Гуманітарна аура Академії (до 90-річчя ПДАБА)

Про важливість гуманітарної аури для нації, держави та освіти вперше заговорила видатна Ліна Костенко, виступаючи в далекому 1999 році перед студентами Києво-Могилянської академії. У своєму виступі знаменита поетеса наголосила про важливість для будь-якої освіти комплексу наук, що охоплюють усі сфери суспільного життя, включно з освітою, літературою, історією та мистецтвом, – «в їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своєму неповторно національному варіанті». Уточнюючи поняття «гуманітарний», Ліна Костенко твердо підкреслює – «це комплекс гуманітарних дисциплін, адже humanitás – це категорія культури, освіти, духовності». Що ж до аури, то письменниця аргументовано переконує «як існує, безперечно, якесь біополе особистості, так існує й аура цілої нації та цілих колективів, хоч неозброєним оком її й не видно».

Кафедра українознавства, документознавства та інформаційної діяльності ПДАБА у своїй освітній діяльності від моменту утворення й до сьогодні навчає студентів та пропагує серед колег гуманітарні науки, що створюють невидиму гуманітарну ауру Академії, поширюючи найкращі зразки національної та світової культури.

На початку епохи незалежності України кафедру було організовано на підставі розпоряджень Міністерства освіти України 1992-1993 рр. щодо організації навчання студентів  з українознавства й викладання соціально-гуманітарних дисциплін українською мовою та відповідного Наказу № 159 від 2 липня 1993 р., узгодженого із рішенням Вченої ради Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту від 30.06.1993 р. Після затвердження у 1993 р. Кабінетом Міністрів України програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») кафедра українознавства стала відповідальною за втілення в навчальний процес нашої академії принципів гуманізації, народності, культуровідповідності з метою деідеологізації, етнізації, індивідуалізації  змісту освіти.

Фундаментом, на якому постала кафедра українознавства, стала кафедра економічної теорії та політичної історії, яка була сформована замість кафедри історії КПРС наприкінці 80-х років. Українознавчі предмети «Українська мова», «Історія України», «Історія української культури», що тоді були в навчальних планах кафедр політології та права, економічної теорії та політичної історії, з 1993 року стала читати новостворена кафедра українознавства. У той час на кафедрі працювало 16 штатних викладачів, у тому числі 1 професор, доктор історичних наук Г. М. Шарлай, 8 доцентів, кандидатів наук: Г. Г. Кривчик, В. С. Алефіренко, В. А. Бабенко, В. М. Бараєв, В. К. Бризгалова, І. П. Виноградов, С. Г. Руденко, Л. С. Коновалова, 3 викладачі: О. Ф. Яковенко, В. П. Колесниченко, О. Ю. Руденко, 3 асистенти: В. С. Акімова, Г. П. Євсєєва, Н. Г. Омелян-Скирта. Очолив кафедру кандидат історичних наук, доцент Кривчик Геннадій Георгійович. Серед провідних викладачів кафедри впродовж її історії натхненно працювали, втілюючи ідею деідеологізації, етнізації, індивідуалізації змісту освіти, доктор історичних наук, професор Г. М. Шарлай; заслужений працівник вищої школи УРСР В. К. Бризгалова; заслужений працівник культури України В. І. Крот; поет, голова Дніпропетровської спілки письменників України С. Р. Бурлаков; проректор ПДАБА О. В. Щербакова; завідувач музею історії академії Л. М. Топюк, доктор історичних наук, професор Г. Г. Кривчик, який завідував кафедрою протягом двадцяти років. Це була принципова, могутня, професійна когорта викладачів, яка, набувши досвіду ще в радянській вищій школі, охоче передавала досвід новому поколінню викладачів (детальніше за посиланням https://pgasa.dp.ua/history/ukrayinoznavstva/).

