23.08.2022

Парад нашої єдності

Дорогі співробітники академії, студенти і студентки!

Напередодні нинішніх державних свят – Дня Дежавного Прапора і Дня Незалежності України ми побачили на Хрещатику парад спаленої рашистської техніки. Тієї, що перекреслила долі і мрії багатомільйонного народу, що позбавила життя тисячі кращих синів і дочок країни, ні в чому не повинних дітей, що руйнувала міста і селища.

Не на такий парад ми сподівалися ще рік тому!..

Рівно шість місяців тому мирне життя країни було безжально перерване вибухами ракет, авіабомб, снарядів… У нашу дійсність колонами бронетехніки, повітряними тривогами, смертями і кров’ю увірвалася війна… Такого зухвалого, жорстокого нападу, цинічно названого спеціальною операцією, світ не знав з часів Другої світової війни.

Все це, наче, фантастичний транзит у часі – в роки фашистської навали. Але це реалії ХХІ століття, в які важко було повірити і в яких нам тепер доводиться жити.

Сьогодні увесь світ вже переконався, що Україна як незалежна, суверенна, цілісна держава, попри часткову окупацію, вистояла. Скаженіючи від свого безсилля росія вдається до підлих і злочинних бомбардувань наших мирних осель та інфраструктури міст, до ядерного шантажу, до провокування світового голоду, до газових спекуляцій… Ні жерви, ні страждання людські, ні міжнародні договори, ні авторитетні світові інституції не стримують агресора від бажання знищити народ України, вщент зруйнувати країну, захопити території заради імперських амбіцій. І це факт!

Та історія людства і нинішня ситуація на фронті переконливо свідчать: ворог буде розбитий, території повернуті, злочин покараний, рани загоєні, міста та селища відбудовані! Але в свідомості громадян України, в генетичній пам’яті нації вже ніколи російський народ не ідентифікуватиметься як братній або дружній.

Нині у кожного – свій фронт. Наша академічна спільнота тримає рубежі на освітянському фронті. Складно, бо ворог системно гатить по дитсадках, школах, вишах. Та професорсько викладацький склад, студенти якісно роблять свою роботу, бо знають, що в цей час відважні українські сини і дочки зі зброєю в руках захищають право молоді на освіту, на мирне та краще майбутнє.

Дорогі друзі, нам усім шкода, що нинішніх свят не пройдуть Хрещатиком святкові колони, що не зможемо на місцевих урочистостях сказати, як любимо нашу Неньку Україну. Та це нічого, найважливіші урочистості для нинішніх поколінь на Хрещатику ще попереду! Це Парад Перемоги! Він обов’язково буде! Втім, ми маємо усвідомлювати, що усі ці шість воєнних місяців щоденно триває не менш важливий Парад – це Парад мужності, волелюбності та єдності українського народу! Його бачить увесь світ! Це Парад, який руйнує плани ворога не менше, ніж втрати його ординського війська.

Слава Україні!

Слава мужнім захисникам!

Слава усім, хто чинить спротив!

Слава усім, хто своєю працею зміцнює обороноздатність, хто в тилу готує фундамент майбутньої процвітаючої держави!

Слава тим, хто підтримує Україну у цій важкій, кровопролитній боротьбі за майбутнє країни і світу!

Микола САВИЦЬКИЙ,
ректор ПДАБА, професор, доктор технічних наук.