05.12.2019

Інформація про учасників конференції

На конференцію зареєструвалося до виступів 79 осіб із 20 вишів України з 10 міст України, серед активних вишів наші колеги із:

 

ДНУ імені Олеся Гончара(м. Дніпро)

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. Академіка В. Лазаряна;

Національна металургійна академія України (м. Дніпро)

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро)

Дніпровський гуманітарний університет, (м. Дніпро)

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (м. Дніпро)

 

Київський національний  університет імені Тараса Шевченка, (м. Київ)

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, (м. Київ) –

Херсонського національного технічного університету (м. Херсон)

КПІ ім. Ігоря Сікорського (м. Київ)

Сумський державний університет, (м. Суми)

Навчально-науковий інститут права, Сумський державний університет, (м. Суми)

Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків)

Національний транспортний університет (м. Київ)

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, (м. Глухів)

 

Така широка географія учасників підтверджує актуальність заявленої теми конференції щире зацікавлення освітянської спільноти надважливою темою для працівників вишів «Інтелектуальна власність в Україні: проблеми та перспективи розвитку в інформаційному суспільстві».

Викладачі технічних закладів вищої освіти мають чудову можливість застосовувати теоретичні знання на практиці через науково-дослідну діяльність у вигляді винахідництва та раціоналізаторства. Традиції науково-технічної творчості викладачів будівельного інституту були закладені ще в перше десятиріччя функціонування навчального закладу. Науково-дослідна робота здійснювалася професорсько-викладацьким складом інституту спочатку на науково-дослідних станціях, створених на великих будовах Придніпров’я; в лабораторіях і майстернях Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту; пізніше був створений Науково-дослідний сектор, який скоординував всю наукову діяльність інституту (керівник – професор О.А. Гармаш). Серед перших винаходів, здійснених вченими інституту в 1930-ті рр., під керівництвом професора О.А. Гармаша, – шлакобетон високої міцності (без використання цементу й шлаків), який можна було застосовувати для зведення фундаментів і стін. Доцент М.Г. Мазо довів можливість застосування кварцитів (відходів під час видобутку залізних руд) як заповнювача в бетонах підземних конструкцій, що допомогло знизити собівартість будівництва у Криворізькому басейні. Кафедра будівельних матеріалів винайшла спосіб отримання бетонів високої міцності (ґатунку 600 і 700), а сумісно із кафедрами залізобетонних конструкцій, будівельної механіки та організації будівельних робіт винайшли такий різновид бетону, який витримував агресивну морську воду.

Наразі традиції, закладені попередніми поколіннями вчених і педагогів ДІБІ, успішно розв’язуються колективом ПДАБА – зокрема, окрім названих напрямків дослідження, вчені академії беруть участь у розробці наноматеріалів для будівництва і машинобудування, розробляють інноваційні технології відновлення Донбасу, розглядають можливість будівництва нових, екологічно чистих міст тощо. Так, професор кафедри будівельних і дорожніх машин С.В. Шатов розробив новий метод обстеження зруйнованих будівельних конструкцій з використанням безпілотних літальних апаратів. Сергій Васильович має понад 380 авторських свідоцтв та патентів на винаходи (серед яких 24 співавторами є студенти та магістри академії), а також 6 закордонних патентів (США, Канада, Німеччина, Японія, Австралія, Франція). Всеукраїнські конкурси 2018 та 2019 років в номінації «Найкращий патент в сфері цивільного захисту та безпеки» відзначали найкращими (друге та третє місце) патенти проф. С. В. Шатова.

Із 2019 року на чолі ПДАБА – професор М.В. Савицький, засновник наукової школи «Архітектурно-конструктивно-технологічні системи для створення гармонійного антропогенно-природного середовища на основі збалансованого інноваційного розвитку та національних традицій». Має досвід сучасної підготовки інженерних і наукових кадрів, виконання інноваційних проектів у співпраці з національним та міжнародним високотехнологічним бізнесом. Микола Васильович є автором понад 600 публікацій, 17 монографій, 94 патентів, 57 нормативно-технічних документів .

Серед активних напрямів, які розробляє ця наукова школа нові технології екологічно чистого виробництва та будівництва, охорони навколишнього природного середовища, видобутку та переробки корисних копалин; хімічні процеси та речовини в екології; раціональне природокористування; технічний аудит, обстеження та оцінка технічного стану будівель та споруд громадських та унікальних промислових будівель, у т.ч. будівель та споруд ТЕС, АЕС, об’єктів ВЕС та СЕС. Розробка проектів підсилення/відновлення вузлів будівельних конструкцій АЕС; обстеження, оцінка технічного стану та перепризначення ресурсу/терміну експлуатації будівельних конструкцій, будівель та споруд, що містять системи, важливі для безпеки енергоблоку, у т.ч. будівлі реакторного відділення, конструкцій шахти реактору, басейну витримки і перевантаження ядерного палива енергоблоків АЕС України, в рамках виконання заходів по управлінню старінням. Виконання комплексу заходів з проведення обстеження та оцінки ефективності, оцінка технічного стану і перепризначення терміну експлуатації захисту (теплового та біологічного) реакторних установок АЕС.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (ПДАБА) є одним з провідних вищих навчальних закладів Дніпропетровської області, що задає вектор розвитку вищої освіті та інноваціям в регіоні. У ній навчаються понад 2642 студента, працюють 502 викладача (107 академіків, 52 доктора наук, 269 кандидатів наук), ведеться підготовка з 21 укрупненої групі спеціальностей (Показники оцінки наукового потенціалу ЗВО).

