Оскільки все починається з основ, як у філософському, так і у будівельному сенсі, кафедра основ і фундаментів була невід’ємною складовою формування Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. За своє 85-річне існування вона була рефлексією розвитку рідного інституту, згодом академії, а також будівельної галузі в цілому. Завдяки класичній базі та 40-річним традиціям наукової школи співробітники кафедри завжди виконували наукове обґрунтування та приймали участь у розробці будівельних нормативних документів. Сьогодні кафедра наближаючись до світового рівня, розвивається з урахуванням вимог Міжнародного товариства механіки ґрунтів і геотехніки (ISSMGE), науки що об’єднує інженерну геологію, яка вивчає ґрунти, механіку ґрунтів, яка створює розрахункові моделі, проектування фундаментів і підземних споруд з використанням сучасних програмних комплексів, технологію виконання робіт з улаштування фундаментів, моніторинг за цими роботами і зберіганням оточуючої забудови.

Кафедру «Основи і фундаменти» створено як підрозділ ДІБІ 1931 року. Першим завідувачем кафедри був к.т.н., доц. О.С. Плуталов – спеціаліст в проектуванні фундаментів доменних печей, якого було репресовано в 1937 р. Традиційно кафедра викладала курси інженерної геології, механіки ґрунтів, основ і фундаментів. Основний напрям наукової діяльності в цей період – розробка теоретичних та практичних методів розрахунку основ і конструкцій фундаментів промислових споруд.

З 1937 р. до 1941 р. кафедрою завідував проф. О.О. Каншин. У цей період кафедра спеціалізувалась на розрахунках і проектуванні великорозмірних фундаментів інженерних споруд на слабких ґрунтах, консультувала проектні та будівельні організації Придніпров’я в галузі дослідження ґрунтових умов та способів влаштування фундаментів.

На початку Великої Вітчизняної війни інститут був евакуйований до Новосибірська. Після повернення з евакуації в 1944 р. кафедру очолив к.т.н., доц. П.І. Гвай. Спільно з О.О. Горіним він запропонував використання ітераційного методу для розрахунку конструкцій стрічкових фундаментів.

Протягом 1945-1964 років кафедрою керував проф. М.І. Малишев, випускник петербурзького Інституту інженерів шляхів сполучення імп. Олександра I. В цей час кафедрою було впроваджено у виробництво, нові конструкції та технології влаштування віброштампованих набивних паль, опор автошляхових і залізничних мостів тощо. Було також розроблено перші нормативні вказівки до проектування основ і фундаментів на лесових просідаючих ґрунтах, матеріали яких було враховано під час розробки нормативних всесоюзних документів (СНиП ІІ-Б.1-62).

Під керівництвом завідувача кафедри к.т.н., доц. К.О. Книша (очолював кафедру з 1964 до 1970 р.) було видано вказівки до розрахунку та проектування основ і фундаментів промислових і цивільних будівель. Наукова тематика була пов’язана із застосуванням вібраційної техніки для занурення паль-оболонок, яку виконував к.т.н., доц. В.М. Гольдштейн. Було впроваджено у виробництво буронабивні палі, розроблено пропозиції щодо розрахунку деформацій земляних споруд під час будівництва й експлуатації.

З 1970 р. до 1974 р. кафедрою завідував к.т.н., доц. П.О. Гагарін. Основний напрямок наукової діяльності в цей період – розробка і впровадження в практику будівництва методу керованих деформацій житлових багатоповерхових будівель шляхом замочування просідаючих ґрунтів, запропонованого науково-дослідною групою під керівництвом к.т.н., доц. В.А. Часовських. Слід відзначити вагомий внесок в ці дослідження к.т.н., доц. Л.Г. Любич та інж. М.М. Бондаренка.

Становлення кафедри невід’ємно пов’язано з к.г.-м.н., доц. О.І. Кравченко, який був першим штатним геологом ДІБІ. (рис. 1). За його ініціативою було створено наукову лабораторію інженерної геології та кабінет з унікальною колекцією мінералів. О.І. Кравченко займався дослідженням властивостей лесових ґрунтів Придніпров’я, як основи будівель і споруд, будучи учнем і послідовником вчення ак. В.А. Обручева, успішно розвивав науковий напрямок з детального картування міст на лесових територіях.

За завданням міськвиконкому у 1976 р. групою співробітників під науковим керівництвом доц. О.І. Кравченка вперше в СРСР створено Інженерно-геологічний атлас великого міста-мільйонника, що представляє собою комплект детальних інженерно-геологічних карт м. Дніпро-петровська, використання якого дозволяє збільшити якість вишукувань, вирішувати питання планувальних і проектних робіт, вибору типів фундаментів, спорудження транспортних магістралей, тунелів тощо.

