Загальна історія кафедри філософії та політології

Історія кафедри як навчально-наукового підрозділу академії, а раніше інституту, почалася від року заснування нашого вищого навчального закладу. З 1930 до 1968 року була одна кафедра марксизму-ленінізму, яка забезпечувала викладання  суспільно-політичних дисциплін.  Завідував нею з 1938 року Варицький Микола Павлович. Він народився 06 грудня 1885 року в селі Нестерки Пружанського району Брестської області в сім’ї селянина. З 1890 по 1904 роки навчався в Учительській семінарії Московсько-го педагогічного інституту. Отримав спеціальність викладача політекономії. В 1931 році закінчив курс Московського педагогічного інституту. З 1931 по ве-ресень 1941 був завідувачем кафедри марксизму-ле-нінізму Дніпропетровського інженерно-будівельно-го інституту. З 1941 по 1944 роки знаходився  в евакуації в Новосибірську. З 1944 по 1955 роки – завідувач кафедри марксизму-ленінізму Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту  (з  18 лютого 1955 по 1957 роки – завідувач кафедри політичної економії). В 1950 році захистив дисертацію на звання кандидата економічних наук. Наукових праць не має.

Варицький Микола Павлович

В перші повоєнні роки кафедру очолювала доцент Білоус Марія Дмитрівна. Народилася вона у 1911 році в селі Казанка, що на Миколаєвщині. Вищу освіту здобувала на історичному факультеті Одеського педагогічного інституту (закінчила у 1940 році). У 1952 – закінчила навчання в Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Кандидат історичних наук, доцент. Марія Дмитрівна – вчений, активіст громадського життя, публіцист. Мала широкі наукові інтереси, висококваліфікований викладач, організатор навчально-методичної та науково-дослідної роботи кафедри. Мала 20 наукових робіт. В 1958 та 1961 роки під її керівництвом видавалися збірки наукових праць кафедри марксизму-ленінізму. Неодноразово  вибиралась членом парткому інституту, депутатом Обласної Ради, виступала з лекціями перед трудящими міста та області, друкувалась у місцевій пресі.

Білоус Марія Дмитрівна

В цей час на кафедрі працювали викладачі з великим життєвим досвідом, колишні фронтовики доценти Васильченко Петро Дорофійович, Мороз Іван Антонович, Шумський Йосип Мефодійович, а згодом – старші викладачі Анісімов Леонід Михайлович, Брегман Йосип Мойсейович, які не тільки озброю-вали свідомість студентів програмовим матеріалом, а й виховували в їх серцях любов до Вітчизни, до праці, чесність, порядність і гуманність. Згодом ці викладачі склали кістяк самостійної кафедри марксистсько-ленінської філософії та наукового комунізму, на якій пізніше викладали доценти Різницька Майя Володимирівна, Рудченко Людмила Михайлівна, Малишко Людмила Миколаївна, Малахатько Людмила Іванівна, Лук’янов Борис Михайлович, Аврахов Микола Олександрович, старші викладачі Нікітін Юрій Іванович, Куліш Никифор Макарович, Тупало Геннадій Миколайович, Горелік Анатолій Якович.

У 1963-1973 роки кафедрою  марксизму-лінінізму  завідував кандидат філософських наук, доцент Мороз Іван Антонович (з 1968 року – кафедра марксистсько-ленінської фі-лософії і наукового комунізму). У цей період вик-ладачі кафедри проводили високо-професійну викладацьку та виховну робот в інституті й широко пропагандували наукові знання серед робітників Дніпропетровщини через Всесоюзне товариство “Знання”. Мала місце і масштабна робота у проектах всеукраїнського значення – створенні “Історії міст і сел України” (26 томів). У четвертому томі видання “Дніпропетровська область” (К.: 1969) [http://opiratax.ru/SMF/index.php’topic.2717_0] є істо ричні розробки доцентів ДІБІ  Мороза І.А. та Бриз- галової В.К. Проводилися й актуальні наукові дослідження. Зокрема, Мороз І.А. брав участь у роботі Х Міжнародного гегелевського конгресу (август 1973,  Москва) та працював над темою “Проблема протилежностей у діалектичних протиріччях”, яка потім була реалізована у монографії та докторській дисертації (1978, 1982). Іван Антонович є также автором 130 наукових праць. Серед них 3 індивідуальні й 4 колективні монографії, з яких є перекладені на словацьку мову, на німецьку – “Grundeagerder Methodikder Philosophie Ausbildung” (Berlin, 1973), на португальську – “Licoes de filosofia marxista-leninista. Metodologia” (Москва, 1984).