Від днів свого заснування до сьогодення кафедра українознавства, документознавства та інформаційної діяльності ПДАБА, як невід’ємний складовий елемент вищого навчального закладу, виконує ряд соціально важливих функцій: навчально-просвітницьку, організаційно-методичну, науково-дослідну, громадсько-виховну. Нині в штаті кафедри працюють 10 викладачів, у числі яких: завідувач кафедри, д.н. держ. управ., професор Г. П. Євсєєва, 6 кандидатів наук, доцентів (В. А. Бабенко, Г. І. Лисенко, А. Г. Перетокін, О. Ю. Баранник, Л. Г. Богуславська, Ю. М .Рощина), 3 старших викладачі (О. В. Ткач, С. П. Волкова, О. М. Броцька-Ляховецька). Активними помічниками викладачів є методист вищої категорії Ж. М. Батаєва та методист В. В. Воробйова.

У 2013 р. кафедру українознавства очолила Галина Петрівна Євсєєва, яка після закінчення докторантури кафедри права та євроінтеграції Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, захистила докторську дисертацію на тему «Державна мовна політика і українська національна ідея: теоретико-методологічні засади». У січні 2013 року Г. П. Євсєєвій присвоєно звання доктора наук з державного управління, а в червні 2014 року – звання професора кафедри українознавства. Галина Петрівна працюючи на посаді завідувача, докладає максимум зусиль для організації ефективної роботи колективу, ініціюючи різноманітні культурно-просвітницькі і наукові заходи. На запрошення Галини Петрівни до академії на зустріч зі студентами приїздили письменники світового рівня: Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Мирослав Дочинець, Євгенія Кононенко та багато інших відомих особистостей української культури.

На кафедрі працює винятковий колектив науковців. Кожен член є унікальною особистістю. Валентина Андріївна Бабенко, к. істор. н. – висококваліфікований спеціаліст, на високому рівні читає лекції для студентів усіх спеціальностей і всіх форм навчання. Очолює методичну секцію викладачів з курсу «Інтелектуальна власність». Опублікувала більше 85 статей та науково-методичних розробок, підготувала конспекти лекцій та 2 навчальні посібники. Має свідоцтво Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію авторського права на навчальний посібник «Основи інтелектуальної власності». Нагороджена Грамотою обласного Фонду вчених за участь у ІХ обласному міжвузівському конкурсі за навчальний посібник «Основи інтелектуальної власності» (2012 р.). З 1994 року до сьогодні В.А.Бабенко є заступником декана економічного факультету ПДАБА. Очолює та проводить виховну роботу на факультеті. Неодноразово, за підсумками конкурсів була визнана кращим заступником декана з виховної роботи в академії, нагороджувалась грамотами ректора. Валентина Андріївна Бабенко організовує виховний процес не тільки під час аудиторних занять і та на позааудиторних виховних заходах, але й силою свого поетичного слова: Валентина Андріївна – автор понад 200 віршів, що ввійшли у власні поетичні збірки «Дороги життя», «Акварелі душі». В. А. Бабенко постійно друкується у літературно-художньому та громадсько-публіцистичному журналі «Крила», з 2013 р. є членом Регіональної спілки письменників Придніпров’я.

З 2005 р. на кафедрі працює к. іст. н., доцент Галина Іванівна Лисенко, яка опікується історичними та педагогічними науками. Галина Іванівна виконує обов’язки заступника завідувача кафедри з організаційно-навчальної роботи, є членом предметної комісії з історії України; завідує Лабораторією педагогічної майстерності ПДАБА. Лабораторія є платформою для постійно діючого науково-педагогічного семінару для викладачів академії «Інноваційні підходи до підвищення професійно-педагогічної компетентності викладачів та студентів сучасних закладів вищої освіти» Г. І. Лисенко відзначена Грамотою фонду соціального захисту вчених за посібник з педагогіки вищої школи, який посів І місце у ІХ Обласному міжвузівському конкурсі-2016. Галина Іванівна велику увагу приділяє науковій роботі. Сьогодні Г. І. Лисенко є докторантом Інституту модернізації освіти АПН України, автором близько 100 наукових та навчально-методичних робіт, досліджує процес підготовки викладачів закладів вищої технічної освіти до педагогічної діяльності впродовж ХХ – на початку ХХІ століть; розробляє методику викладання країнознавства іноземним студентам; вивчає і впроваджує надбання педагогічної спадщини України в сучасний освітній процес. Її заняття цікаві, розраховані на активну роботу студентів, сприяють загальному розвитку студентів, їх прагненню до оволодіння знаннями, що забезпечує високу результативність та якість роботи.