Протягом 1974-2008 рр. кафедрою завідував д.т.н., проф., Заслужений діяч науки і техніки УРСР В.Б. Швець (рис. 2) – відомий вчений, який сприяв стрімкому науковому розвитку кафедри.

Віктор Борисович народився 28 грудня 1929 р. у м. Кисловодськ. Закінчив з відзнакою Московський інститут інженерів водного хазяйства за спеціальністю інженер-гідротехнік (1952).

З 1954 по 1958 р. – молодший науковий співробітник НДІ основ і підземних споруд, де в березні 1957 р. захистив одну з перших в країні кандидатську дисертацію з питань ефективності поверхневого ущільнення основ важкими трамбівками.

У 1967 р. він захистив докторську дисертацію на тему «Элювиальные грунты Урала как основания зданий и сооружений (методы исследований, расчета и проектирования)». З 1968 р. завідував кафедрою основ і фундаментів в Уральському політехнічному інституті.

В.Б. Швець є автором і співавтором понад 350 робіт, з них 19 монографій, книг і брошур, 21 інструктивно-нормативних документа, 25 винаходів і 9 іноземних патентів, понад 250 опублікованих наукових статей, 40 науково-технічних звітів.

В.Б. Швец – Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР (1976) і Премії Мінвузу України (1982), Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1988), нагороджений медалями ВДНХ (золотою, срібними і бронзовими), науково-технічна діяльність відзначена пам’ятними медалями М.М. Герсеванова та М.О. Цитовича, учених, які є основоположниками механіки ґрунтів. Почесний професор Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

За сприяння проф. В.Б. Швеця у 1975 р. засновано наукову школу «Підземні споруди, основи та фундаменти», яка за 33-річний період зростила більше 30 кандидатів і п’ять докторів технічних наук.

З 1975 р. при кафедрі поновлено аспірантуру, а з 1986 р. розпочала роботу докторантура та спеціалізована рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальності 05.23.02 – Основи і фундаменти.

Протягом багатьох років В.Б. Швець був головою (рис. 4), зам. голови, а також членом спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій, членом експертної ради з будівництва та архітектури ВАК України.

1976 року спільним наказом Міненерго та Мінвузу України при кафедрі було створено «Галузеву науково-дослідну лабораторію автоматизованих методів вимірювань деформацій основ і фундаментів турбоагрегатів» (з 1986 р. підпорядкована Міненерго СРСР), яку в різні періоди очолювали інж. О.Р. Липовський, к.т.н., с.н.с.: В.Л. Сєдін та Б.А. Ротгауз. Використовуючи матеріально-технічну базу, накопичений досвід і потенціал лабораторії, ураховуючи перспективу в будівництві та збереженні ресурсів існуючих АЕС, проф. В.Б. Швець у 1989 р. відкриває Науково-дослідну галузеву лабораторію дослідження атомних і теплових електростанцій, яку очолив с.н.с. Є.А. Бауск.

Наукова робота того періоду за безпосередньої участі к.т.н., с.н.с.: Н.С. Швець, В.Л. Сєдіна, Б.А. Ротгауза, А.В. Єрмолінського, була направлена на дослідження роботи системи «основа – фундамент – турбоагрегат» для головних енергоблоків теплових і атомних електростанцій, що будувалися в Україні та Росії в умовах статичної й динамічної дії, результати яких широко використовуються при проектуванні та експлуатації таких систем.

Методична робота того періоду була направлена на оновлення та видання методичних вказівок з усіх курсів, що викладала кафедра, (курсового та дипломного проектів, лабораторних робіт з інженерної геології, механіки ґрунтів, інженерно-геологічної практики). Розробки співробітників кафедри того періоду відображено в таких нормативних документах: СНиП ІІ-15-74, СНиП ІІ-17-77, СНиП ІІ-19-79, ГОСТ 25100-82, СНиП 2.02.01-83, СНиП 2.02.03-85, СНиП 2.02.05-87.

Визначними подіями, що підтверджують авторитет кафедри, стали всесоюзна нарада завідувачів кафедрами механіки ґрунтів, основ і фундаментів Радянського Союзу, яку було проведено сумісно з Московським інженерно-будівельним інститутом у 1989 р. (рис. 5). На нараді були присутні понад 150 чоловік.

У той же період досягнення кафедри дозволили сумісно з НДІ основ і фундаментів провести у ДІБІ на базі кафедри VII Всесоюзну конференцію динаміки основ, фундаментів і підземних споруд (ДОФ-89) (рис. 6), за матеріалами якої було підготовлено і видано збірник наукових праць з понад 200 доповідей.

