ЇЇ ЩАСЛИВА МРІЯ – ЇЇ ЩАСЛИВА ДОЛЯ

Валентина Андріївна Бабенко – кандидат історичних наук, доцент, заступник декана економічного факультету з виховної роботи ДВНЗ ПДАБА. Всі головні етапи її життя пов’язані з академією. Обраний один раз і назавжди ученицею середньої школи міста Конотоп Валентиною Бабенко життєвий шлях: «Буду вивчати історію своєї чудової мальовничої країни, що зветься Україною», − продовжується вже 39 років (з 1981 р.). Маленька дівчинка з робітничої родини міста Конотопа, яка дуже любила читати, мріяла вчитися в університеті, обов’язково стати істориком, приїхала до Дніпропетровська вступати до Дніпропетровського університету в 1979 році. Не відразу, а з четвертої спроби, після наполегливої підготовки до вступу на вечірніх курсах ДДУ та роботи на Південному машинобудівному заводі стала студенткою історичного факультету. Енергійну студентку, яка з великим ентузіазмом займалася громадською комсомольською роботою, добре навчалася, була учасницею конкурсів студентських наукових робіт, помітив професор В. К. Якунін та після закінчення навчання в 1986 році запропонував вступати до аспірантури. Але спочатку два роки Валентина працювала вчителем історії в СШ № 23 міста Дніпро та складала іспити кандидатського мінімуму як здобувач. А потім повернулася до університету навчатися в аспірантурі.

Була уважним і наполегливим дослідником. Напружено, але з великим зацікавленням, отримуючи задоволення від творчого наукового процесу, працювала над обраною темою в історичних архівах Києва, Харкова, Москви та Ленінграду, кожного дня відкриваючи для себе нові дослідницькі горизонти.

З березня 1992 року, після присудження їй вченого ступеню кандидата історичних наук, В. А. Бабенко почала працювати викладачем кафедри економічної теорії та історії у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті. Молодий викладач віддавала педагогічній, науковій та громадській роботі багато сил та енергії. Читала лекції з історії України, вела практичні заняття зі студентами всіх факультетів. Намагалася у своїх лекціях розкрити болючі проблеми історії України, дати відповіді допитливим студентам щодо пекучих та протирічних сторінок української історії. Із задоволенням долучилася до активної науково-дослідної роботи та разом з іншими викладачами кафедри досліджувала історію Дніпропетровського інженерно-будівельному інституту, підготувавши один із розділів книги «Нариси історії ДІБІ».

Майже з перших днів роботи у будівельному інституті Валентину Андріївну було призначено куратором групи економічного факультету. Опікуючись своєю групою, вона з радістю поринула у роботу, яка давала можливість цікавого, неформального спілкування зі студентською молоддю, виховного впливу на студентство під час відвідувань театральних вистав, художніх виставок, а також трудових десантів (суботників на закріпленій за академією території скверу, що по вул. Гусенко). Це було звичайним явищем у ті часи. Одночасно виконувала обов’язки голови профспілкової організації економічного факультету та увійшла до складу профкому академії, де активно працює головою культурно-масової комісії вже понад 25 років. Враховуючи плідну професійну та громадську роботу асистента В. А. Бабенко, у 1994 році вона була обрана на посаду доцента кафедри українознавства. У 1997 році Валентині Андріївні було присуджено наукове звання доцента цієї ж кафедри.

У біографії В. А. Бабенко окрім посади доцента є ще одна константа – вона заступник декана з виховної роботи економічного факультету, починаючи з 1994 року і до сьогодні. На цій посаді розкрився багатогранний організаторський талант Валентини Андріївни – вихователя, наставника, порадника молодого покоління. Всі звернення про допомогу студентів економічного факультету щодо будь-яких життєвих ситуацій або навчання знаходять розуміння у Валентини Андріївни. Вона в курсі не лише справ виховної роботи свого факультету, а навіть всієї академії. Для поліпшення організаційної роботи кураторів академії вона у співавторстві з Г. П. Євсєєвою (зав. каф. УДІД), що була ініціатором цього важливого проекту, розробили та видали «Журнал куратора академічної групи». Також основні напрями організаційної роботи Валентина Андріївна неодноразово викладала у своїх публікаціях на сторінках газети «Молодий будівельник».

Налагодження активної роботи студентського самоврядування економічного факультету та організація щорічних днів факультету, спортивних заходів разом з кафедрою фізвиховання, духовне та культурне виховання студентів за співучасті з клубом академії у підготовці до конкурсів «Студентська весна», проведення брейн-рингів, творчих портретів кращих студентів та творчих портретів кафедр факультету разом з клубом «Джерело», зустрічі з випускниками факультету в музеї академії, багаторічна благодійна робота під патронатом ректорату та разом з профкомом академії щодо проведення щорічних ярмарків, де студенти продають вироби, зроблені своїми руками, задля допомоги дітям-сиротам підшефного Котовського навчально-реабілітаційного центру під гаслом «Серця, відкриті до добра», участь економічного факультету у наукових, студентських, міжвузівських конференціях, організація та проведення ІІ етапу Всеукраїнських студентських олімпіад – це не повний перелік успішних проектів заступника декана з виховної роботи економічного факультету В. А. Бабенко, − справ, якими вона опікується щодня, протягом багатьох років роботи в академії. І це одночасно з улюбленою справою, що стала для неї сенсом її життям, − її викладацька робота.

