Літературні читання, присвячені Лесі Українці

24 лютого на кафедрі українознавства, документознавства та інформаційної діяльності відбулося чергове засідання наукового гуртка «Простір слова»,  присвячене Лесі Українці. На зустріч зібралися студенти архітектурного, економічного факультетів та факультету промислового і  цивільного будівництва, а також викладачі кафедри УДІД.

Відкриваючи зустріч, модератор заходу, доцент кафедри УДІД Богуславська Лариса Георгіївна відзначила, що поетеса входить до своєрідної тріади українського слова Шевченко-Франко-Українка. Уже не одне покоління живиться і наснажується ідеями, закодованими в художніх образах і полум’яних рядках цих велетів  нашого національного простору. Постать Лариси Косач продовжує хвилювати як незвичайністю та трагічністю життєвого шляху, так і геніальним наповненням творчого доробку. Про цілу низку цікавих фактів з біографії та поетичної творчості підготували у своїх виступах  студенти архітектурного факультету та факультету промислового і  цивільного будівництва.

Студентки гр. Арх-18-5п Храмкова Анастасія і Данілевська Олександра у презентації «Життя і творчість Лесі Українки» нагадали про історію появи на світ псевдоніму поетеси. Його Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

Про те, як розпочинала своє мистецьке та громадське життя Леся Українка, розповіла в презентації «Леся очима сучасників» студентка гр.. Арх-18-2 Крамар Оксана. Хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві. Її, як і матір Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку.

Ґрунтовно і водночас захопливо розкрив етапи інтелектуального та літературного становлення української поетеси студент гр. Арх-18-5п Романов Сергій. У презентації «Освіта Лесі Українки» він відзначив унікальну атмосферу родинного середовище Косачів-Драгоманових – тогочасної української еліти. Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами. Добре знала латинь. Перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не навчалася в школі.

Перевірити, наскільки добре обізнані з творчістю Лесі Українки присутні, узялися  студентки гр. ПЦБ-18-2   Коробка Дар’я і Букша Юлія, які підготували цікавий літературний кросворд. Із запалом дівчата закликали поміркувати та відшукати відповіді на несподівані питання і майстерно коментували загальний хід роботи із кросвордом.

Звичайно ж, літературні читання повноцінну настроєність і справжню силу доторкатися до серця набувають тоді, коли звучить поетичне слово. Несподіване декламування такого знайомого вірша «Contra spem spero!» запропонували студентка гр.Арх-18-4п Марія Чечильницька і студентка гр. ПЦБ-18-2  Коробка Дар’я, які експромтом утворили дует для виконання поезії. Схвилювала Лесиним словом і студентка  гр.. ПЦБ-18-2 Букша Юлія, яка читала твір «На роковини Шевченка». Яскравими інтонаціями наповнив власне декламування і студент гр. ПУА-19 Хижняк Артемій, який обрав для  декламування вірш «Сафо».

Літературні читання вдалися, адже найкращим свідченням творчої зустрічі завжди є аплодисменти. Усі присутні щедро нагороджували кожен виступ  щирими оплесками. Вшанування однієї з найвизначніших постатей в історії української літератури в ПДАБА стало живим і теплим.

Більше світлин тут 

?>
вверх