З 2014 року на кафедрі працює к. філол.  н. Лариса Георгіївна Богуславська. Будучи філологом-літератором, Лариса Георгіївна організувала науковий гурток «Простір слова», на платформі якого кожен охочий може зреалізувати свої комунікаційні можливості і таланти. Щомісяця на засідання гуртка постають актуальні питання розвитку духовності нації: «250-річчя від дня народження засновника нової української літератури Івана Петровича Котляревського», «Пантелеймон Куліш – знакова постать українського інтелектуального простору», «Літературні читання, присвячені Лесі Українці», «Літературні читання з нагоди відзначення Шевченківських днів» та багато інших. Разом з художнім керівником Студентського клубу ПДАБА, членом Спілки театральних діячів України Котовою Ларисою Миколаївною Лариса Георгіївна організувала та двічі на рік проводить серед студентів концерт-студію «Єднаймося», яка є платформою для реалізації національних надбань студентської академічної громади. У межах проекту концерт-студії «Єднаймося!» в академії проходить щорічний концерт «Слава не поляже», присвячений Дню захисника України, Дню Українського козацтва та дню святої Покрови Пресвятої Богородиці. Святковий концерт об’єднує викладачів, студентів та працівників академії. Хоча це свято порівняно молоде для нашої країни і офіційно відзначається лише з 2015 року у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва, проте глибоке історичне коріння, національні традиції і трагічні події сьогодення, поєднані в ньому, уже зробили 14 жовтня визначною подією в житті всіх українців і академічної громади ПДАБА, зокрема. Лариса Георгіївна велику увагу приділяє науковій роботі. Є автором більш ніж 50 наукових та навчально-методичних робіт. Багато і плідно працює з молоддю, виховуючи високі професійні та ділові якості.

К. філол. н., доцент Олена Юріївна Баранник, внесла в атмосферу кафедри академізм наукових розробок. Звична до класичної  науки (адже прийшла до академії з класичного національного університету ім. Олеся Гончара), вона має особистий зразковий підхід до науки, напрацьований ще в студентські роки. Олена Юріївна – онука знаменитого вченого-мовознавця, доктора філологічних наук, академіка АН вищої школи України Дмитра Харитоновича Баранника. На кафедрі українознавства, документознавства та інформаційної діяльності О. Ю. Баранник очолила науковий напрямок роботи кафедри. Член Українського регіонального центру оцінювання якості освіти (один із старших екзаменаторів під час щорічної перевірки закритого типу завдань з дисципліни «Українська мова і література» зовнішнього незалежного оцінювання). Має подяку за бездоганно організовану роботу в цій сфері (2011). О.Ю. Баранник має Подяку Головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації за значні наукові досягнення та активну громадську діяльність (2012). Розробляючи у своєму курсі «Українська мова за професійним спрямуванням» основні засади академічного письма, О.Ю. Баранник розвиває у вихованців академії компетенцій, необхідних для написання тексту відповідно до міжнародних риторичних конвенцій. В основі курсу лежить виховання дослідників, що здатні незалежно мислити і бути активними учасниками глобального академічного дискурсу.

