32, 35 – ЧОТИРИ ЦИФРИ І ВСЕ ЙОГО ЖИТТЯ

З Олександром Павловичем Білоусовим я познайомилася у 2008 році, коли прийшла працювати в академію в якості помічника ректора зі зв’язків із громадськістю. У першому десятиріччі XXI століття така посада була в штатному розкладі ректорату кожного вишу. Після одного із засідань Вченої ради до мене підійшла благородного вигляду, витримана, спокійна людина і, представившись Головою Ради ветеранів академії, Олександр Павлович запросив мене взяти участь у підготовці чергової травневої зустрічі музею академії з ветеранами Збройних сил, ветеранами, що працювали в ПДАБА. З цієї зустрічі почалося наше, майже, десятилітнє спілкування, яке поступово переросло в дружні багатоденні стосунки.

Особливо часто ці стосунки налагоджувалися, коли я стала редагувати багатотиражну газету «Молодий будівельник». Відтоді О. П. Білоусов був частим гостем редакції. Він приносив багато новин, розповідав тепер не тільки про справи ветеранські. Улюбленою темою у О. П. Білоусова була педагогіка. Я з великим інтересом вислуховувала його розповіді, що вміщали численні спостереження доцента Білоусова за поведінкою, настроями, життєвими обставинами сучасної молоді. У його відгуках завжди відчувалося бажання зрозуміти, розібратися, а інколи і виправдати студентів та їхнє сучасне сприйняття дійсності. Спираючись на великий людський, життєвий та науковий досвід, він намагався зацікавити студентів у своїх лекціях актуальністю екологічних проблем, їхнім рішенням у забезпеченні різнопланової життєдіяльності людей, різних поколінь, спеціальностей і уподобань. Іноді свої роздуми О. П. Білоусов викладав на папері. Я з великим задоволенням розміщувала його невеликі за обсягом, але дуже змістовні інформації, які вирізнялися високою культурою викладу, актуальністю тематики і гарним стилем.

З неменшою зацікавленістю та увагою відносився О. П. Білоусов до своїх обов’язків Голови Ради ветеранів (1997 – 2017). Він добре знав, постійно слідкував за долею своїх підопічних ветеранів. Намагався не тільки святкувати з ними Дні Перемоги, а готувати пропозиції до ректорату про матеріальну допомогу та премію для ветеранів. Олександр Павлович знаходив для кожного з них необхідні слова співчуття, намагався розділити з ними їхні негаразди і якомога допомогти. Кожний, хто спілкувався з О .П. Білоусовим, відчував величезну його витримку, бачив спокійну манеру спілкування, які базувалися на великому досвіді фахівця, багатогранної людини з великим ККД, інтелектом, освітою і високим почуттям людської гідності. Всі ці якості характеру сформувалися у Олександра Павловича впродовж його життя, насиченого численними подіями з різкими поворотами, крутими віражами. У його долі завжди разом органічно існували та доповнювали одне одного: служіння у Збройних силах з роботою дослідника-науковця, педагога, а ще громадського діяча, вмілого та відповідального організатора. Щоб зрозуміти, як йому це вдавалося, досить просто визначити основні віхи біографії нашого героя.

Народився Олександр Павлович 30 серпня 1929 року в Пещинській області в Росії. У 1949 році закінчив Московський технікум залізничного транспорту. Навчання поєднував з роботою техніка на ст. Ртищево. Закінчивши технікум, Олександр Павлович вступив до Красноярського Політехнічного інституту, а далі – у Військово-командну академію ППО ім. Жукова. Шлях в науку Олександра Павловича лежав через Ленінградський державний університет ім. Жданова, де він закінчив аспірантуру і в 1980 році захистив кандидатську дисертацію.

Величезна частина життя О. П. Білоусова була пов’язана зі Збройними силами. 10 квітня 1950 року був призваний і прослужив Батьківщині більше 32-х років. Звільнився Олександр Павлович у 1982 році в званні полковника з посади заступника начальника Дніпропетровського вищого зенітно-ракетного училища ППО і був нагороджений «Знаком Пошани».

Понад 35 років Олександр Павлович працював в нашій академії. З 1982 року він – доцент на кафедрі ЦО, Військовій кафедрі та кафедрі Безпеки життєдіяльності.

Чотири цифри – 32 роки служіння в Збройних силах Батьківщини, 35 років роботи в ПДАБА – служіння науці та педагогіці. Чотири цифри, 32 і 35 років, вміщають життя чудової людини, духовно-багатої і дуже стійкої Олександра Павловича Білоусова.

Т. А. Шпаковська,

провідний інженер ректорату

Всі особистості

вгору