05.12.2023

Форум для архітекторів, реставраторів, представників влади та бізнесу на тему «Реставрація та відновлення культурної спадщини України після Великої Війни»

5 грудня Міністерство Культури України та Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, спільно з медіа-групою DMNTR | “Дім та Інтер’єр”, провели Форум для архітекторів, реставраторів, представників влади та бізнесу на тему: “Реставрація та відновлення культурної спадщини України після Великої Війни”.

Спікерами виступали: Ростислав Карандєєв – Т.в.о Міністра культури та інформаційної політики України (Київ, Україна), Ганна Бондар – Архітекторка, народна депутатка України (Київ, Україна), Шимон Войцеховський – Президент правління, співвласник, архітектор-партнер в APA Wojciechowski Architects (Польща), Міхаела Скурич – Магістр з інженерії, Директорка університету архітектури (Дубровнік, Хорватія), Рафал Сєрачинський – Головний архітектор RYSY Architekci (Польща), Олександр Харлан – Архітектор, кандидат архітектури, декан Архітектурного факультету Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, член бюро УНК ІКОМОС (Дніпро, Україна), Віктор Дворніков – Архітектор-реставратор, засновник Архітектурної Майстерні Просторів «CВОЄ», Голова ГО «Платформа урбаністичного розвитку» (Харків, Україна), Міхал Красуцкі – Столичний реставратор пам’яток Польщі, координатор «Дому реконструкції України» – ініціатива мерії Варшави (Польща), Федір Стоянов – Заступник директора Департаменту – начальник управління по роботі з ЮНЕСКО та охорони культурної спадщини Одеської міської ради, кандидат історичних наук, член ІКОМОС. Модератор: Олександр Никоряк – Голова Всеукраїнської Асоціації Охорони Культурної Спадщини (Київ, Україна)
Ведучий: Олексій Ананов. Організатори: Міністерство Культури України, Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, ICOMOS, Медіа група DMNTR | “Дім та Інтер’єр”.

Олександр Харлан виступив з доповіддю «Культурна спадщина Південно-Східної України: першочергові заходи під час військового часу і по його завершенню». Говорилося про наслідки повномасштабного вторгнення в якому беруть участь сотні тисяч чоловік. Відповідно, що за кількістю втрат (людських жертв, руйнувань і непродуктивних економічних витрат) вона досягла жахливих для ХХІ ст. цифр. Під час військових дій значно страждають населені пункти, будівлі і споруди, інфраструктура, природа та культурна спадщина. Питання захисту та збереження культурного та природного надбання, як джерела самоідентичності української нації – актуальне як ніколи. Відповідальність за його збереження має найвищий рівень. Невимірно сильно постраждали під час російського вторгнення населені пункти і особливо міста. Руйнівний характер війни, що й досі продовжується на теренах України пояснюється перш за все розвитком військової техніки та відповідною стратегією. В результаті масових обстрілів спалено і зруйновано численні населені пункти, значна кількість об’єктів культурної спадщини (як приклад міста Маріуполь Донецької області, Василівка, Гуляйполе, Оріхів, Мелітополь Запорізької області, Херсон, Нова Каховка Херсонської області, Ізюм Харківської області, Лисичанськ Луганської області, Горлівка Донецької області та інш.). Маріуполь та Бахмут зазнали нищівної руйнації. Саме до них можна використовувати термін нацистів «ковентрирувати», тобто знищувати нанівець місто «противника».

Говорилося про процеси що відбуваються на теренах Південно-Східної України, про важливі завдання, законодавчу базу, євроцентричне спрямування, стратегії охорони, співпрацю, політику держави, відбудову і багато іншого.

Ті рішення, які ми маємо відпрацювати, та стратегія, яку ми маємо вибудувати щодо культурної спадщини, дуже важливі і відповідальні. Захист української культурної спадщини – це першочергове завдання на військовий і після військовий час.