Мороз Іван Антонович

Послідовники створеної проф. Морозом І.А. наукової школи філософії у рамках розвитку його ідей (у ПДАБА – доц. Плаксіна О.І.) обґрунтували основ-ні положення та критерії у рамках дослідження сучасного стану сталого розвитку суспільства.

Поряд з Морозом І.А. такий науковий шлях пройшли Різницька М.В., яка згодом отримала вчений ступінь доктора історичних наук та вчене звання професора та Малишко Л.М. – доктор філософських наук, професор.

Науковий і організаційний потенціал, накопичений на кафедрі, дав змогу названим колегам працювати згодом завідувачами кафедр: Морозу І.А. в Дніпропетровському державному університеті (кафедра філософії), Різницькій М.В. в ДІБІ (кафедра наукового комунізму), а Малишко Л.М. в Дніпропетровському інституті інженерів транспорту (кафедра філософії).

З 1973 року завідувачем кафедри марксистсько-ленінської філософії і наукового комунізму був обраний кандидат філософських наук, доцент Прокоф’єв Федір Іванович. Згодом (1975) рішенням республіканського міністерства організовуються дві кафедри: кафедра марксистсько-ленінської філософії та кафедра наукового комунізму. Останньою завідував Васильченко Петро Дорофійович. Народився він 30 березня 1921 року в селі Поляниченці, Фастівського району, Київської області в сім’ї селянина. В 1939 році закінчив середню школу, за комсомольським набором пішов у ряди Військово-морського флоту, де служив 7 років. Закінчив історичний факультет Дніпропетровського державного університету (1952). З 1955 року працював спочатку асистентом кафедри марксизму-ленінізму Дніпропетровського інженерно-будівельного інститута, потім старшим викладачем, доцентом, кандидат історичних наук (1969). З 1976 -1981 роки – завідувач кафедри наукого комунізму.

Васильченко П.Д. організатор навчально-методичної та наукової роботи кафедри. Його наукові інтереси зосереджувалися навколо проблем соціально-економічного розвитку, політичної системи, культурних перетворень. Займався громадською діяльністю, активний лектор у трудових колективах міста та області.

В цей час на цій кафедрі працювали професори Холмогоров О.І. та Резніцька М.В., доценти – Дружинін О.С., Брегман І.М., Горелік А.Я., Степаненко В.М., старші викладачі – Тупало Г.М., Колісниченко В.П., Плєшко В.А., асистенти – Білополий В.В., Лагута О.М., Руденко С.Г.

Стоять зліва направо: Тупало Г.М., Акімова В.С., Білополий В.В., Андрусевич А.І., Білоусова Е., Колісниченко В.П., Холодюк С.С.;

сидять зліва направо: Дружинін О.С., Корнійчук В.І., Васильченко П.Д.,Степаненко В.М., Брегман І.М., Горелік А.Я., Анісімов Л.М.

У 1981 році завідувачем кафедри наукового комунізму обрали Резніцьку Майю Володимирівну. Народилася вона 21 вересня 1928 року у Дніпропетровську. Закінчила Дніпропетровського державного університету (1951). В інституті працювала асистентом, старшим викладачем (1962-1963), доцентом кафедри марксизму-ле-нінізму (1963-1968),  доцентом кафедри марксист-сько-ленінської філософії і наукового комунізму (1968-1973), старшим науковим співробітником (1974-1976), доцентом, професором, завідуючою кафедри наукового комунізму. Досліджувала історію та історіографію робітничого класу України, підготувала матеріали до вивчення історії фабрик і заводів УРСР (1931-1974), які передані до Ради Міністрів УРСР, рецензувала VI том багатотомного видання “Історія Української РСР” (1921-1941). Учасник Міжнародної конференції з проблем історії фабрик і заводів (1979). Опублікувала близько 50 наукових праць. Нагороджена медаллю, нагрудним знаком “За отличные успехи в работе в области высшего образования СССР” (1976).

Резніцьку Майю Володимирівну

Після її смерті, у 1981 році виконувати обов’язки завідувача кафедри наукового комунізму доручено доценту Степаненко В.М., який, з перервою на час перебування доцента Місуно А.В. у докторантурі, керував до 1986 року.

