Є одним із провідних вчених з розробки нанотехнологій у будівельному матеріалознавстві. В його науковому доробку — понад 200 наукових праць, серед яких: монографії, публікації в наукових періодичних виданнях і матеріалах конференцій, 15 авторських свідоцтв і патентів. Підготував 12 кандидатів наук. Розробив теоретичну концепцію підвищення стійкості захисних покриттів на основі мінеральних в’яжучих, призначених для захисту будівельних конструкцій і технологічного обладнання, що має принципове значення для подальшого розвитку теорії стійкості захисних покриттів, гідроізоляційних, футеровочних та інших покриттів.