17.11.2025

Навчання викладачів за темою «Дидактика та методологія професійної освіти» в Мюнстерській школі професійної освіти

З 27 жовтня по 4 листопада 2025 року в Мюнстерській школі професійної освіти (Münster School of Vocational Education https://www.fh-muenster.de/en/ibl/) при Університеті прикладних наук (м. Мюнстер, Німеччина, https://www.fh-muenster.de/en/), у межах реалізації міжнародного проєкту  на тему «VETpartEx – Майбутньо орієнтована професійна освіта для будівельного сектору України в партнерстві заради досконалості» за програмою Erasmus KA2 «Розвиток потенціалу вищої та професійно-технічної освіти», відбулося навчання викладачів за темою «Дидактика та методологія професійної освіти».

До участі в навчанні були запрошені викладачі Українського державного університету науки і технологій – кандидати технічних наук, доценти ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» Олександр Трегуб та Анастасія Гайдар.

Проєкт VETpartEx має на меті розробити, організувати та впровадити сучасні освітні пропозиції для професійної підготовки у будівельному секторі України.

Основна мета проєкту VETpartEx – посилення спроможностей закладів професійно-технічної освіти України з метою підвищення якості та адаптивності професійного навчання до поточних і майбутніх потреб української економіки у період післявоєнного відновлення та в довгостроковій перспективі.

Викладачі взяли участь у семінарах із сучасних методів навчання у професійній освіті, які провели професор Університету прикладних наук Марк Крюгер та викладач Професійного коледжу м. Боттроп – Міхаєль Ерц. Під час курсів розглядали нову концепцію навчання із використанням сучасних цифрових технологій, було продемонстровано зразкові практичні заняття у студентських групах. Під час тренінгу обговорювались проблеми освітнього процесу, алгоритми розроблення навчальних сценаріїв, планів і завдань, які сприяють розвитку компетентностей у здобувачів професійної освіти. Вивчались стратегії розроблення навчальних програм, спрямовані на розв’язання складних завдань, розвиток самоорганізації та навчання, орієнтованого на формування професійних компетентностей.

Інформативною та актуальною була лекція професора Марка Крюгера, присвячена інтеграції технологій розширеної реальності в освітній процес, що сприяє підвищенню зацікавленості та залученості здобувачів професійної освіти. Учасники тренінгу відвідали навчальну лабораторію, ознайомились з обладнанням і можливостями технології XR медіа.

Віце-президент із інновацій та маркетингу Університету прикладних наук Карстен Шрьодер поділився досвідом створення університетських інноваційних екосистем. Він наголосив на необхідності міжнародного партнерства задля розвитку інновацій та освіти, співпраці між університетами, обміну досвідом, а також підтримки стартапів і регіональних інноваційних центрів.

Візит до Навчального центру Палати ремесл (The Chamber of Crafts Education Centre) дав змогу глибше зрозуміти особливості професійної освіти у Німеччині, яка здійснюється у тісній співпраці з провідними компаніями. У виставковому залі доктор наук Клаус Ландрат продемонстрував методи досліджень тепло- та звукоізоляційних будівельних матеріалів, а також сучасні конструктивні енергозберігаючі рішення.

Учасники тренінгу відвідали практичні заняття у Професійно-технічному коледжі імені Адольфа Кольпінга, які проводив викладач Інго Геріке. Він поділився досвідом поєднання теоретичного й практичного навчання у коледжі.

Оглядові екскурсії містом були частиною програми проєкту. Зокрема, викладачі відвідали Залу Миру в мерії, церкву Святого Ламберта, Собор Святого Павла та інші історичні пам’ятки й визначні місця Мюнстера.

Проєкт сприятиме розробленню навчальних програм, орієнтованих на вимоги ринку праці, та підвищить здатність випускників закладів професійно-технічної освіти, а також дорослих (із особливою увагою до представників вразливих груп – ветеранів, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб) ефективно відповідати потребам ринку праці.

Нові навчальні програми будуть впроваджені у п’яти закладах професійної освіти. Процес розроблення супроводжуватиметься створенням нових навчально-методичних матеріалів українськими викладачами, а також розробленням масових відкритих онлайн-курсів і відкритих освітніх ресурсів.