Степаненко Володимир Миколайович народився 5 жовтня 1946 року у м. Павлоград Дніпропетровської області. Після служби у лавах Радянської Армії здобував історичну освіту у Дніпропетровському держуніверситеті. По закінчені працював у навчальних закладах, на партійній роботі – лектором містського комітету. У 1980 році захистив кандидатську дисертацію та був запрошений на роботу до Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. Кандидат історичних на-ук, доцент Степаненко В.М. багато уваги приділяв науці, мав більше ста друкованих праць, вів методичну роботу. В інституті відповідально працював на громадській роботі, неодноразово обирався членом партійного бюро факультету, був активним лектором товариства “Знання”, виступав у трудових колективах міста та області.

Степаненко Володимир Миколайович

Кафедра марксистсько-ленінської філософії в цей час поповнюється перспективними кандидатами філософських наук – Виперайленко Тамарою Іллівною, Гугніним Олександром Михайловичем та Місуно Аркадієм Васильовичем. Останні двоє з часом захищають докторські дисертації з філософії.

З 1982 року кафедрою наукового комунізму (політології та права) завідує  Місуно Аркадій Васильович до від’їзду в Одесу у 1994 році. Він народився 25 грудня 1941 року у селі Гніздище Мозельського району Мінської області (Білорусь). Закінчив Київський державний університет (1968). В інституті працював доцентом кафедри філо-софії (1975-1980), доцентом кафедри наукового кому-нізму (1980-1982), завідуючим кафедри наукового ко-мунізму (1982-1984), старшим науковим співробіт-ником (1984-1987), завідуючим кафедри політології та української культури (1987-1992), завідуючим  кафедри політології й права (1992-1994). Основні напрями наукової діяльності: філософсько-методичні проблеми комплексного підходу до формування цілісної людини; ставлення й розвиток української національної культури. Опублікував понад 80 наукових праць. Академік Української Академії оригінальний ідей (1993), академік Української Академії політичних наук (1993).

Місуно Аркадій Васильович

Після звільнення доцента Місуно А.В. кафедру політології та права очолює кандидат історичних наук, доцент Білополий В.В.

У 80-ті роки завдяки активній роботі більшості членів кафедри філософії зростає рівень усіх напрямків діяльності колективу. Про це свідчать у навчально-методичній роботі не тільки якість занять, а й видання низки навчальних посібників, організація постійно діючого семінару “Актуальні проблеми теорії та методики викладання дисциплін кафедри”, написання фонду лекцій, систематичний обмін досвідом у формі взаємовідвідування занять та проведення відкритих лекцій тощо.

В науковій діяльності кафедра філософії з того часу досліджує комплексну проблему “Роль суб’єктивного фактора в суспільному розвитку”. В руслі цієї теми завідувач кафедри філософії Прокоф’єв Ф.І. видав монографію (1978) та захистив докторську дисертацію “Проблеми розвитку художньої творчості мас в умовах розвинутого соціалізму” (1981). Федор Іванович розробляв нові підходи до змагання, соціально-психологічного клімату, творчих потенцій людини й маси. В останні роки предмет його дослідження – загальні закономірності життєдіяльності індивіда і суспільства. Теоретичні та методологічні положення висвітлені в 120 публікаціях: монографії, книги, навчально-методичні посібники, брошури, статті, тези.

В плані комплексної теми в 80-90-х роках кафедра філософії проводить широкі соціологічні дослідження за напрямками: вплив культурної активності на трудову активність, розкриття резервів підвищення трудової і соціальної активності, ефективність кадрової політики. Це здійснювалось силами соціологічної лабораторії при кафедрі філософії, в якій працювали досвідчені соціологи Острянський М.П., Решетниченко А.В. (згодом кандидати філософських наук), Гузенко О.В., Федоров В.О., Кузеванов В.М., а також за сумісництвом викладачі кафедри. Дослідження проводилися в Дніпропетровській області на заводах, фабриках, в будівельних організаціях, проектно-конструкторських і науково-дослідницьких інститутах, які укладали з кафедрою господарчі договори.

