13.05.2021

Привітання у день народження Володимира Івановича Большакова

Сьогодні виповнюється 75 років від дня народження доктора технічних наук, професора Володимира Івановича Большакова. Це ім’я увібрало в себе стільки знакових подій, всеосяжних понять наукових досягнень, пов’язаних з життям нашого вузу, що хочеться назвати лише одну, про яку так багато говорять, дату. Дніпропетровському інженерно- будівельному інституту – Придніпровській державній академії будівництва та архітектури – 90 років. А доля В. І. Большакова ось вже майже півстоліття (з 1972 року) пов’язана з одним місцем роботи, з одним способом існування. Завжди в одному місті, на одній вулиці і навіть в одному корпусі. І при такій географічній постійності вражає неймовірна наповненість його життя. Ця наповненість на кожному етапі його наукового, педагогічного, суспільно-організаційного розвитку, незважаючи на її постійне місцезнаходження, відрізнялася величезним тематичним розмаїттям.

Можна довго перераховувати досягнення і заслуги професора Большакова, а можна сказати про його життя в декількох словах. Вчений Большаков створив свій науковий напрям, продовжуючи традиції свого вчителя і духовного та наукового наставника, академіка АН УРСР Кирила Федоровича Стародубова. Володимир Іванович виріс в родині академіка (брат матері). І Кирило Федорович дуже уважно, серйозно і вдумливо займався вихованням та освітою племінника. Його заповіти Володимир Іванович проніс через все життя, втілюючи їх у своєму новому науковому напрямі, який називається «Будівельне матеріалознавство». Цей напрям по закінченню більш чотирьох десятків років сприймає все нове, тому його наукова школа розвивається і збагачується постійно. В рамках відкритої Володимиром Івановичем Вченої спеціалізованої ради з питань матеріалознавства на сьогоднішній день під його науковим керівництвом захищено 26 кандидатських і 20 докторських дисертацій. У той же час число авторських і співавторських публікацій В. І. Большакова в Україні та за кордоном, як свідчить його бібліографічний довідник, складає 1712 наукових праць, 272 авторських свідоцтв та патентів. Це факт біографії професора В. І. Большакова – науковця-дослідника.

Плідна діяльність Большакова-науковця розвивалася і знайшла ще один напрям. І тут ми переходимо до іншого унікального факту біографії Большакова, але тепер ректора. На цій посаді він прослужив з 1987 по 2018 рр. І знайшов свій окремий напрям діяльності ректора в організації всієї науково-дослідної роботи вишу. Він завжди добре відчуває свій час, його потреби. Тому амбітний ректор ДІБІ наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років, почувши вимоги свого часу, швидкі темпи розвитку країни, на багато років визначив розвиток свого рідного будівельного вузу. А саме в інституті почався дуже інтенсивний розвиток науково-дослідної думки. Виробництву були потрібні фахівці високого класу і ректор В. І. Большаков утворив 4 Вчені спеціалізовані ради, які щорічно випускали велику кількість кандидатів технічних наук, особлива увага приділялася підготовці докторів технічних наук. Широка наукова річка, яку створив Большаков за роки свого ректорства, поповнилася 81 доктором та 435 кандидатами технічних наук. Це дало можливість ректору Большакову вивести Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут в ряди провідних вузів країни. І ще однією знаковою подією за часів ректора Большакова стало присудження інституту звання Придніпровської держаної академії будівництва та архітектури. Неможливо не зупинитися ще на третьому, дуже рішучому, факторі у житті професора В. І. Большакова. Довгий час (1986 – 2016) Володимир Іванович поєднував роботу ректора з керівництвом кафедри, яку саме він зробив з загально-освітньої кафедри технології металів. Він провів реорганізацію кафедри і вона стала називатися кафедрою матеріалознавства та обробки матеріалів. Після кардинальної перебудови структури кафедри Большаковим вона стала провідною на механічному факультеті і залишається такою ж на факультеті інформаційних технологій та механічної інженерії.

Справжній ентузіазм ректора В. І. Большакова, його рідкісна працездатність і увага до кожного створювали в очолюваному ним колективі на протязі довгих десятиліть здорову творчу обстановку. Завдяки цьому ректор вирішував багато дуже різних завдань щодня, щотижня, щороку. Наприклад, вловивши проблеми сьогодення, за ініціативи ректора в будівельному інституті було відкрито новий економічний факультет. І ось протягом 29 років у будівельному виші готують фахівців економічного профілю для будівництва, не рахуючи великої кількості вже в академії дослідних інститутів, дослідних лабораторій і дуже результативну науково-дослідну частину.

Ще одним дуже важливим кроком у діяльності ректора Большакова була міжнародна діяльність: відкрите міжнародне відділення в академії і засновано кафедру інтенсивного вивчення студентами іноземних мов. Поряд з розвитком навчального та наукового напрямів у своїй роботі особливу увагу ректор ПДАБА надавав налагодженню та розвитку міжнародних зв’язків. Зокрема, академія стала членом Великої хартії університетів, входить до складу семи міжнародних асоціацій будівельних та інженерних вишів. Яскравим прикладом такої інтеграції стала участь ПДАБА в європейських проектах за програмою TEMPUS і FP 7. Особливо плідно розвивається освітня і наукова співпраця академії з вишами Франції та Німеччини. Творча співдружність ПДАБА і Національного інституту прикладних наук (INSA; м. Ліон, Франція) – мовні стажування, практикуми, обмін студентськими та викладацькими групами, подвійні захисти дипломів і кандидатських дисертацій (керівництво українських і французьких професорів), тривали більше двох десятиліть. Його наукова школа теж розвивалася в руслі міжнародних зв’язків. Тому сьогодні успішно працюють у вишах Європи представники його наукової школи, доктори філософії Тетяна Данілова (Франція), Хангардаш Аскеров (Туреччина), В’ячеслав Куксенко (Велика Британія).