Високоосвічений, ерудований фахівець, викладач, доцент В. А. Бабенко виконує багатопланову навчально-методичну, науково-дослідницьку та громадську роботу. Починаючи з 2004 року, коли згідно наказу Президента України було уведено обов’язкову дисципліну «Інтелектуальна власність» в усі освітні програми вищих навчальних закладів, після проходження навчання на спеціальних курсах, організованих Міністерством освіти України, В. А. Бабенко викладає навчальну дисципліну «Інтелектуальна власність» студентам всіх факультетів академії. Ця дисципліна, що вивчає результати творчої діяльності людей, їхню наукову, професійну та художню творчість, повністю захопила творчу натуру Валентини Андріївни. Почалася цікава, копітка робота з розробки курсу: розроблені власні навчальні посібники, написанні наукові тези та статті, у тому числі зі студентами, яких Валентина Андріївна намагається долучити до наукової творчої роботи. Розробивши авторські лекції з інтелектуальної власності, які враховують специфіку навчального закладу й кожної спеціальності, вже більше п’ятнадцяти років В. А. Бабенко на своїх заняттях самовіддано виховує у студентів любов до наукової творчості та винахідницької діяльності, формує повагу до власної та чужої інтелектуальної власності, що є основою академічної доброчесності сучасного закладу вищої освіти.

Роботу викладача, педагога та професіонала високого рівня В. А. Бабенко продовжує і сьогодні з великою наснагою і завзяттям. Вона не веде рахунок своїх успіхів, ніколи не зупиняється і складається враження, що Валентина Андріївна живе на повну силу і живе кожну мить, кожний день. Тому її науковий доробок нараховує понад 100 статей і науково-методичних розробок, два навчальні посібники, авторське свідоцтво, участь у колективній монографії, виданій колективом кафедри. Вона – переможець конкурсів на кращого заступника декана з виховної роботи в академії, за що неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами ректорату ПДАБА. Її багаторічна сумлінна праця була відзначена також Почесною грамотою Міністерства освіти України (2000 р.); Подякою Жовтневої районної ради (2003 р.); Подякою Дніпропетровської обласної державної адміністрації (2005 р.); Почесною грамотою Дніпропетровської міської ради (2011 р.); Подякою Соборної районної ради у м. Дніпро (2016 р.); дипломом лауреата конкурсу імені письменника А. Ф. Стародубова (2017 р.); Грамотою Департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації (2017 р.); Почесною грамотою Придніпровського наукового центру Національної академії наук України (2017 р.); Подякою міського голови (2018 р.). А ще В. А. Бабенко – нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України» та медаллю «За заслуги перед ПДАБА». Якщо до цього додати активну, багаторічну роботу Валентини Андріївни у приймальній комісії академії та профкомі вишу – це все не закінчує її портрет сьогодні.

Окрім різноманітної професійної діяльності Валентина Андріївна має особисті захоплення. Захоплюється поезією ще з шкільних років. Після публікації своїх віршів в літературно-публіцистичних виданнях та виходу в світ двох авторських збірок віршів була прийнята до Регіональної спілки письменників Придніпров’я. Невдовзі стала членом редакційної колегії Літературно-художнього та громадсько-публіцистичного журналу «Крила», пізніше – членом редакційної колегії Літературно-художнього та громадсько-публіцистичного альманаху «Панорама слова»( з 2016 р.).

Одне з традиційних засідань літературно-мистецького клубу «Джерело» у бібліотеці академії було присвячене творчому портрету В. А. Бабенко. Атмосферу свята створювали і яскраві, красиві малюнки Валентини Андріївни, споглядаючи які, кожен переймався світлом оригінального, доброго художнього світу автора, і вірші, що звучали у авторському виконанні. Філософські і патріотичні, ліричні і жартівливі, але близькі і зрозумілі всім, бо віддзеркалюють любов, красу, добро, сенс життя ніжного, люблячого жіночого серця. Читання віршів членами клубу, самим автором і її молодшим сином вирізнялося особливою щирістю і щедрістю почуттів. Учасники засідання клубу «Джерело» не переставали дивуватися, як і коли вдається цій красивій і енергійній жінці все встигати. Свій секрет Валентина Андріївна розкрила, розповівши, що вона щаслива людина. Її мрії та її надії здійснилися. І сьогодні щодня, щогодини втілюються в життя.

І ось вже 39 років, незважаючи на всі життєві труднощі і, як кажуть в Україні, «часті негаразди», вона йде обраною нею дорогою і тільки її дорогою, не сумніваючись і ні про що не шкодуючи. Її дні, вечори і звичайно трохи ночі заповнені турботами, добрими почуттями, і, обов’язково віршами. І у ці миті їй на плече в тиші сідає птах щастя. І тоді рядки самі лягають на папір.

Т. А. Шпаковська,

провідний інженер ректорату

Всі особистості

вгору