У 2008 році з обранням завідувачем кафедри професора В.Л. Сєдіна (рис. 7) починається новий етап її розвитку. За його ініціативи розширились дослідження з розробки методів ресурсозбережувального проектування, і впровадження їх у геотехнічне будівництва,  методів розрахунку системи «основа – фундамент – споруда» для оцінки сейсмостійкості будівельних конструкцій АЕС, а також істотно підвищився рівень матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

За сприяння В.Л. Сєдіна, кафедра постійно співпрацює з органами місцевого самоврядування, проектними і будівельними організаціями з метою захисту територій від небезпечних геологічних процесів, вирішення першочергових геотехнічних і техногенних проблем міста і області а також ліквідації наслідків прийнятих помилкових проектних рішень.

У 2009 р. геологічний кабінет та музей з оновленою колекцією мінералів і гірських порід, урочисто названо ім’ям О.І. Кравченка, які є гордістю кафедри. У лабораторії інженерної геології представлені сучасні колекції гранітів України, та мармурів з усього світу, які постійно оновлюються співробітниками кафедри.

Знаковою подією є відкриття заснованої проф. В.Л. Сєдіним науково-технічної бібліотеки кафедри, фонд якої налічує понад 750 книг, підручників і посібників, більше 4 000 тис. журналів, періодичних видань, трудів конференцій та збірників наукових праць за всіма напрямками кафедри. Сьогодні бібліотека набула важливого соціального статусу для аспірантів, молодих вчених, магістрантів і студентів, де вони можуть комфортно працювати використовуючи сучасні електронні каталоги та програмне забезпечення.

На шляху наближення України до світового рівня кафедра за традицією співпрацює з ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» щодо актуалізації нормативно-технічної бази, продовжується наукове обґрунтування та розробка державних будівельних нормативних документів: ДБН В.2.1-10-2009, ДСТУ Б В.2.1-27:2010, ДСТУ-Н Б В.2.1-31:2014, ДСТУ-Н Б В.1.1-37:2016. Співробітники кафедри беруть участь у виконанні міждержавних науково-технічних проектів.

Сьогодні керівником і зберігачем багаторічних традицій наукової школи, яка має назву «Механіка ґрунтів і геотехніка» є професор В.Л. Сєдін. Наукова діяльність – фундаментальні та прикладні дослідження здійснюються за напрямками:

• Дослідження регіональних властивостей ґрунтів та урахування особливостей геотехнічного будівництва Придніпров’я.
• Розроблення науково-технічних рішеннь розрахунку стійкості схилів й огороджень котлованів для інженерного захисту основ і фундаментів будівель і споруд в умовах щільної міської забудови.
• Дослідження напружено-деформованого стану елементів системи “основи – фундаменти – будівлі” при статичних та динамічних навантаженнях у складних інженерно-геологічних умовах.
• Експериментальні та чисельні дослідження взаємодії фундаментів будівель і споруд ТЕС та АЕС з ґрунтовими основами при сейсмічному впливі.
• Розробка ресурсозбережувальних методів проектування пальових фундаментів і наукове обґрунтування організаційно-технологічних рішень зведення будівель з можливістю управління параметрами фундаментів та характеристиками ґрунтових основ як під час будівництва, так і експлуатації об’єктів.
• Актуалізація нормативної бази України з урахуванням вимог Єврокодів, наукове обґрунтування їх адаптації до практики геотехнічного проектування, будівництва та експлуатації будівель і споруд.

Науково-дослідна робота зосереджена в таких підрозділах кафедри:

1. Лабораторія дослідження атомних і теплових електростанцій (завідувач ст.н.с. Є.А. Бауск) продовжує виконання комплексних робіт з обстеження, паспортизації, спостереження за осіданнями, оцінки несучої здатності конструкцій будівель і споруд АЕС, а також спеціальні дослідження стійкості ґрунтових основ фундаментів реакторних відділень. Сьогодні наукова та практична діяльність здійснюється шляхом участі у виконанні державних і госпдоговорних робіт, програм моніторингу будівельних конструкцій і продовженні строку експлуатації АЕС України.
2. Комплексний відділ з проблем будівництва в особливо складних геологічних умовах під науковим керівництвом д.т.н., проф. С.І. Головка (рис. 9) з 1996 р. займається розробкою методів визначення та прогнозування кренів великорозмірних споруд, теоретичних рішень і практичних рекомендацій щодо ін’єкційного закріплення ґрунтових основ, діагностикою основ і будівельних конструкцій при реконструкції, підсиленням і продовженням ресурсу будівель та інженерних споруд.

