Екологічна культура в українському національному характері

Для нашої академії вже стало традицією навесні проводити місячник екологічної культури для першокурсників усіх факультетів. Ми розповідаємо їм про те, що наш виш є лідером серед ЗВО регіону з питань дослідження умов сталого розвитку суспільства, що в нашій академії існує наукова школа «АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНА СИСТЕМА СТВОРЕННЯ АНТРОПОГЕННО-ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ОСНОВІ ЗБАЛАНСОВАНОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ» під керівництвом ректора ПДАБА, професора Савицького М.В., яка об’єднує багато кафедр, професіоналів різних галузей. Усіх, кого надихає на нові відкриття й реальні справи шляхетна мета – гармонійне співіснування людини і природи.

На першій з циклу науково-популярних лекцій Микола Васильович Савицький зазначив, що при відбудові нашої країни ми маємо використовувати результати новітніх досліджень, яких досягли наші науковці. Але все це буде впроваджено тільки у випадку розуміння й підтримки соціумом. Отже людський чинник є вирішальним, і нам потрібні мотивовані, освічені фахівці зі сформованим екологічним мисленням, екологічною культурою.

Процес екологічної інкультурації – це процес опанування людиною екологічної культури, освоєння її змісту й основних рис. Цей процес включає як цілеспрямовані впливи на особистість під час навчання, виховання, так і підсвідомі впливи мистецтва, природного і природно-антропогенного середовища, культуротворчу діяльність. Формування екоцентричних, екоетичних цінностей особистості має відбуватися тільки за умови наукового обґрунтування способів формування екологічного мислення, екологічної культури майбутнього фахівця і громадянина в процесі навчання і зміни пріоритетів екоетичних цінностей в становленні особистості молодої людини. Ці питання досліджуються в Лабораторії екологічної інкультурації, яка є складовою Всеукраїнського Центру екологічної архітектури і зеленого будівництва. Роботу центру відзначено нагородами Академії будівництва України.

Необхідним чинником ефективності екологічної інкультурації особистості українського студента є врахування особливостей національного характеру українця. Чутливість до краси природи, любов до неї, психологічне осмислення свого внутрішнього світу у зв’язку з оточуючим світом – це вагомі риси українського національного характеру. Ця гармонія краси, психічних емоційних станів людини з живим світом навколо себе й була, на наш погляд, основою формування як архетипів слов’янського менталітету, так і принадних рис національного характеру. Саме вони були і є витоками формування екологічної культури українця. Отже, враховуючи специфічні риси українського національного характеру, для формування екологічної культури особистості потрібно інтегрувати наукові знання, міфологічне і релігійне світосприйняття, заходи мистецтва, традиції, обряди та інші культурні тексти.

Розвиток творчого потенціалу особистості, креативності як здатності до творчої діяльності, стає провідним чинником формування екологічної культури особистості. Про це свідчать творчі роботи студентів, контент-аналіз яких демонструє спроби молодих людей усвідомити і виявити своє ставлення до актуальних екологічних проблем і можливих способів їх розв’язання, щорічні студентські конференції, круглі столи з обговорення актуальних екокультурних проблем.

Таким чином, людина стає головним об’єктом екологічного пізнання. Проблеми мотивації людської діяльності, її зв’язку з особливостями культури, появою нових стандартів поведінки стають все більш важливими.

З відеозвітом про цю та попредні лекції циклу «НЕЗЛАМНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ» можна ознайомитися на YouTube каналі академії: https://www.youtube.com/c/pgasa_dnipro

Невідомі та приховані сторінки української історії, менталітету нації – на нашому YouTube каналі. Хочете пізнавати – підписуйтесь.