Робота соціологічної лабораторії при кафедрі філософії підтримувалася міськими та обласними органами управління. В звітах пропонувалися конкретні рекомендації, які давали результат від їх впровадження. Методологічний інст-рументарій розроблявся на основі концепції наукового керівника лабораторії професора Прокоф’єва Ф.І. та досвіду провідних соціологів країни. За ініціативою нового ректора професора Большакова В.І. з 1989 по 1995 роки було здійснено монографічне дослідження навчально-методичного та виховного процесу в нашому вузі: студенти набору 1989 року вивчалися аж до закінчення навчання. Результати усіх досліджень надсилалися до міністерства і доповідалися на вузівських, регіональних та республіканських наукових конференціях. Підсумки останнього дослідження надруковані в брошурі (2004) “Ориентации студентов в переходньй период украинского общества (социологический анализ 1989-1995 гг.)” – автори Прокоф’єв Ф.І., Виперайленко Т.І., Стьопін В.О.

У сфері виховання кафедра філософії традиційно була націлена на створе-ння системного процесу. Це почалося з 80-х років, коли за гарячою підтримкою ректора, професора Резніченка П.Т. в будівельному інституті було вперше в Ук-раїні запроваджено систему естетичної освіти та виховання, за якої, починаючи з першого по четвертий курс, згідно з розкладом вивчалися курси: основи музи-чного, театрального, образотворчого, кіно- і телевізійного мистецтва, а також технічної (промислової) естетики.

Цю роботу й виховання студентів організовували наукові співробітники лабораторії естетичної освіти та виховання Радченко С.І., Фесік Т.Л. (згодом кандидати філософських наук), Александрова Г.В.. За авторством Прокоф’єва Ф.І., Резніченка П.Т., Радченка С.І. була видана брошура (1978.) “Организация системы эстетического воспитания”, в якій розкривалися наукові та методичні засади діючої системи. Досвід нашого вузу був висвітлений в “Комсомольской правде” та в журналі МВССО СРСР  “Вестник высшей школы” (№ 4, 1978), після чого цей досвід на місці вивчали представники багатьох вузів інших республік.

Наслідуючи добру традицію вже в 90-х роках, кафедра філософії розробляє “Систему гуманітарної освіти й виховання”, а зараз впроваджує “Систему гуманізації технічної освіти”, яку схвалила Рада ректорів Дніпропетровського регіону. Це поряд з активною індивідуальною виховною роботою, яку проводять усі викладачі, а особливо ті, що викладають психологію: до 2001 року доцент Кошарна Г.Б., а зараз доцент Виперайленко Т.І. Звертається увага і на зовнішню культуру: в 2002 році кафедра видала брошуру “Культура поведения студента и молодого бизнесмена”, яку з допомогою ректорату широко розповсюджено серед студентів.

З 1997 року кафедра філософії та кафедра політології та права об’єднуються в кафедру філософії та політології, яку очолює професор Прокоф’єв Фе-дор Іванович. Він народився 29 лютого 1932 року у с. Сурсько-Литовське Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Закінчив Дніпропетровський державний університет (1954).         З 1963 року займається науково-педа-гогічною діяльністю: аспірант, старший викладач кафедри філософії ДДУ. У 1973 році стає кандидатом філософських наук, доцентом і обіймає посаду завідувача кафедри марксистсько-лінінської філософії і наукового комунізму ДІБІ (нині ПДАБА) до 1975 року (з вересня 1975 року рішенням Мінвузу було розділено кафедру на кафедру філософії й кафедру наукового комунізму). На посаді завідувача кафедри філософії Прокоф’єв Ф.І. працює до 1997 року. Після об’єднання кафедр завідує кафедрою філософії та політології до 2010 року. Доктор філософських наук (1982), професор (1982).  З початку наукової діяльності розробляє метод пізнання через суб’єктно-об’єктні відносини, який є основою дослідження мало вивчених явищ соціальної філософії: естетичного виховання сучасного селянства (1962-1965), масової художньої творчості (1972-1980), но-вих підходів до створення соціально-психологічного клімату, творчої активності індивіда та мас. Здійснює наукові дослідження: соціології мистецтва, ефективності праці та начально-виховного процесу у вищій школі, щодо створення концепції особистості соціальної філософії.

Прокоф’єв Федор Іванович

З 2000 років предметом дослідження є загальні закономірності життєдіяльності індивіда та суспільства, що спрямовані на розробку “особистісно-соціа-льної філософії”. Підсумком цієї проблеми є книги: “Суспільство: проблеми механізму і спрямованості руху” (2000), “Рух суспільства: витоки” (2005).

Апробований метод та теорія були реалізовані в 120 теоретичних й нав-чально-методичних публікаціях та наукових звітах по держтемам, у т.ч. трьох монографіях, 13 брошурах і в співавторстві  в 7 книгах та монографіях, а також у багатьох колективних соціологічних дослідженнях, присвячених “людському фактору”, соціальній активності мас та особи, кадровій політиці, формуванню фахівців, проведених за замовленнями  великих підприємств та організацій.

