ТВОРЧА НАТУРА

Не простий шлях випав на долю вченого. Анатолій Серафимович народився у 1946 році в смт «Зоря» Костянтинівського району Донецької області в ciм’ї лікаря. Батько його пройшов довгий шлях війни, був тяжко поранений під Сталінградом i залишився інвалідом та рано помер. Тому вже в одинадцять років на плечі хлопця лягла важка чоловіча праця та турбота про сім’ю. Однак це не завадило йому добре вчитися в школі та після її закінчення вступити до Ясинуватського будівельного технікуму шляхового будівництва, який він закінчив з відзнакою.

Потім була служба в лавах Радянської армії в Білоруському військовому окрузі у ракетних військах стратегічного призначення.

Після служби в армії Анатолій Бєліков продовжив навчання у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті (ДIБI). 3 першої сесії став відмінником. Проявив себе лідером у якості секретаря комсомольської організації будівельно-технологічного факультету. Великою школою молодих будівельників у ті роки були студентські будівельні загони. В студентських загонах він придбав досвід роботи штукатура, маляра, майстра при будівництві об’єктів народного господарства в суворих умовах Західного Сибіру та Північного Казахстану.

На здібного i талановитого студента звернули увагу: декан будівельно-технологічного факультету к. т. н., доцент А. Л. Чехов, к. т. н. професор. О. І. Конопленко, д. т. н., професор А. М. Сергєєв. Він був залучений до наукової діяльності кафедри хімії, а потім технології бетонів та в’яжучих (ТБВ), будівельних матеріалів, де працював під керівництвом своїх викладачів, наставників.

Як ленінський стипендіат, Анатолій Бєліков, після закінчення ДІБІ в 1973 році, був рекомендований до вступу в аспірантуру, але він вибрав інший шлях – впровадити отримані знання в практику будівельного виробництва. Працював на будівельних підприємствах: Дніпропетровському домобудівельному комбінаті № 1 та ВО «Дніпроважбудіндустрія». Пройшов шлях від майстра та начальника цеху до начальника виробництва. У зведенні житлових масивів «Перемога», «Тополя», «Сокіл», «Комунар», «Парус» м. Дніпропетровська є частка його праці.

Як спеціалісту з великим досвідом в галузі будівництва Анатолiю Серафимовичу було запропоновано д. т. н., професором Г. Д. Дiбровим, к. т. н., професором А. П. Приходьком перейти на роботу науковим співробітником на кафедру ТБВ для виконання ряду наукових господарчих договорів. 3 1980 року Анатолій Серафимович – аспірант цієї кафедри.

Експериментально-дослідна робота вимагала від здобувача високої напруги, знань та відповідальності. Робота, в основному, велась в Західному Сибіру (м. Нижньовартівськ, м. Надим) та Північному Кавказі (м. Ставрополь).

У 1982 р. у спецраді ДIБІ Анатолій Серафимович достроково захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розробка i дослідження розширюючих тампонажних матеріалів на основі відходів промислового виробництва» за спеціальністю 25.23.05. – будівельні матеріали та вироби. Результати його наукових розробок експонувалися на ВДНГ СРСР i були вiдмiченi срібною медаллю.

Після захисту дисертації Анатолій Серафимович з 1982 по 1985 рік продовжив роботу за даною тематикою, вів ряд наукових договорів по кафедрі ТБВ, плідно працював з головними інститутами країни: «ПiвнiчКавНДГАЗ», «ВолгоградНДПIНафта» та виробничими підприємствами: «Тюменьнафтогаз», «Надимгаз», «Нижньовартівськ-нафтогаз», Дніпропетровським цементним заводом. Це дозволило провести детальне опрацювання технології виробництва нових цементів i провести широке впровадження розробок вченого та зберегти кошти держави.

В 1985 р. рішенням ВАК при Paдi Miністрів СРСР йому було присвоєно вчене звання старшого наукового спiвробiтника за спецiальнiстю – будiвельнi матеріали та вироби.

