Психологічна культура викладача вищої школи

До Всеукраїнського Дня психолога, що відзначається 23 квітня, психологічна служба за традицією підготувала для колег нові матеріали, пов’язані з проблемними питаннями нашої професійної діяльності.

Перш за все цікавий факт. У науковому дискурсі досі немає усталеного наукового визначення терміну «психологічна культура». Існує багато думок щодо змісту цього феномену: система психологічних знань і здатність їх використовувати; культура власних переконань і переживань; гуманістичні цінності та ідеали; способи діяльності й поведінки особистості; вміння жити з позитивним ставленням до  світу.

Студентам, які вивчали психологію протягом семестру, я задавала наприкінці семестру таке питання: «Які складові поняття «психологічна культура» Ви вважаєте за необхідне включити до змісту цього феномену?» У результаті «мозкової атаки» було запропоновано такі складові:

  • Культура спілкування й взаємодії;
  • Психологічні знання, вміння мислити;
  • Вміння слухати, розуміти іншу людину;
  • Вміння аналізувати інформацію, власні думки, вчинки, почуття;
  • Взаємоповага, відповідальність за свої дії й за близьких людей;
  • Культура здоров’я;
  • Розуміння необхідності берегти середовище свого існування, як природне, так і антропогенне;
  • Креативність;
  • Вміння любити;
  • Вміння регулювати свої емоції, власні психічні стани;
  • Професійна етика.

Як бачимо, ідеал особистості, що опанувала психологічну культуру, багатогранний. Як же допомогти  людині сформувати траєкторію власного розвитку? Як педагогу впливати на цей процес?

Широко розповсюджена думка про те, що компетентність викладача – це виключно його спеціальні знання, вміння й  навички з фахової галузі. Проте культура мислення, культура спілкування, професійна етика – обов’язкові вимоги до кожного викладача.

А вміння передати свої знання, мотивація слухачів неможливі без власної рефлексії, аналізу психологічних ситуацій і проблем, які виникають як у  студентів, так і у викладача.

Уміння протистояти «емоційному вигорянню» (а це найбільша небезпека для всіх, хто спілкується з великою кількістю людей), здатність розвивати власну креативність і творчі здібності студентів – це ті складові професійної психологічної культури, що впливають на наше довголіття, наше ментальне здоров’я, творчу самореалізацію.

На жаль, ще не всі колеги  усвідомлюють необхідність набуття психологічних знань, нашого конструктивного спілкування з обговорення ситуацій психолого-педагогічної практики, обміну знахідками, думками. Це необхідно кожній зрілій людині для себе і для можливого впливу на молоду людину, на наступне покоління. І останнє: психологізація сучасної освіти є необхідною умовою й критерієм її розвитку.

Ви маєте заперечення? Давайте дискутувати. Чекаємо на Ваші  думки.

М. Складановська, керівник психологічної служби

 

?>
вверх