Психологічна служба запрошує на віртуальні Різдвяні зустрічі

Кожного року ми з нетерпінням чекаємо ці чарівні зимові свята. Грудень пахне мандаринами, ялинкою, гарячим шоколадом… А ще зима пахне чудом – чудом Різдва, чудом здійснення заповітних бажань. А головне чудо – це життя, любов, творчість.

Ось і сьогодні ми запрошуємо вас у світ поетичної творчості наших колег, світ зимової краси, неспішних роздумів і очікувань.

Ірина Лушинська.

Зоряна магія.

Зоряного неба чиста магія,

Подив і захоплення – в очах,

Чарівних сузір’їв астрографія –

Як розмова серця при свічах.

Тут порядок свій, закономірності –

Стільки дивовижних таємниць!

Молоко, розлите в серці вічності,

З невідомих зоряних криниць.

Віктор Колохов.

***

В начале мира будто было Слово,

И мир творением обязан был Ему.

Невидимо и просто невесомо

Оно создало свет и растопило тьму.

От первого, чредою бесконечной,

Пошли слова творить добро и зло.

И в плоть, и в дух, в материю, навечно,

Вошли они кому как повезло…

 

Володимир Гільов.

 Зимний вечер.

Зимний вечер,

Погасли последние блики заката,

Белоснежные горы

Накрыла собой темнота

В ясном небе горят

Звезды белые ярче и ярче,

Если слышишь ты их,

Значит звезды с тобой говорят.

Это голос миров,

Что разбросаны в нашей Вселенной,

Говорит нам о том,

Как прекрасна наша Земля…

Марина Недогибченко (Яланська)

 *  *  *

Подаруй мені, Боже, кохання,

Щоб не жевріло серце – палало,

Щоб солодкої муки пізнання

Завжди трішечки не вистачало

Подаруй мені, Господи, слово,

Щоб за ним піднімалися люди,

Щоб моя запечалена мова

Гордо й впевнено мовила «Буду!»

Подаруй мені, Боже, любові,

Щоб від неї весь світ подобрішав.

Збережи мене, Боже, у слові.

Подаруй недописаних віршів.

Марина Складановська.

Різдвяна ніч.

…I ось, нарешті, випав сніг… Він падав тихо, майже нечутно, вкри­ваючи легесеньким білосніжним покривалом все сміття, весь той мот­лох, який люди залишили на своїй  Землі… Наче в них є ще одна — чи­ста. Місяць гуляв, як парубок, між зірками, які сяяли і тремтіли від чекання чогось незвичайного. Мерехтливе сяйво заповнило всю ніч. виблискували кришталеві льодовики, чорні тіні дерев на білому наме­ті таємниче ворухнулися, наче пройшов хтось невидимий, зачепив гі­лку, з якої посипалися міріади сніжинок.

Все затихло, наче приготувалося до важливої таємничої події. Це зараз «відкриваються небеса», і всі твої бажання, прохання почує Він.

Я піднімаю очі догори і прошу: принеси мені омріяне, бажане, дай нам розум, щоб збагнути, як треба діяти. Дай сили винести все, що Ти посилаєш, дай щастя любити своїх найрідніших, найкращих, найближчих. Дай їм долю і довге щасливе життя…

І під зоряним небом далеко лунає чарівна мелодія  «Тиха ніч, свята ніч»:

?>
вверх