Наукова діяльність

Науковими дослідженнями почав займатися ще за студентських років, з третього курсу. Був членом наукового студентського гуртка при кафедрі теоретичної механіки механіко-математичного факультету Дніпропетровського державного університету (зараз Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), починаючи з третього курсу навчання (1969–1972 рр). Курсова робота (1974 р.) була присвячена знаходженню напружено-деформованого стану у пружній півплощині, яка зазнає дії розподіленого навантаження, прикладеного до контуру вирізу у вигляді кругової лунки. У дипломній роботі досліджувалась стійкість стержня кутникового поперечного перерізу в пружно-пластичній області при осьовому стиску в постановці Кармана за деформаційною теорією, теорією течії і за теорією професора Швайка М. Ю., який потім став науковим керівником по кандидатській дисертації. 1972–1975 рр. навчання в аспірантурі при кафедрі теоретичної механіки механіко-математичного ф-ту ДДУ (керівник: докт. фіз.-мат. наук, професор Швайко М. Ю.). Навчаючись в аспірантурі, приймав участь у Міжнародних і Всесоюзних наукових конференціях і симпозіумах (Київ, Москва, Ленінград, Горький, Куйбишев). З вересня 1975 р. після закінчення аспірантури отримав направлення на роботу в Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (зараз ДВНЗ “Придніпровська державна академія будівництва та архітектури)” асистентом кафедри опору матеріалів (ОМ) (зараз кафедра будівельної механіки та опору матеріалів БМтаОМ). Кандидатську дисертацію з фізико-математичних наук (01.02.04–механіка деформівного твердого тіла (МДТТ) “Влияние истории нагружения на бифуркацию процесса деформирования прямоугольных пластин и цилиндрических оболочек в упруго-пластической области”) захистив 22 травня 1980 р. на спецраді при ДДУ. Наукове звання доцента отримав у грудні 1984 р.. Після захисту кандидатської дисертації, працюючи на кафедрі ОМ Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту, повністю змінив свої наукові уподобання, займаючись різними задачами МДТТ з використанням методу збурень у плоскій і антиплоскій задачах теорії пружності. Знаходився у пошуку напрямку подальших наукових досліджень, оскільки розвинення досліджень в області розв’язування граничних задач в пружно-пластичній області з урахуванням історії навантаження на той час було об’єктивно практично нездійсненним. З 1996 р. за пропозицією зав. каф., д. т. н., професора Прусакова О. П. почав знайомитись з новим для себе науковим напрямком–розв’язуванням лінійно-пружних граничних задач для нетонких трансверсально-ізотропних пластин і пологих оболонок енергоасимптотичним методом і методом взаємозв’язаних рівнянь, започаткованого проф. Прусаковим О. П. у 1993 р. для транстропних пластин при дії на них кососиметричного відносно серединної площини статичного поперечного навантаження, у якому компоненти переміщень тривимірної задачі теорії пружності зображувались у вигляді двох доданків, що залежали від поліномів Лежандра. Надалі мої наукові дослідження були пов’язані з побудовою варіантів математичної теорії лінійно пружних і фізично нелінійних пружних однорідних і багатошарових пластин та пологих оболонок довільної сталої товщини при довільних статичних поперечних навантаженнях та розробкою аналітичних і аналітично-чисельних методів розв’язування граничних задач для вказаних елементів. З 01.11.1998 р. по 31.10.2001 р. був докторантом (консультант–д.т.н., професор Прусаков О.П.). У вересні 2009 р. була успішно захищена докторська дисертація (01.02.04–механіка деформівного твердого тіла, технічні науки) на спеціалізованій вченій раді при ДНУ (результати голосування: 18–за; 0–утримались; 0–проти). До 18 вересня 2009 р основні результати докторської дисертації були опубліковані в 40 наукових статтях, із них 36–у фахових наукових виданнях України з фізико-математичних і технічних наук, в т.ч. 20–з фізико-математичних наук. 32 наукові статті у фахових виданнях написані одноосібно. Дисертацію підтримали 52 вітчизняних і зарубіжних вчених-механіків і математиків у 22 відгуках. (у тому ч. 2 академіка НАН України і 3 член-кореспондента НАН України). Але в 23-му відгуку– члена експертної ради ВАКу, була думка, що дисертація не відповідає паспорту спеціальності доктора з технічних наук. І з цієї причини захищена дисертація не була затверджена ВАКом. Надалі у ВАКу з’ясувалось, що дисертація більше відповідала фізико-математичним наукам з механіки деформівного твердого тіла ніж технічним, і тому ВАКом у письмовій формі було дозволено перезахистити цю ж саму дисертацію на фізико-математичні науки в цій же самій спецраді. Але спецрада ДНУ в усній формі відхилила перезахист дисертації, вважаючи швидше і за краще двома апеляціями на адресу ВАКу добитися справедливості у затвердженні ступеня доктора технічних наук. Не вийшло. Зараз мої наукові дослідження пов’язані з побудовою нових і удосконаленням особисто розроблених аналітичних методів розв’язування граничних задач для пластин і пологих оболонок довільної товщини. На 02.02.2020 маю всього 93 наукові публікації за темою наукових досліджень “Варіант математичної теорії нетонких пружних пластин і пологих оболонок при статичному навантаженні” в т. ч. 58 наукових статей; з них–28 статей опубліковані у фахових виданнях України з фізико-математичних наук (одна з яких індексується в наукометричних базах: Index COPERNICUS, ICV 2017: 80.00, CiteFactor, ResearchBib, Journal Factor ) і 5 статей, які входять у різні наукометричні бази (з них – 4 статті англійською мовою, 3 з яких опубліковані за рубежем в т. ч. в Scopus). Із 33 статей, які відповідають фізико-математичним наукам, 30 виконано в одноосібному авторстві.

Додаткова інформація