Здійснена мрія – ДІБІ і ПДАБА у моєму житті

Майже все моє свідоме життя пов’язане з діяльністю вишів. Хоча, здавалося, що цього не може бути у житті сільської дівчинки зі станиці Кірпільської Краснодарського краю. Ми, сільські діти, намагалися добре вчитися і мріяли про вищу освіту. Мріяла і я закінчити інститут, стати інженером-будівельником, створювати для мами, сестри, односельчан зручні, комфортабельні будинки та оригінальні і красиві будівлі різного призначення.

Згідно своєї мрії вирішила вступати до Ростовського інституту інженерів залізничного транспорту і обрала спеціальність «Промислове та цивільне будівництво». Але по приїзду в Ростов довідалася, що мою спеціальність ПЦБ у зв’язку з реорганізацією передали іншому вузу. Так я опинилася студенткою механічного факультету за спеціальністю, у якій слово «будівництво» присутнє, але спеціальність моя називалася «Вагонобудівництво та вагонне господарство».

Студентські роки промайнули швидко. З перших днів навчання улюбленим предметом була вища математика. Після закінчення інституту на мене чекала багаторічна різнопланова робота. Закінчила аспірантуру та захистила кандидатську дисертацію у рідному Ростовському інституті інженерів залізничного транспорту. Після захисту дисертації працювала доцентом Донецького політехнічного інституту (ЗТФ, м. Торез), виконувала напружену викладацьку та громадську роботу. Підготувала і читала лекції зі спеціальностей теоретичної механіки та обчислювальної техніки в інженерних та економічних розрахунках. І, починаючи з середини 1960-х років і по сьогоднішній час, у моєму житті так уже повелося, що наука і педагогіка завжди поруч, завжди пов’язані виключно з вишами, навіть кохання і сім’я є часткою цього поєднання (чоловік В. І. Єршов, колега, однодумець у всіх справах).

А в 1981 році доля мені посміхнулася вдруге. Тепер, як я вважаю, посміхнулася назавжди. Ми з чоловіком переїхали до Дніпропетровська. Почали працювати. Він – доцентом ДІІТу, а я – доцентом кафедри прикладна математика ДІБІ. З переїздом у Дніпропетровськ, вважаю, закінчився перший етап мого життя науковця і викладача. У Ростовському, Донецькому вишах мене навчали, формували і розвивали. В ДІБІ, потім ПДАБА, дозволили здійснити все задумане та намріяне. Я працювала у будівельній сфері, готувала майбутніх випускників будівельної академії, читаючи лекції для студентів всіх факультетів.

У той період в ДІБІ ректором працював професор П. Т. Резніченко, справжній будівельник, який піклувався і про навчальний процес, і про розбудову свого вишу. У цей час мені дуже допомагала у роботі підтримка проректорів В. М. Глущенка та Л. А. Хмари. На кафедрі мене обрали партгрупоргом і цю громадську роботу я проводила під керівництвом А. П. Приходька. Це були незабутні роки. В інституті була створена особлива аура. Тут працювалося дуже легко, все робилося саме собою, а в результаті було насичене цікаве інститутське життя.

Згодом для завершення роботи над докторською дисертацією перейшла в старші наукові співробітники ДІБІ. Захист моєї дисертації відбувся у в Московському інституті інженерів транспорту. До захисту докторської дисертації кілька років працювала професором, а згодом завідувачем кафедри прикладної математики у Білоруському інституті інженерів залізничного транспорту (м. Гомель). Працювати в Гомелі, весь час в пам’яті поверталася до Дніпропетровського будівельного інституту. І, нарешті, в лютому 2000 року повернулася вже не в ДІБІ, а в ПДАБА на посаду завідувача кафедри прикладна математика. Під керівництвом нового ректора професора В. І. Большакова при всілякій підтримці А. П. Приходька почала здійснювати свою мрію – зробити кафедру прикладної математики, яка була загальноосвітньою, у випускову. Працював колектив кафедри дружньо і наполегливо. Випусковою кафедру ми робили багато років і, нарешті, з 2012 року кафедра почала вести підготовку бакалаврів за спеціальністю «Комп’ютерні науки» і тепер є випусковою. В 2016 році кафедра здійснила перший випуск бакалаврів комп’ютерних наук і перший прийом магістрів. У грудні 2019 року захистили дипломні роботи магістри третього прийому.

А з 28 січня 2020 року вже при активній підтримці ректора ПДАБА, професора М. В. Савицького рішенням Вченої ради академії кафедра отримала назву кафедри комп’ютерних наук, інформаційних технологій і прикладної математики. У новій назві кафедри відображені всі етапи її розвитку.

Таким чином, мрія юності – працювати в галузі будівництва і займатися прикладною математикою – здійснилася. Сьогодні працюю у співавторстві з доцентами нашої кафедри Н. О. Вельмагіною, О. М. Шибко над монографією «Розробка теоретичних основ проектування підприємств і формування виробничих систем». Мій шлях у науці склався вдало завдяки тому, що зустрічала по життю багато хороших людей. Сьогодні радію, що продовжую працювати у рідній академії, з рідними викладачами та студентами.

 

Н. М. Єршова,

д. т. н., професор кафедри комп’ютерних наук,

інформаційних технологій та прикладної математики

?>
вверх