Практично з 1985 р. Анатолій Серафимович став займатися однією з важливих проблем для України – пожежна безпека (ПБ). Одним зі шляхів зниження пожежної небезпеки об’єктів є підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій i зниження горючості застосовуваних матерiалiв. Як показав аналіз, ефективним методом підвищення ПБ будівельних конструкцій i матерiалiв є застосування вогнегасних покриттів, що спінюються. Проте, на той час застосовувані в Україні вогнезахиснi покриття зарубіжного i вітчизняного виробництва, що спінюються, були небезпечні в роботі, вельми складні в приготуванні i дорогі, а головне не відповідали повною мірою вимогам, що ставляться до вогнезахисних композицій.

Тому, для України виникла необхідність проведення наукових досліджень, спрямованих на розробку i дослідження ефективних покриттів, що спінюються, з використанням компонентів, вироблюваних в нашій країні. Ця робота виконувалася вiдповiдно до «Державної програми забезпечення ПБ на 1995 – 2000 рр.», затвердженої Постановою КМУ № 238 від 03.04.1995 р. А ще згідно з госпдоговiрною тематикою ПДАБА за замовленням ВО «УкрЗахідвугілля», в 1985 – 1995 рр. (теми: № 322, № 102). Для її виконання необхідно було створити науково-дослідну лабораторію при кафедрі БЖД, а також значну частину досліджень i випробувань, проводити в Головному науково-дослідному iнститутi пожежної охорони (НДIПО, м. Москва). Ці дослідження були покладені А. С. Бєліковим в основу при виконанні ним докторської дисертації.

Вперше були розроблені наукові основи і проведено практичне обґрунтування ефективності застосування вогнезахисних покриттів на негорючій основі для зниження горючості матерiалiв i підвищення вогнестiйкостi будівельних конструкцій. Анатолій Серафимович став першим доктором технічних наук в Україні за спецiальнiстю 21.06.02 – пожежна безпека.

Основні результати наукової діяльності д. т. н., проф. А. С. Бєлікова пов’язані з вирішенням проблем:

– оцінка БЖД при виникненні екстремальних умов (пожеж, аварій, стихійного лиха тощо);

– зниження горючості та підвищення вогнестiйкостi будівельних конструкцій при дії· високих температур;

– БЖД людини в умовах негативного впливу (шум, радіація, інфрачервоне випромінювання);

– профілактика травматизму та профзахворювань в умовах виробництва;

– проведення судово-технiчних експертиз при виникненні на об’єктах надзвичайних ситуацій, аварій, травматизму, пожеж тощо.

Бєліков Анатолій Серафимович – доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності (БЖД) Придніпровської державної академії будівництва та архітектури» (ПДАБА). Відомий вчений в галузі будівництва, охорони праці, безпеки життєдіяльності та пожежної безпеки. Дійсний член Міжнародної академії наук нетрадиційних технологій, Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, Міжнародної академії наук безпеки життєдіяльності, Академії будівництва України, Член-кореспондент Міжнародної інженерної академії. Член спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій з охорони праці при ПДАБА, та Криворіжському Національному університеті. Судово-технічний експерт Дніпропетровського НДІСЕ з питань: охорона праці; безпека життєдіяльності; пожежна безпека; технічне обстеження будівель та споруд; член комісії Міністерства Юстиції України з питань судової пожежно-технічної експертизи, охорони праці та безпеки життєдіяльності, електробезпеки; член галузевої експертної ради Національного агентства якості освіти; депутат міської ради м. Дніпропетровська XXIII скликання. Автор та співавтор понад 600 наукових праць, у тому числі 30 підручників та посібників з грифом МОН, 6 монографій, понад 70 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, підготував 30 кандидатів та 3 доктора технічних наук.

Широкий кругозір вченого, натхнення та велика працездатність Анатолія Серафимовича – це ознаки його наукової школи «Безпека об’єктів при виникненні надзвичайних ситуацій. Безпека та охорона праці в різних сферах життєдіяльності». Відданість справі, велика цілеспрямованість у досягненні наукових результатів та їхні впровадження в практику життя знаходять значну кількість учнів та послідовників професора А. С. Бєлікова. Зроблено вже не мало, але ще багато попереду задумів, які треба встигнути вирішити, бо така доля творчого пошуку вченого.

О. В. Берлов,

кандидат технічних наук,

доцент кафедри Безпеки життєдіяльності

?>
вверх