Історична наука в світогляді молодого покоління відіграє важливу роль. Не знати історії своєї країни чи свого краю – не розуміти сьогодення та не бачити перспектив розвитку. Саме з цієї позиції здійснює свою освітянську діяльність к. істор. н. Перетокін Андрій Геннадійович. Прийшовши на кафедру після закінчення аспірантури у 2007 р. Андрій Геннадійович спрямував свою роботу зі студентами на формування національної самосвідомості та любові до рідної землі, свого народу, сім’ї, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати, а також на виховання шанобливого ставлення до рідної мови, культури, традицій.  Є автором близько 100 наукових та навчально-методичних робіт, співавтором ряду підручників, методичних посібників, монографій. З ініціативи Перетокіна А. Г. , який у 2019 році закінчив докторантуру кафедри історії України ДНУ ім. Олеся Гончара, підготовлена колективна монографія «Історія Придніпровського регіону: архітектурно-історичний екскурс» та навчальний посібник «Українознавство: короткий курс для іноземних студентів». Будучи молодим ученим, Андрій Геннадійович не раз перемагав у щорічному конкурсі ДВНЗ ПДАБА «Кращий молодий вчений» у гуманітарно-економічному напрямку. Неодноразово брав участь в інших конкурсах для молодих вчених, де посідав призові місця. За багаторічну, сумлінну, ефективну та професійну роботу в академії, плідну науково-педагогічну діяльність А. Г. Перетокіна неодноразово відзначали подяками та нагородами. Андрій Геннадійович є модератором та організатором студентської конференції, яка щорічно проходить на кафедрі «Українська культура: вчора, сьогодні, завжди», яка щороку присвячується окремій вагомі особистості української культури: О.  Довженку, А. Кащенку, Г. Сковороді, Є Патону та багатьом іншим.

Унікальним і невичерпним потенціалом виховання культурно-національних традицій є науковий гурток «Твоє. Подорожі неосяжним: українотворчі студії», організований на кафедрі старшим викладачем Ткач Оксана Володимирівна. Цей гурток став платформою для осягнення прекрасного в національній культурній традиції українців. Засідання гуртка присвячені українським жіночим прикрасам, історії ляльки-мотанки, історії петриківського настінного розпису об’єднують навколо себе студентів та викладачів залюблених у старовинні національні традиції. Оксана Володимирівна долучилась до дружного колективу кафедри в 2009 році. 2013 року закінчила аспірантуру Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Бере активну участь у науковій, виховній, просвітницькій діяльності кафедри; понад 10 років входила до складу предметної комісії з української мови та літератури. Оксана Володимирівна уважає одним із найважливіших завдань сучасної освіти створювати умови не тільки для розкриття інтелектуального потенціалу української молоді, а й формування соціогуманітарних компетентностей студентів. У науковій царині працює над проблемами історії української мови, трансформації освітніх технологій у ХХІ ст., є активним членом наукового колективу Лабораторії історії українських традицій хатобудування Українського національного центру екологічної архітектури і зеленого будівництва ДВНЗ ПДАБА. За результатами роботи Лабораторії була підготовлена колективна монографія «Історія та традиції українського народного житла Придніпровського регіону» (2016).

Після закінчення аспірантури з 1 вересня 2006 р. на кафедрі працює Волкова Світлана Петрівна, показуючи приклад наполегливого, конструктивного підходу до роботи – є секретарем Вченої ради економічного факультету, членом предметної комісії з історії України, профоргом кафедри.

Світлана Петрівна переможець міського конкурсу «Молодь Дніпропетровська – рідному місту» з проектом «Впровадження комплексу покращення демографічної ситуації та розвитку трудоресурсного потенціалу в м. Дніпропетровську» (2012 р.). Відзначена дипломом МОН України за вагомі здобутки  у наукових дослідженнях за підсумками  Міжнародному  форумі студентів, аспірантів і молодих учених «Україні ХХІ сторіччя – інтелект і творчість молоді» (2013 р.). Працює над дисертаційним дослідженням «Історична освіти і науки в Катеринославському ІНО  1921–1933 рр.». Викладаючи навчальний курс «Історія та культура України», Світлана Петрівна стала організатором щорічної студентської науково-практичної конференції «Забуттю не підлягає». Це унікальна конференція, бо з 2015 року  Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Новий зміст Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом полягає у: переосмисленні подій Другої світової війни, руйнуванні радянських історичних міфів, чесному діалозі щодо складних сторінок минулого; рівному вшануванні пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом,  відмові від святкування на користь вшанування всіх, хто боровся за незалежність України.