Прокоф’єв Ф.І. являється автором форм навчально-виховної роботи у вузах. Під його керівництвом була створена в ДІБІ “Система естетичної освіти та виховання студентів” (див. “Вісник вищої школи СРСР”, 1976, № 4), “Система гуманізації та гуманітаризації технічної освіти”. Також проф. Прокоф’єв Ф.І. був членом Спеціалізованої Ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій при ДНУ, підготував одного доктора та двох кандидатів наук. Академік Академії будівництва України (1996), Нагороджений двома медалями (1992, 2004).

За останні 10 років на кафедрі досвідченими викладачами читалися наступні дисципліни: завідувач кафедри доктор філософських наук, професор Прокоф’єв Ф.І. – курс філософії студентам та аспірантам, спецкурс “Актуальні проблеми філософії і методології наукових досліджень” магістрам; кандидат фі-лософських наук, доцент Плаксіна О.І. – спецкурси “Актуальні проблеми філософії та методології наукових досліджень” й “Педагогіка вищої школи” магістрам, філософію, релігієзнавство (в тому числі і на англійській мові), логіку студентам; кандидат філософських наук, доцент Виперайленко Т.І. – філософію, основи психології та педагогіки студентам; кандидат філософських наук, доцент Чернова Л.Є. – філософію, соціологію, дисципліни за вибором – “Основи соціології”, “Прикладну соціологію”, “Соціальне проектування”, “Соціологію життєвого середовища”, “Економічну соціологію” студентам; кандидат філософських наук, доцент Котов Ж.В. – філософію, соціологію студентам; кандидат філософських наук, доцент Коновалова Л.С. – філософію, логіку, етику та естетику студентам; кандидат філософських наук, доцент Свєташев С.С. – філософію, основи психології та педагогіки студентам, спецкурси “Психологію управління” та “Конфліктологію” магістрам; кандидати історичних наук, доценти Білополий В.В. і Іванов В.Ф. – соціологію, політологію студентам; Старший викладач Куліш Н.М. проводить заняття з філософії, політології та спецкурсу “Етика ділового спілкування” студентам, а старший викладач Колісниченко В.П. – з політології, соціології, психології, педагогіки студентам, спецкурси “Педагогіка вищої школи” та “Методика викладання у ВНЗ” магістрам.

Молоді викладачі кандидат філософських наук Мусаєва Н.М. читає курси лекцій з релігієзнавства, етики та естетики, філософії студентам, а асистент Борисенко Н.М.  проводить семінарські заняття з філософії, політології, соціології, психології.

Якісне забезпечення основних напрямків діяльності здійснюється завдяки нашим ветеранам: завідуючій методичним кабінетом Дрьомовій В.В. і старшому лаборанту кафедри Лихачовій І.І., які працюють на нашій кафедрі більше 35 років.

Про більш високий рівень навчально-методичної роботи свідчить видання посібника “Философия” (10 д.а., 1995). Це колективна праця філософів кафедри, яка декілька разів передруковувалася за попитом студентів. Були видані курси лекцій з соціології доц. Черновою Л.Є., доц. Івановим В.Ф. і з політології доц. Білополим В.В., з більшості тем з політології розроблені посібники у формі окремих брошур (доценти Іванов В.Ф. і Чорнобаєв В.І.), методичні вказівки з логіки (доц. Коноваловою Л.С.), психології (доц. Виперайленко Т.І.), “Актуальних проблем філософї та методології наукових досліджень” (доц. Макарецем М.Ф.). З усіх курсів кафедри підготовлені навчально-методичні посібники в електронній формі для заочного і дистанційного навчання.

Прагнучи пов’язати викладання теорії з практикою, кафедра уже десять років накопичує досвід проведення студентами мікросоціологічних досліджень під  керівництвом доц. Чернової Л.Є. Теми наукових досліджень різноманітні, наприклад “Соціальне та матеріальне положення студентів”, “Патріотизм молоді”, “Приватний або державний вуз – що краще?”, “Кумири молоді” тощо. Резу-льтати досліджень студенти доповідають на наукових студентських конференціях, доводячи до відома деканатів.

