10.03.2024

Шевченківські дні. «Ходімо дальше, дальше слава, а слава — заповідь моя.»

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури щороку долучається до вшанування пам’яті Кобзаря. Напередодні Шевченківських днів,  9 і 10 березня, які припадають на роковини народження і смерті Тараса Шевченка, в академії було організовано онлайн-зустріч для всіх шанувальників поетичного слова.

Спільними зусиллями керівника наукового гуртка «Простір слова» Лариси БОГУСЛАВСЬКОЇ та художнього керівника Студентського клубу ПДАБА Лариси КОТОВОЇ було сформовано програму заходу та залучено до участі студентів архітектурного, економічного, будівельного факультетів та  факультету інформаційних технологій та механічної інженерії.

Шевченкове слово завжди звучить потужно та неповторно, тож навіть знаменитий «Заповіт» хоч і декламувався двома різними учасниками, але звучав яскраво та самобутньо, бо до вивіреної роками сили вірша додавалася життєва наснага кожного з декламаторів.

У заході взяли участь:
ДІДЕНКО Сергій  ПЦБ-23-4п   «Садок вишневий коло хати…»
СИДОРЕНКО Максим ПЦБ -23 -2   «Думка»
НАГРЕБЕНЮК Катерина ПЦБ-23-3 «Думи мої, думи»
ЛАТОЩЕНКО Едуард ОМ-22  «І вам слава, сині гори..»
КОВТУН Ксенія ОМ-23  «Заповіт»
ЯСАШИНИХ Валерія    МЕН-23     «І досі сниться:під горою…»
ХРАМОВА Єва УМЛ-23   «Мені тринадцятий минало…»
БЄДНОВ Максим АДА-22-1 «Contra spem spero…» Лесі Українки
СТРИЖАК Семен ПЦБ-23 «Заповіт».

До студентського молодого жагучого слова долучилися зворушливі та сповнені мудрого розуміння декламації наставників. Проректор з навчально-виховної роботи та гуманітарної політики УДУНТ  Галина ЄВСЄЄВА вірш «Хіба самому написать…» прочитала так, що  Шевченкові глибинні роздуми сколихнули серце кожного з учасників. Декан будівельного факультету Тетяна НІКІФОРОВА поділилася своїм витонченим відчуттям поетичних образів у вірші «Доля», так що всі слухачі мимохіть і собі замислилися над власним призначенням у життєвому морі.

Вслухайтесь, поміркуйте над цими рядками:
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава — заповідь моя.