Державна політика у галузі вищої освіти сьогодні здійснюється у напрямку інтеграції вітчизняної системи  вищої  освіти  у світову систему вищої освіти при збереженні і розвитку досягнень та традицій української вищої школи. Згідно із чинним Законом України «Про вищу освіту» (від 1 липня 2014 року) одним із головних завдань вищого навчального закладу є формування особистості шляхом патріотичного виховання, а також збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства. Ці завдання найкраще розв’язуються саме на кафедрі українознавства через вивчення студентами таких навчальних дисциплін, як «Історія української культури», «Українська мова професійного спрямування», «Історія України», «Історія сучасного світу», «Демографія», «Інтелектуальна власність», «Охорона інтелектуальної власності», «Державотворення в Україні» та низку різнопланових заходів: наукові конференції, присвячені важливим історичним і культурним подіям, відвідування культурних закладів міста, зустрічі з видатними особистостями, організація студентської наукової діяльності з вивчення мови, історії і культури рідного краю тощо.

Кафедра українознавства, документознавства та інформаційної діяльності виступаючи осередком формування національно-патріотичних почуттів серед студентської технічної молоді, та маючи всебічну підтримку керівництва Академії в особі ректора М. В. Савицького, у всіх своїх починаннях ставить перед собою для реалізації завдання відповідно до Концепції діяльності ПДАБА та Концепції національного виховання:

  • готувати свідому національну інтелігенцію, оновлюючи і збагачуючи генофонд нації, примножуючи культурний потенціал, який забезпечить високоефективну діяльність майбутніх спеціалістів;
  • створювати об’єктивні і суб’єктивні умови для вільного розвитку особистості студента шляхом залучення його до різних видів творчої діяльності – культурно-просвітницької, суспільно-громадської, соціально-наукової тощо;
  • збагачувати естетичний досвід студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій регіону, міста, академії;
  • сприяти організації освітньої діяльності в академії на принципах гуманізму та демократизму, свободи і відповідальності, органічного зв’язку з національною історією, культурою і традиціями;
  • формувати у студентів активну громадянську позицію, патріотизм, власну гідність, готовність до трудової діяльності, відповідальність за свою долю, долю суспільства, держави і людства;
  • забезпечувати високі етичні норми, атмосферу доброзичливості, взаємної поваги і співробітництва між усіма учасниками навчально-виховного процесу тощо.

Кафедра українознавства, документознавства та інформаційної діяльності виступає своєрідним навчальним, науковим і культурно-просвітницьким фільтром, через який проходить уся академічна студентська спільнота від першого до останнього курсу, не тільки здобуваючи знання з дисциплін, які читають викладачі кафедри, але й духовно збагачуючись з українознавчого джерела, що надає студентам можливість розкрити свої національно-патріотичні почуття. Паралельно студенти мають нагоду спробувати свої зусилля у науково-дослідницькій діяльності, цьому сприяє низка щорічних студентських конференцій, присвячених різноманітним культурним, історичним та суспільним подіям, як-то: День українського козацтва, День української писемності, День слов’янської писемності,  Міжнародний день рідної мови, Річниця Перемоги у ВВВ, Річниця хрещення Русі, День вшанування пам’яті жертв Голодомору тощо.

Задля формування історичної пам’яті у студентської молоді проводяться чисельні заходи з вшанування річниць від днів народження (смерті) видатних українців. Так, щорічно у березні на кафедрі гучно проходять Шевченківські читання, присвячені річниці від дня народження Тараса Шевченка. Зокрема, щорічно проводиться конкурс художніх та літературних творів серед студентів та викладачів академії. Кафедра успішно співпрацює із бібліотекою ПДАБА, зокрема з  клубом «Джерело».

Студенти старших курсів (зокрема, магістранти) готуються до самостійної наукової діяльності в умовах європейської інтеграції. Дисципліни «Педагогіка вищої школи», «Основи науково-педагогічної діяльності», «Інтелектуальна власність», «Чинники успішного працевлаштування» спрямовані на розвиток у старшокурсників навичок аналізу об’ємної джерельної бази, компаративістських вмінь задля виявлення відмінностей вітчизняної системи вищої освіти, захисту власних інтелектуальних здобутків та максимально вдалого працевлаштування.

