10.03.2020

НОВІ СТАНДАРТИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Нові акценти у розвитку Європейського простору вищої освіти на період до 2030 р.:
– посилення спроможності вищої освіти як ключового інструменту досягнення цілей сталого розвитку;
– підвищення інклюзивності вищої освіти;
– мікрокредити та «малі» освітні модулі для навчання протягом життя і мобільності;
– забезпечення академічних свобод учасників освітнього процесу та інституційної автономії закладів вищої освіти;
– використання можливостей нових, зокрема, цифрових технологій.

4-5 березня 2020 р. у Києві відбулася LXIX зустріч Bologna Follow–Up Group. Вперше такий захід було проведено в Україні, яка зараз разом з Хорватією є співголовою BFUG.
Головною темою Порядку денного зустрічі була підготовка основних документів для конференції міністрів освіти Європейського простору вищої освіти, яка має відбутися у Римі в червні цього року – заяви, комюніке і двох додатків до нього. Також обговорювали окремі питання першого Болонського форуму глобальної політики, що буде проведений разом з конференцією.
У проекті заяви щодо глобальної політики йдеться про бачення щодо ролі вищої освіти у пошуку відповідей на основні глобальні виклики та у забезпеченні спроможності протидіяти викликам майбутнього. Зазначається, що сьогодні світ переживає час потрясінь. Цінності правди, знань, демократії і наукового методу, притаманного вищій освіті, ставляться під сумнів. Не повсюдно забезпечені академічні свободи та інституційна автономія закладів вищої освіти. Не досягнуто рівний доступ до вищої освіти для всіх.
Пропонується розширити розуміння соціального виміру вищої освіти, який має стосуватися не лише доступу до вищої освіти всіх груп суспільства, але і спроможності закладів вищої освіти зберігати студентів і забезпечувати набуття ними компетентностей, необхідних для їх змістовної зайнятості, а також особистого і громадянського життя. Більш докладно ці питання передбачається розглянути в окремому документі конференції міністрів (“Principles and Guidelines to Strengthen the Social Dimension of Higher Education in the EHEA”).
Серед пріоритетів майбутніх дій:
– Інноваційні форми навчання і викладання. Поширення розуміння важливості студентоцентрованого підходу і таких його складників, як гнучкість освітніх програм та освітніх траєкторій у перспективі освіти протягом життя;
– Розвиток мобільності, включно з віртуальною мобільністю і спільним створенням цифрових освітніх середовищ;
– Інклюзія, як драйвер досконалості та відкриття непомічених талантів, що має охоплювати біженців та інших осіб, які перебувають у складних ситуаціях.
Необхідно приділити значну увагу узгодженню наявних рамок кваліфікацій та стандартів і процедур покращення та забезпечення якості, що існують у різних регіонах. Це має забезпечити більшу довіру до вищої освіти у глобалізованому контексті, а також сприяти мобільності і визнанню кваліфікацій.
У проекті комюніке зазначається оптимізм стосовно здатності розвивати ефективну співпрацю між країнами, системами та інституціями вищої освіти задля відповіді на наявні та майбутні виклики. Серед останніх науковий і технологічний розвиток, кліматичні та демографічні зміни, сумніви щодо демократичних цінностей та численні загрози глобальному світу і добробуту.
Загальне бачення ЄПВО у 2030 р. передбачає, що він буде:
– Зв’язаним: всеохоплюючі рамки та інструменти прозорості сприятимуть більш інтенсивній та плідній співпраці, мобільності студентів та викладачів, спільним дослідженням та освітнім ресурсам, створенню мереж закладів вищої освіти;
– Інклюзивним: кожна людина матиме справедливий доступ до вищої освіти, можливість закінчити навчання та отримати підтримку у пошуку кар’єрних перспектив;
– Інноваційним через запровадження нових технологій навчання, викладання та оцінювання, тісно пов’язаних з дослідженнями; відкритих і гнучких освітніх траєкторій; малих освітніх модулів (передбачається окремий документ щодо мікрокредитів) та використання можливостей, які створює цифрова революція.
Вища освіта має бути ключовим інструментом досягнення цілей ООН щодо сталого розвитку.
Студенти з різноманітним професійним, культурним та освітнім досвідом повинні мати можливість та інструменти для пошуку та використання у будь-який час життя освітніх можливостей, найбільш корисних для них, включаючи вищу освіту, але не обмежуючись ними.
Заклади вищої освіти мають розширювати свої освітні пропозиції, зокрема, шляхом запровадження малих освітніх модулів, необхідних громадянам для завершення здобуття або оновлення своїх професійних, культурних і загальних компетентностей.
Має бути забезпечена підтримка академічного і неакадемічного персоналу, зокрема, стосовно стабільних можливостей працевлаштування та кар’єри, паритету поваги до викладання та наукових досліджень, привабливих умов праці та зарплати, розвитку персоналу та визнання внеску працівників.
При тому, що фізична міжнародна мобільність студентів та викладачів залишається важливою метою, пропонується доповнити її змішаною (фізична плюс віртуальна) мобільністю та створенням інноваційних міжнародних середовищ для забезпечення можливостей мобільності для всіх студентів.
Заклади вищої освіти повинні перебувати на передньому краї наукового, гуманістичного та технологічного розвитку, використовуючи новітні технології, такі як штучний інтелект, для пошуку рішень та внеску у створення більш згуртованого та інклюзивного суспільства на основі принципів демократії та верховенства права.
Передбачається прийняти окрему заяву щодо академічної свободи, яка виходитиме з її визначення, як свободи академічного персоналу та студентів брати участь у дослідженнях, викладанні, навчанні та спілкуванні в суспільстві, не побоюючись репресій.