ЗАСНОВНИК КАФЕДРИ, ТВОРЕЦЬ БАГАТЬОХ ЇЇ ТРАДИЦІЙ, ЩО ЖИВУТЬ І СЬОГОДНІ

З кафедрою технології металів я познайомився на першому курсі механічного факультету в 1956 р. Це була маленька кафедра (всього шість осіб) і очолював її к. т. н., доцент Григорій Федорович Дьогтєв. А ще на кафедрі працювали С. Л. Бабченко і В. І. Харченко. Були вони від природи обдаровані організаторськими здібностями, очолюючи при цьому один – партком, а другий – і комітет комсомолу. Необхідно відзначити чудові вокальні голосові данні у В. І. Харченка, тому він активно брав участь у художній самодіяльності, де часто перехрещувалися з ним наші дороги. Актова зала на той час розміщувалася на третьому поверсі в аудиторії 301. Треба сказати, що В. І. Харченко, який брав участь у виставі музичного театру нашого вузу, зокрема майстерно виконував партію Євгенія Онєгіна в однойменній опері П. І. Чайковського. А ще Віктор Іванович дуже любив співати українські народні пісні під акомпанемент оркестру народних інструментів.

На той час в оркестрі на гітарах грали Добарін і я, а на домбрі –В. І. Журавель. Концерти проходили з великим успіхом.

Завідувач кафедри Григорій Федорович Дьогтєв підтримував наші музичні заняття. І в загалі він був від природи дуже інтелігентною і порядною людиною. За час мого знайомства (близько 20 років) я не чув від нього не одного лайливого слова. Студенти його любили. На іспитах він не ставив двійок. Його фраза: «Вибачте, але Ви цей матеріал не знаєте!» – стала у студентів крилатою. Навіть, в деканаті йому часто зауважували за те, що він ставив тільки позитивні оцінки. Численні випуски механіків завжди з вдячністю згадують час, коли Г. Ф. Дьогтєв був деканом факультету.

На п’ятому курсі переді мною постав вибір, на якій кафедрі дипломуватися. Невагаючись, я віддав перевагу кафедрі технології металів.

На той час ДЕК була одна на дві кафедри (будівельних і дорожніх машин та технології металів). Дипломники кафедри технології металів ніколи не отримували відмінних оцінок. Я йду на червоний диплом. Мені потрібна відмінна оцінка по захисту диплома, але я її не отримав.

Спроба Г. Ф. Дьогтєва залишити мене на кафедрі не увінчалася успіхом.

Щоб отримати великі підйомні, я вибрав гірський Алтай і поїхав за росподілом. А Георгій Федорович не забув про мене.

Через деякий час після захисту докторської дисертації проф. Г. Ф. Дьогтєв відкрив аспірантуру і запросив мене стати його аспірантом. Я погодився і став його аспірантом. Крім мене в аспірантуру до нього поступили В. І. Харченко, П. В. Шевченко, О. Р. Матвія, Ю. В. Ревін, В. М. Плакун, В. П. Данішевський, В. І. Журавель, А. .Я. Спільник та ін. Великий загін молодих аспірантів на чолі з професором Г. Ф. Дьогтєвим на протязі свого навчання знали основний принцип свого наукового керівника – відсутність тиску на аспіранта. Але обов’язково кожна тема дисертації за правилами Г. Ф. Дьогтєва була підтверджена необхідністю її виконання за договором про співробітництво з будь-яким підприємством. На той час (1970 – 1980) наша кафедра посідала одне з перших місць за обсягом виконаної держдоговірної тематики.

Ще однією ознакою плідної роботи кафедри технології металів на чолі з проф. Г. Ф. Дьогтєвим те, що після закінчення навчання багато випускників кафедри досягали великих професійних перемог. Так, випускниками ДІБІ були: прем’єр-міністр В. П. Пустовойтенко; секретар райкому С. Л. Бабченко; проректор ДІБІ В. І. Харченко; декан вечірнього факультету П. В. Шевченко; заступники деканів різних факультетів В. М. Плакун; В. П. Данішевський, Ю. І. Хоменко.

Та й зараз, продовжуючи закладені Г. Ф. Дьогтєвим методики підготовки керівних кадрів, від кафедри до керівництва академії увійшли: з 1987 року ректор ДІБІ – ПДАБА В. І. Большаков, а сьогодні проректор з науково-педагогічної, кадрової та виховної роботи С. В. Іванцов; декан факультету інформаційних технологій та механічної інженерії І. А. Тютерев.

З 1965 року по теперішній час при кафедрі існує лабораторія плазмотехнологіі. У цій лабораторії не було завідувачів. Це була наукова лабораторія напівзакритого типу з виконанням досліджень з плазмової технології для танкової промисловості. В роботі в цій лабораторії я віддав багато часу. З вдячністю згадую свої заняття зі студентами різних курсів у різні періоди моєї викладацької діяльності. І сьогодні впевнений, що це є кращі роки мого життя.

У заключенні хотілося б додати, що всі аспіранти Г.Ф.Дьогтєва успішно захистили кандидатські дисертації. Багато працювали і досягли численних здобутків. Тому при кожній зустрічі вихованців наукового керівника проф. Г. Ф. Дьогтєва ми згадуємо крилату фразу свого вчителя: «Навіть негативний науковий експеримент є позитивним». З цим заповітом Георгія Федоровича кожний з нас живе і сьогодні.

Ф. Ф. Вашкевич,

к. т. н., доцент кафедри

матеріалознавства та обробки матеріалів

?>
вверх