У науковій роботі особлива увага працівників кафедри приділяється історії України (взагалі) та рідного краю – Дніпропетровщини (зокрема). Викладачі кафедри брали активну участь у підготовці нарисів багатотомної історії України: Дніпропетровська область в описі пам’ятників історії, розміщених на території Новомосковського і Дніпропетровського районів. На сучасному етапі викладачі разом зі студентами займаються пошуковою діяльністю в напрямку досліджень історії забудови нашого міста, окремих будинків та діяльності архітекторів. В означеному руслі секція української мови кафедри українознавства підготувала та провела разом зі студентами-архітекторами презентацію книги Ігоря Родіонова «Дніпропетровські зодчі. Люди – легенди». Глибоко та зацікавлено працюючи над книгою, студенти-архітектори підготували цікаві доповіді, котрі супроводжувалися слайд-шоу. Серед інших цікавих зустрічей, організованих кафедрою – творча зустріч студентів та викладачів економічного факультету з відомим письменником сучасності, лауреатом премії ім. Т. Г. Шевченка, Мирославом Дочинцем, філософські твори якого стали предметом жвавого студентського зацікавлення.

На сучасному етапі наукові інтереси кафедри лежать в площині: національна консолідація українського суспільства, форми державного управління у контексті світового досвіду (професор Г. П. Євсєєва),  питання історії та сьогодення вищої освіти України, проблеми педагогіки вищої школи (доцент Г. І. Лисенко, ст. викл. С. П. Волкова), питання захисту інтелектуальної власності (доценти В. А. Бабенко, А. Г. Перетокін), історія міста Дніпропетровська та організація освіти на Катеринославщині , промисловий розвиток та інженерне підприємництво Донецько-Придніпровського регіону (доцент А. Г. Перетокін, ст.викладач Волокова С.П.). Секція філологів активно досліджує норми сучасної української мови, у той час як актуальні питання національного відродження є предметом дослідження секції викладачів історії української культури. Наукові досягнення кафедри за останні десять років наочно представлені позитивними показниками, а саме –  захистом докторської дисертації доцента Г. П. Євсєєвої та кандидатської А. Г. Перетокіна. Активно працюють над своїми кандидатськими та докторськими дисертаціями С. П. Волкова, О. В. Ткач, А. Г. Перетокін, Г. І. Лисенко. Кафедра постійно бере участь у науково-практичних і науково-методичних конференціях, щороку викладачі кафедри публікують у наукових збірниках  і журналах десятки матеріалів.

Окрім розробки наукової теми кафедри «Формування та реалізація української національної ідеї» викладачі кафедри працюють над науковою тематикою Українського національного центру екологічної архітектури і зеленого будівництва в рамках роботи лабораторії історії традицій українського хатобудування, яка відкрилась на базі кафедри в листопаді 2013 року з ініціативи завідувача кафедри, професора Г. П.  Євсєєвої. Лабораторія, у якій силами викладачів і студентів створено куток матеріальної культури та побуту українського народу, започаткувала традицію проведення щорічних студентських наукових конференцій з історії українського хатобудування. Так, у 2020 р. було проведено VIII студентську науково-практичну конференцію «Традиції та самобутність українського хатобудування». Результати роботи цих конференцій є яскравим свідченням актуальності наукових розвідок студентів академії в контексті загальносвітової практики збереження й переосмислення традиційних інженерно-технічних рішень у будівельній галузі. Організовуючи конференції, кафедра українознавства, документознавства та інформаційної діяльності ставила за мету прилучення молоді до найкращих зразків традиційної національної інженерної творчості у сфері житлового будівництва, а також виховання висококультурної особистості, чиї інтелектуальні та духовні потреби не обмежуються вузькими фаховими рамками. У роботі конференції взяли участь студенти ІІ курсу всіх факультетів ПДАБА. У рамках створеної лабораторії кафедра ініціювала проведення майстер-класів з петриківського розпису, ляльки-мотанки,  писанкарства, плетення кошиків тощо. Цей цікавий проект має неабияку виховну функцію, бо майстер-класи проводили обдаровані студенти для усіх охочих студентів та викладачів. Така сумісна творча робота якнайкраще згуртовує студентську молодь, викликає довіру та повагу до своїх наставників-педагогів. Великої уваги заслуговує і благодійність цього проекту. Творчі доробки було використано для благодійного ярмарку до дня Святого Миколая, а виручені кошти передані дітям-сиротам Котовської школи-інтернату.