Проф. С.І. Головко також є випускником ДІБІ, з 1978 працював молодшим науковим співробітником нашої кафедри, згодом був аспірантом кафедри (1986-1990). Після захисту кандидатської дисертації працював доцентом кафедри й провідним науковим співробітником Науково-дослідної галузевої лабораторії дослідження атомних і теплових електростанцій. Був зам. секретаря парткому ДІБІ. З 2001 р. навчався у докторантурі ПДАБА, після захисту дисертації поєднує керівництво відділом з посадою професора кафедри. Є автором і співавтором понад 70 наукових робіт.

Серед наукових досягнень школи «Механіка ґрунтів та геотехніка» слід відзначити наступне:

• Розроблено метод розрахунку системи “основа – фундамент – споруда” для оцінки сейсмостійкості будівельних конструкцій та кваліфікації обладнання систем важливих для безпеки реакторних відділень АЕС.
• Розроблено методики регулювання кренів будівель і споруд підвищеної відповідальності та проведено стабілізацію кренів реакторних відділень №1, 3 Запорізької АЕС.
• Розроблено рекомендації щодо продовження терміну експлуатації будівельних конструкцій Запорізької, Хмельницької, Рівненської, Южно-Української АЕС та Трипільської ТЕС.
• Удосконалено і впроваджено конструктивні способи зниження вібрацій фундаментів, що сприймають динамічні дії.
• Створено методики діагностики стану інженерних споруд у складних геологічних умовах, урахування взаємного впливу фундаментів на деформації їх основ.
• Створено комплексну інформаційну систему для забезпечення збору, зберігання, обробки відображення та розповсюдження даних про стан будівельних конструкцій АЕС упродовж усього періоду експлуатації.

Необхідно зазначити, що наукова школа під керівництвом проф. В.Л. Сєдіна, сьогодні цілком відповідає вектору розвитку України, що, як зазначає Президент Петро Порошенко, підтримується української наукою, рушійною силою якої є ентузіасти і молоді вчені – необхідні для побудови процвітаючої, могутньої, обов’язково Європейської країни.

Найбільш знаковою подією сьогодення, що підтверджує сучасний європейський напрямок розвитку, стала дев’ята всеукраїнська науково-технічна конференція «Механіка ґрунтів, геотехніка та фундаментобудування: проблеми, інновації та імплементація Єврокодів в Україні», яка проходила у ДВНЗ ПДАБА на базі кафедри 2016 р.

У роботі конференції взяли участь фахівці з України, Німеччини, Польщі, Франції, Чехії, Азербайджану, Білорусі, Іраку, Казахстану, Маврикію. Слід відзначити важливість доповідей на пленарному засіданні президента Міжнародного товариства з механіки ґрунтів та геотехніки (ISSMGE) Roger Frank (Париж, Франція) та екс-віцепрезидента ISSMGE Ivan Vanicek (Прага, Чехія) з питань впровадження Європейських стандартів у практику проектування, будівництва та експлуатації будівель і споруд, які безперечно допоможуть підвищити якість та ефективність нормативної бази України щодо геотехнічного проектування.

Розвиватись з урахуванням потреб ISSMGE і підтримувати зазначений вектор завідувачу допомагає участь у конференціях, спілкування з колегами і відомим вченими світового рівня.

Виховання молодих вчених, якому приділяється велика увага сьогодні створює великий науковий потенціал – майбутнє країни, проводиться за напрямом 05.23.02 – Основи і фундаменти через аспірантуру та докторантуру. З 2008 р. захищено 2 докторські та 11 кандидатських дисертацій.

Розроблений завідувачем стратегічний план розвитку кафедри невід’ємно пов’язаний з науковими дослідженнями молодих учених та аспірантів. Стабільність у підготовці наукових кадрів підтверджується щорічним захистом аспірантами кафедри кандидатських дисертацій, наукові дослідження яких невід’ємно відображаються в наукових статтях, роботах, конкурсах і конференціях, та є важливим кроком розвитку будівельної галузі в цілому.

Слід зазначити, що за традицією наукові досягнення і навчальний процес на кафедрі поєднані, майже всі аспіранти працюють на посаді асистентів, а викладачі завжди висвітлюють на заняттях сучасні вітчизняні чи світові досягнення у галузі геотехніки.

Організовані практичні заняття, з освоєнням сучасних програмних комплексів, дозволили значно підвищити рівень підготовки сучасних інженерів.

Викладачі і співробітники кафедри беруть активну участь в проектуванні та науково-технічному супроводі нового будівництва, реконструкції та відновленні існуючої забудови багатьох об’єктів в Україні, що за запровадженою традицією завжди висвітлюють у навчальному процесі.