Про науковий потенціал колективу кафедри свідчить не тільки захист кандидатських дисертацій викладачами, які вже названі (Малишко Л.М., Гугнін О.М., Малахатько Л.І., Радченко С.І., Капітон В.П., Острянський М.П., Плаксіна О.І., а й докторських дисертацій (Прокоф’єв Ф.І., Місуно А.В., Гугнін А.М., Стьопін В.О.). В 2001 році видала монографію і захистила дисертацію на науковий ступінь доктора соціологічних наук Кошарна Г.Б., яка зараз завідує кафедрою у вузі Російської Федерації. В свій час науковий старт почали на нашій кафедрі майбутні доктори наук: Мороз І.А., Малишко Л.М., Капітон В.П., Решетниченко А.В., які працюють в інших вузах.

Про активну наукову діяльність також свідчать публікації і участь в теоретичних конференціях в Україні і за кордоном доцентів Чернової Л.Є., Котова Ж.В., Плаксіної О.І., Свєташева С.С., який видав в 2005 році монографію “Психотерапия и познание” (40 д.а.), як основу майбутньої докторської дисертації. Професор. Прокоф’єв Ф.І. є членом спеціалізованої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій з філософії Дніпропетровського національного університету. Він також входить до складу редколегій чотирьох теоретичних журналів.

За останні 10-15 років відбулися значні зміни у складі викладачів кафедри. Одні, як асистент Борисенко Н.М., старший викладач Нікітін Ю.І., доценти – Свєшатев С.С. та Мусаєва Н.М. змінили місце роботи, а доценти Аврахов М.О., Котов Ж.В., Коновалова Л.С., Макарець М.Ф., Виперайленко Т.І., Чорнобаєв В.І., Чернова Л.Є., старший викладач Колісниченко В.П. закінчили свою трудову діяльність. Інші, нажаль, пішли з життя, як ветерани кафедри старший вик-ладач Куліш Н.М., доцент Іванов В.Ф. та багаторічний завідувач кафедри філософії професор Прокоф’єв Ф.І.

Стоять зліва направо: Нікітін Ю.І., Колісниченко В.П., Білополий В.В., Прокоф’єв Ф.І., Котов Ж.В., Іванов В.Ф.;

сидять зліва направо: Куліш Н.М., Дрьомова В.В., Керімова А.О., Лихачова І.І., Кошарна Г.Б., Аврахов М.О.

В той же час колектив кафедри поповнився новими викладачами: доктором філософських наук, професором Мурашкіним М.Г., який викладає для аспірантів курс “Філософія науки”, курси філософії, релігієзнавства, етики та естетики для студентів; доцентами Складановською М.Г., яка викладає спецкурси “Психологія управління”, “Конфліктологія”, “Ділове спілкування” для магістрів та спеціалістів, курс з психології для студентів та Савош Г.П. – читає курси з соціології, етики та естетики для студентів; асистентом Синициним А.О. – проводить семінарські заняття з філософії, політології, соціології.  У 2015 році асистент Марченко В.О. захистила кандидатську дисертації (зараз працює на посаді доцента).

Стоять зліва направо: Мусаєва Н.М., Чернова Л.Є., Савош Г.П., Чорнобаєв В.І., Білополий В.В., Мурашкін М.Г., Плаксіна О.І., Макарець М.Ф., Синицин А.О.;

сидять зліва направо: Виперайленко Т.І., Лук’яничева О.В., Лихачова І.І., Дрьомова В.В., Складановська М.Г.

Білополий Віктор Васильович

З 2010 року завідувачем кафедрою філософії та політології працює кандидат історичних наук, доцент Білополий Віктор Васильович, який народився 11 травня 1951 року у Дніпропетровську. Закінчив історичний факультет Дніпропетровського державного університета у 1973 році. Працював у освітніх середніх навчальних закладах. З 1981 року асистент кафедри наукового комунізму Дніпропетровського інженерно-будівельного інститута. У 1988 році захищає кандидатську дисертацію – кандидат історичних наук, доцент. В період з 1994 по 1997 роки виконуючий обов’язки завідувача кафедри політології та права. Досвідчений викладач, науковець, методист, має близька 100 публікацій. За роки роботи в академії працював і на громадських посадах (член партійного бюро факультету, лектор товариства “Знання”, відповідальний за виховну роботу в ВУЗі).

У всіх напрямках діяльності колектив кафедри визначає ті завдання, які йому належить вирішувати в процесі розвитку вищої освіти України і, зокрема, нашої академії.

Білополий В.В.