

?>
вверх