Протягом багатьох років головне в ректорській діяльності Володимира Івановича було новаторство і мудра кадрова політика. Він постійно стежив за передовими напрацюваннями у сфері вищої освіти, аналізував, узагальнював їх і застосовував в академії. Окрім того він обізнаний із новітніми виданнями з економіки, управління виробництвом, історії та політики, знавець новинок художньої літератури. Має величезну бібліотеку та колекції рідкісних марок, поштових листівок і монет.

Особлива сторінка в житті В. І. Большакова належить вивченню історії рідного Дніпропетровська. Тема Малої Батьківщини розкрита ним у декількох книгах, написаних у співавторстві з істориками, краєзнавцями та філологами. Після публікації цих книг Володимира Івановича було прийнято в Спілку письменників Придніпров’я, а в академії розроблений і щорічно реалізувався проект з написання та видання книг з історії науки, а також краєзнавчих досліджень з історії Катеринослава – Дніпропетровська (термін існування – 23 роки).

Серед благородних справ В. І. Большакова слід згадати його турботу про родини видатних учених і співробітників вишів Дніпропетровщини, які пішли з життя. На протязі двох десятиліть (2000 – 2020) він, як президент Фонду соціального захисту, підтримки і допомоги вченим України та членам їхніх сімей, заглиблювався в потреби цих сімей, допомагав у вирішенні наявних труднощів і проблем.

Його багатогранна діяльність викладача, науковця, громадського діяча була відзначена вітчизняними та міжнародними нагородами. Він – заслужений діяч науки і техніки України (1992); лауреат Державної премії України в області науки і техніки України (1999); нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2000); «За заслуги» ІІ ступеня (2006); нагороджений орденом Української Православної церкви «Рівноапостольський Князь Володимир» І ступеня (2006), орденом преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня (2015) і ІІ ступеня (2016). Нагороджений медалями «За службу рідному місту» (1997); «За заслуги перед містом» (2006).

Нагороджений орденом Франції «Пальмова гілка ІІ ступеня (1992); медаллю республіки Македонія (1997); офіцерським хрестом «Ордена Св. Станіслава ІУ» (2000); орденом «Святого Дмитра Салунського» V ступеня (2002); рицарським орденом «Святого Князя Володимира» V ступеня (2004); Великою срібною медаллю Варшавської політехніки (2007).

В. І. Большаков обраний почесним професором: Університета Св. Климента Охридського (м. Бітола, Македонія, 1996); Варшавської політехніки (2002); Почесним професором ПДАБА (2008); Національної металургійної академії України (2011); обраний Почесним доктором Дніпровського університету ім. О. Гончара (2016); Почесним академіком Національної академії педагогічних наук України (2018).

Наукові досягнення професора В. І. Большакова відмічені 7 різноманітними науковими преміями.

У 1987 році Володимир Іванович Большаков був вперше обраний ректором після загальних зборів. До цього директори і ректори призначалися. І в цьому ректору Большакову в історії належить 1 місце – бути обраним своїм колективом. Продовжуючи бути вірним собі, коли Володимир Іванович захворів, сам оголосив про своє рішення членам Вченої ради не балотуватися на черговий термін ректора. Сьогодні він працює професором рідної кафедри. Із задоволенням готує і читає лекції студентам-матеріалознавцям. Пишається успіхами і сьогоднішніми досягненнями вишу. З радістю слідкує і відмічає багатопланові успіхи свого рідного вузу: і в міжнародній діяльності, і в нових наукових розробках вишу щодо досягнення звання «Зеленого університету».

Колись у 1987 році Володимир Іванович отримав у спадок від ректора, професора П. Т. Резніченка чудову будівельну країну з новими корпусами, гуртожитками, спортивним табором та полігоном. Він знайшов свій шлях розвитку рідного вузу. І сьогодні пишається його новими досягненнями, вірить в його майбутні перспективи, тому що професор В. І. Большаков точно знає: будівельники – професія вічна. Вони першими заходять у кризис, який триває сьогодні, але вони першими з нього виходять. Тому що людям потрібен дах над головою і рідний дім.

В його житті відбулося безліч різних подій, незабутніх зустрічей, щасливих плідних днів, тижнів, років корисної співпраці з видатними вченими нашої країни, численними закордонними фахівцями. Сьогодні, безумовно, сенс його існування в роботі, а скоріше не в роботі, а житті в ДІБІ – ПДАБА, де ось вже 52 роки (аспірантура, Московський будівельний інститут, 1969 р.) слово «будівельний» для нього залишається самим головним і необхідним.

Тому ректорат, Вчена рада, профком, Комітет по справах молоді та весь колектив академії поздоровляє з ювілеєм Великого авторитетного вченого, благородну людину, вірного та надійного колегу, вчителя і наставника – Володимира Івановича Большакова.

Від щирого серця бажаємо Вам, дорогий Володимире Івановичу, міцного здоров’я, творчої, наукової наснаги! Ми любимо, цінуємо Вас і дуже радіємо з того приводу, що ми Ваші колеги та однодумці!

Ректор ПДАБА, професор                 Микола САВИЦЬКИЙ