Паралельно з лабораторією у 2013 р. на кафедрі відкрився Клуб любителів українського кіномистецтва, який організовує навколо себе викладачів і студентів, що шанують українське кіно, видатних вітчизняних режисерів і акторів. Незабутньою для студентів стала творча зустріч з Ю. Гармашем, оператором фільму всесвітньовідомого українського митця Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». 14 березня 2014 року відбулося урочисте засідання клубу любителів українського кіно та переглянуто фільм «Наймичка». Засідання було присвячено ювілею Т. Г. Шевченка. Після перегляду відбулося  жваве обговорення фільму майбутніми архітекторами. У вересні 2014 р. в рамках роботи клубу було відзначено 120 років від дня народження О. Довженка та організовано перегляд уривків його найкращих фільмів, зокрема «Поеми про море». Серед українських фільмів переглянутих у Клубі любителів українського кіномистецтва, неабиякий інтерес викликав перегляд фільму «Чорний ворон», та документальний фільм «Соловей співає. Доки голос має», привезений офіційним представником авторської групи документального фільму, волонтер і громадський активіст-атовець Олег Чистопольцев, який пристрасно і яскраво закликав усіх присутніх до вдумливого перегляду творчої роботи, можна назвати першим новаторським та монументальним дослідженням проблеми мовного питання в Україні.

Також структурними підрозділами кафедри українознавства виступають музей історії академії (завідувач – О. В. Гичка) і  науково-методичний кабінет гуманітарної підготовки та інноваційних технологій в освіті (завідувач – І. Г. Лушинська), діяльність яких максимально спрямована на реалізацію поставлених перед кафедрою завдань. Зокрема, у науково-методичному кабінеті сконцентровано всю навчально-методичну і довідкову літературу з предметів, які вивчають на кафедрі українознавства. Крім того, кабінет відіграє роль інформаційного центру з гуманітарних наук: має у своєму розпорядженні наукові періодичні видання, веде каталоги літератури і публікацій в журналах, забезпечує навчальний процес наочністю.

Важливе місце в діяльності кафедри відведено видавничій діяльності – підготовці і виданню навчальних посібників, методичних розробок, збірок з результатами виховної роботи тощо. На кафедрі українознавства започатковано традицію організації науково-методичних семінарів з питань студентського виховання, проблем педагогіки вищої школи, методики викладання окремих дисциплін тощо. Оригінальною інновацією виступає традиція кафедри організовувати «виїзні» науково-практичні семінари з метою дослідження пам’яток української культури. Так, впродовж останніх п’яти років було здійснено виїзди на козацький хутір Галушківка у с. Гречане  Дніпропетровської області за темою „День українського козацтва (до питання походження свята Покрови)” та до Черкаської області за темою «Черкащина як центр українського державотворення», м. Батурин Чернігівської обл. « Батурин – гетьманська столиця», с. Медвин, Черкаської обл. «Холодноярівська республіка: міфи та історична правда» та багато інших..

Актуальною та потрібною залишається дослідницька робота студентів, викладачів кафедр та музею академії над створенням «галереї портретів» випускників академії, що є не тільки видатними будівельниками, вченими, педагогами, державними діячами, які зробили вагомий внесок у розбудову держави, але й справжніми інтелігентами сучасності. Ця робота має велике виховне значення для студентства і, одночасно, є дуже важливою у рік підготовки академії до святкування свого 90-річного ювілею.

Виходячи з вищесказаного можна стверджувати, що кафедра українознавства, документознавства та інформаційної діяльності є основним модератором створення гуманітарної аури Академії. Ця гуманітарна аура направлена на всебічне оновлення всіх сфер її діяльності, інтенсифікацію навчально-виховного процесу, поглиблення науково-дослідницької роботи зі студентами тощо. Стрижнева позиція концепції діяльності кафедри українознавства полягає в активному пошуку шляхів вдосконалення громадсько-патріотичної підготовки майбутніх висококваліфікованих спеціалістів для потреб держави.

Галина Євсєєва,

Галина Лисенко

 

?>
вверх