ДЕНЬ ВИНАХІДНИКА ТА РАЦІОНАЛІЗАТОРА

Щорічно, в третю суботу вересня в Україні відзначають День винахідника і раціоналізатора, відповідно до Указу Президента № 443/94 від 16 серпня 1994 року. У 2019 році День винахідника і раціоналізатора України відзначався 21 вересня. День винахідника і раціоналізатора об’єднує людей різних професій і спеціальностей, але всі вони обов’язково наділені рідкісним даром творчості, відчуттям нового, умінням розширити межі звичного, вийти за рамки стереотипу. Кафедра українознавства, документознавства та інформаційної діяльності ПДАБА (завідувач д-р н. держ. управ. Г. П. Євсєєва) щорічно відзначає це свято в межах навчального курсу «Інтелектуальна власність». 23 вересня разом з магістрами спеціальностей БМО, АТ, АУТП, МІТ, ПМ дискусія відбулася на тему: «Об’єкти права інтелектуальної власності». Особливу увагу було приділено об’єктам права промислової власності – винаходам, корисним моделям, промисловим зразкам. Дискусія, як і зазвичай, була насичене цікавими фактами про винахідництво в світі та Україні. Особливу зацікавленість студентів викликала інформація про значні досягнення винахідників ДВНЗ ПДАБА – професорів та доцентів академії, які своїми науковими доробками та дослідженнями зробили значний внесок у розвиток української науки. А це і доктор технічних наук, професор, ректор академії М. В. Савицький, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри будівельних машин та обладнання Л. А. Хмара, професор кафедри будівельних машин та обладнання С. В. Шатов, доцент, к.т.н. А. Ф. Шевченко. Вони є знаними в Україні винахідниками у галузі будівництва та техніки, мають понад 300  патентів. Наша академія має науковий потенціал та демонструє широкий спектр інноваційних технологій і актуальних рішень, які запроваджуються професорсько-викладацьким колективом в освітню практику з метою якісної підготовки молодих фахівців для нагальних потреб суспільства і держави. Винахідники ПДАБА патентують винаходи надзвичайно важливі, як для Придніпровського регіону, так і для інших регіонів України. Зокрема, у зв’язку з необхідністю розробки інноваційних технологій відновлення Донбасу у ДВНЗ ПДАБА розроблено програму, яка передбачає комплекс заходів з метою налагодження процесу обстеження завалів за допомогою безпілотних літальних апаратів, аналізу отриманих даних, утилізацію зруйнованих об’єктів і відновлення вцілілих споруд. Розроблені та випробувані ефективні засоби механізації для розбирання завалів та пошкоджених об’єктів на базі будівельних машин, які забезпечують підвищення продуктивності цих робіт у 1,5-2 рази. Це дозволяє скоротити кількість традиційних машин, що є актуальним в стиснених умовах виконання робіт.

Дискусія стала надзвичайно цікавою та корисною, для студентів-магістрів, які вже сьогодні мають стати носіями інноваційної свідомості, що активно використовують набуті на лекціях теоретичні знання у науково-дослідницькій діяльності. Модератор дискусії  доц. каф. УДІД В. А Бабенко з високим рівнем комплектності та обізнаності вела дискусію в науковому руслі.

Україна  – держава, яку без перебільшення  можна назвати інтелектуальним та духовним джерелом Європи і світу. На українській землі народжувалися та втілювалися в життя геніальні ідеї й новітні технології, вона збагатила  не  тільки всесвітню скарбницю філософської думки, богослов’я, мистецтва, літератури але й науки.

Долі українських науковців дуже подібні між собою: їхню творчість знають на чужині й мало або й зовсім не знають на батьківщині. Світові відомі імена Степана Тимошенка, основоположника теорії міцності матеріалів, теорії пружності та коливань, автора відомої теорії балок;
Ігоря Сікорського, творця першого гелікоптера, автора літаків-велетнів «Ілля Муромець»; Івана Пулюя, який відкрив Х-промені та першим у світі зробив «рентгенівський» знімок; Георгія Кістяківського, одного з творців першої атомної бомби; Сергія Корольова, під керівництвом якого запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, відбувся перший політ людини в космос та вихід людини в космос; Окрім цього усьому світові відомий Нік Голоняк –  винахідник напівпровідникового та лазерного світлодіодів, якому також належить патент на лазерний світлодіод, що працює у кожному CD чи DVD приводі та Любомир Романків, який є співвинахідником процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації; всім відомі також імена Михайла Янгеля, Миколи Духова, Володимира Коваленка, Михайла Остроградського, Абрама Йоффе та багатьох інших, але мало хто знає, що вони – українці, які свого часу були змушені залишити батьківщину. Відомий український критик та громадський діяч Іван Дзюба наголошує на нагальній необхідності «повернути Україні імена видатних діячів, митців та вчених, «привласнених» іншими культурами», популяризувати розробки українських винахідників на батьківщині. Адже ніхто не називає Марію Складовську-Кюрі французьким науковцем, чи Енріко Фермі – американським, хоча їхні наукові досягнення пов’язані з цими країнами.

Творцями перших літаків, вертольотів і ракет, теоретиками і практиками космосу, знаними діячами медицини, всесвітньо відомими мікробіологами-вірусологами, конструкторами кораблів були саме українці. Проте історично склалося так, що світових висот своєї наукової творчості багато вітчизняних учених досягли за кордоном. Відсутність власної державності була причиною низки проблем, через які звичайні трудівники і представники наукової еліти країни емігрували за кордон. Причиною для виїзду з України в різні часи були: економічна залежність держави, нестабільність суспільного життя, політичні переслідування, низький рівень соціального забезпечення, поступове зубожіння населення, обмежений доступ до освіти та системи охорони здоров’я, нарешті, відсутність належних умов для професійного зростання.  Зважаючи на це, надзвичайно важливим для розвитку сучасної України є створення сприятливих умов для винахідників та раціоналізаторів у своїй державі.

Винахідницьку та раціоналізаторську діяльність регулює Український інститут промислової власності – Укрпатент. На сьогодні Укрпатентом зареєстровано близько 100000 патентів на винаходи, а також близько 10000 патентів на корисні моделі.

?>
вверх