Серед освітніх програм, які характеризують особу академії на освітньому та дослідному полях регіону, можна виділити:

– традиційні масові програми, що реалізуються вузом протягом декількох десятиліть, якість яких підтверджується великим числом успішних випускників, формують еліту країни – це програми в галузі енергетики, машинобудування, архітектури, будівництва;

– інноваційні програми, розроблені вузом на основі прогнозів, націлені на внесення змін в структуру економіки області та країни і мають великий потенціал розвитку – це програми в областях мехатроніки і робототехніки, технології полімерних композиційних матеріалів, промислового дизайну та ін.

Розроблені та затверджені нові редакції освітніх програм та навчальних планів з 13 спеціальностей у зв’язку з прийняттям нових стандартів освіти. Запроваджені актуальні нові освітні програми підготовки магістрів «Міське та комунальне господарство», «Енергоменеджмент та енергоаудит в будівництві». На базі академії розпочали діяльність курси по підготовці енергоаудиторів та курси підвищення кваліфікації працівників газового господарства.

Основним завданням намічених перетворень є зміна підходів до магістратури як рівня освіти, покликаної забезпечити формування дослідницьких компетенцій у молоді з подальшим вибудовуванням кар’єри в академічному напрямі. Найбільш важливим ключовим моментом, з яким планується приділити максимальну увагу при реалізації програми розвитку, є формування магістерських програм навколо конкретних наукових напрямків і дослідницьких груп. У академії є досвід відкриття спільних лабораторій із залученням ресурсів індустріальних партнерів, залучення до реалізації проектів вчених зі світовим ім’ям, реалізації спільних освітніх програм з зарубіжними партнерами.

Підписана угода про співробітництво між Спілкою наукових та інженерних об’єднань України, яка обрана членом Європейської федерації національних асоціацій (FEANI). Це надає можливість реалізації проектів щодо підвищення конкурентоздатності наших випускників у будівельній галузі, в архітектурній діяльності як в Україні, так і на міжнародному ринку праці шляхом розвитку європейської Програми сертифікації професійної діяльності. Випускники академії матимуть змогу отримати Європейський паспорт інженера.

Академія стала членом Міжнародного енергетичного кластеру (МЕК), який об’єднує 11 підприємств, що випускають та поставляють металоконструкції, енергетичне обладнання, виконують проектні і будівельні роботи. Члени МЕК та наукові партнери працюють над спільними проектами в Україні, Литві та інших країнах ЄС. Мета – сприяти підприємствам у співробітництві, розвивати партнерство та економічну діяльність, підвищувати конкурентоздатність учасників кластера, просування їх на міжнародному рівні, а також формування центру компетенцій в енергетичному та будівельному секторі економіки.

У науково-дослідній діяльності ПДАБА орієнтована на фундаментальні дослідження в галузі технічних і природничих наук, демонструє позитивну динаміку основних наукометричних показників, має важливий науковий доробок і експертизу з широким переліком напрямків досліджень. Крім того, академія є регіональним і національним лідером  з кількості прикладних досліджень і розробок у будівельній, архітектурній та екологічній сферах.

Наявність сучасної наукової та приладової бази, висококваліфікованого науково-дослідного колективу дозволяють ПДАБА бути одним з основних «гравців» на ринку наукових досліджень та інновацій регіону. ПДАБА здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, експериментальні та дослідно-конструкторські розробки за всіма основними галузями знань: природничі та точні науки, технічні і прикладні науки, загальногалузеві і комплексні проблеми (міжгалузеві проблеми). Загальний обсяг фінансованих НДР за останні 5 років склав 68,892 тис. грн. В середньому близько 85% обсягу НДР фінансується за рахунок господарюючих суб’єктів.

В даний час в регіоні функціонують чотири кластери: будівельний, машинобудівний, металургійний і аграрно-промисловий. ПДАБА створила освітню і науково-прикладну технологічну базу. Академією сформовані творча кооперація з науковими організаціями НАН України, національними та зарубіжними вузами, державно-приватне партнерство з провідними вітчизняними будівельними і технологічними фірмами. Для Дніпропетровської області цей факт став однією з підстав включити в Програму розвитку регіону до 2030 року будівництво і зелену енергетику як пріоритетні напрямки.

Кількісні показники розвитку науки в ПДАБА за останні роки відзначені позитивною динамікою активності публікацій науково-педагогічних працівників. При цьому на рівні структурних підрозділів відповідні показники розподілені стрибкоподібно. Патентна активність також не рівномірна в розрізі окремих інститутів і кафедр.

 

 

Отже, сучасна Придніпровська державна академія будівництва та архітектури демонструє широкий спектр інноваційних технологій, раціоналізаторських і винахідницьких рішень, які запроваджуються професорсько-викладацьким колективом в освітню практику з метою якісної підготовки молодих фахівців для нагальних потреб суспільства і держави.