«На тебе дивлюся, за тебе молюся….»

Перший весняний тиждень завжди приносить із собою приємне хвилювання від зустрічі зі свіжістю відновлюваної природи. Оживлення сонячності всевладно захоплює людське єство, а прагнення до святковості стає непереможним і всевладним. Саме в такому наповненні завирував ранок 2 березня, коли  відчинилися двері концертної зали академії і почалися приготування до художнього дійства на сцені.

Минулого року на  кафедрі українознавства, документознавства та інформаційної діяльності з легкої руки завідувача кафедри  Галини Петрівни Євсєєвої народилася ідея створення концерту-студії «Єднаймося!». Календарні події приносять кожна своєю чергою ті чи інші урочистості, знаменні дати. На сьогодні маємо справу як із відродженням давніх традицій, так і зі створенням нових форм вирізнення тих чи інших подій. А якщо створити єдиний проєкт, що дозволив би поєднувати унікальність і неповторність кожної події з чимось більшим і цілісним? Заклична, містка і креативна назва народилася, можна сказати, сама собою, коли ідейний натхненних і керівник концерту-студії «Єднаймося!» організувала зустріч з двома майбутніми модераторами урочистостей – художнім керівником Студентського клубу ПДАБА, членом Національної спілки театральних діячів України Котовою Ларисою Миколаївною та доцентом кафедри українознавства, документознавства та інформаційної діяльності, кандидатом філологічних наук  Богуславською Ларисою Георгіївною. Сказано – зроблено! Знаковим виявилося те, що першою ластівкою з тієї серії заходів, які уже починають вибудовуватися в межах концерту-студії, стало святкування Шевченківських днів.

Цьогорічний захід об’єднав у єдине ціле дві ідеї – традиційно вшанувати непересічну постать Кобзаря і водночас нагадати про жіноче свято початку весни. Це й дало поштовх до створення назви  березневого концерту, зазвучавши через Шевченкове слово – «На тебе дивлюся, за тебе молюся…». До урочистостей долучилася вся академія. Велика зала наповнилася вщерть, тому що і студенти, і викладачі, і працівники нашого вишу із зацікавленням прийшли подивитися на те, якими виступами та художніми знахідками готові були засяяти на сцені схвильовані учасники концерту.

Відкривала урочистості завідувач кафедри українознавства, документознавства та інформаційної діяльності, професор Євсєєва Галина Петрівна, яка нагадала про те, що Тарас Шевченко для кожного нового покоління стає невичерпним джерелом наснаги і любові – любові до України, любові до слова, любові до життя. З вітальним словом звернувся до присутніх проректор з науково-педагогічної, кадрової та виховної роботи ПДАБА Іванцов  Сергій Вікторович, який відзначив потужність і значущість живого і щирого зацікавлення сучасного студентства Шевченковими ідеями. Не можна однозначно  визначитися з тим, коли Шевченко був більше потрібний – чи в минулому столітті, коли торувалися шляхи до самоствердження нації і держави, чи зараз, коли так напружено і нелегко  відроджується наша Україна. Молодь допитливо вглядається в безміри світу, створеного Кобзарем – людиною незвичайної долі й незвичайного таланту, а це значить,  що наше майбутнє буде наповнене силою.

Відкривали концерт яскравим і запальним танцем студентки економічного факультету Коніка О. (МБ-18-1п), Денисова О. (Маг-19), Ярлік Т. (Маг-18), Васильян К. (Фін-19). «Душа співає, душа танцює»  назвали свій номер юні і талановиті красуні – і заспівало серце у всіх, хто не міг відірвати погляду від феєрії, що заграла на сцені.

Зворушливість і ніжність наповнила залу, коли у виконанні студентки будівельного факультету Кравець Н.( (Буд-17-ст) прозвучала пісня «Чорнобривці». Немає у світовій літературі іншого поета, який би так ніжно, з любовʼю й болем оспівував у своїй творчості жінку – матір, берегиню. Посилила і поглибила цю тему наступна пісня, виконана Настею. У  «Мальвах» співачці вдалося заторкнути найсокровенніші почуття любові до рідної неньки. Лірична схвильованість та щем серця заполонив слухачів  настільки, що в багатьох заблищали сльози на очах.

Для кожної людини в поетичному світі Шевченка, у його художній спадщині знаходяться справжні відкриття. Кобзар як явище величне і вічне – невичерпний і нескінченний, випромінюючи  творчу енергію, він надихає до поетичного священнодійства інших. Природно, що вшановуючи поета, приємно чути і сучасний поетичний відгук на його слова. З цим завданням успішно впоралася студентка архітектурного факультету Яброва М. (Арх-18-4п), яка прочитала авторський вірш «Моя Україна».

Тарас Шевченко так і не знайшов щастя в особистому житті. Маючи унікальні таланти, гострий розум, товариську вдачу, привабливу зовнішність, він, здавалося б, повинен був мати шалений успіх у жінок. Натура творча і вразлива, Кобзар часто закохувався. І в нього закохувалися, але пекуча мрія Тараса про дружину, дітей, про родинне щастя залишилося маревом. Одвічне прагнення досягти повноти і виповненості щастям не справдилося. Тремтливу вразливість цих настроїв талановито передала у своєму виступі гостя свята, учениця СОЗШ №67 м. Дніпра Гончарова О., якій вдалося у проникливому і зворушливому виконанні пісні «Чому квіти мають очі?» захопити глибокими і сильними емоціями всю залу.

Ліричний струмінь підтримали і розвинули наступні виконавці, які, закружлявши самі у вишуканому бальному танці, підхопили і понесли у прекрасний танок почуття кожного, хто насолоджувався чудовою танцювальною парою. Студент будівельного факультету  Бочка Антон (Пцб-19-2 ) і його чарівна партнерка Петрушевська Катерина, наша гостя, учениця КЗ «Криничанська СЗШ I-III ступеня №1» змогли створити справжнє диво на сцені, тому бурхливі аплодисменти лунали довго і вдячно.

Досить високу артистичну майстерність продемонстрували наступні учасники концерту, які запропонували присутнім зануритися у потаємні глибини любовної пристрасті Тараса. Виконуючи інсценізацію «Оксана і Тарас», «Закревська і Тарас», студенти архітектурного факультету  Шевченко Олексій (Арх-18-5), Ковтун Ірина (Арх-18-4п) та  Смирнова Орина (Арх-18-4п), просто таки перевтілилися у власні образи, і на якусь мить здалося, що подих Шевченківської музи розлився і запанував у концертній залі.

Усі учасники концерту демонстрували як високу майстерність, так і щиру захопленість творчим пориванням. Пісня «Прірва» групи «Hard kiss»(Хард кис) у виконанні студентки архітетурного факультету  Апанасенко Анастасії (Арх-17-3) стала справжньою насолодою для слухачів. Потяг душі до кохання нездоланний і непереможний, а ще  він завжди дарує крила і кличе у незнане і незвідане. На цих хвилях зналася Шевченкова душа, на цей поклик завжди відгукується серце. Ніжно і зворушливо про силу кохання розповідав мовою танця і виступ   студентів економічного факультету Вереди Ігоря(МБ-17-1п) та Ярошенко Анастасії, які подарували пристунім танець «Лети, лети…». І хоча у коханні Тарас Шевченко зазнав лише страждань, та душа без цього почуття мертва, тому поет знову і знову поринав у світ поезії, де виспівував свої мрії. Наскільки сильним і натхненним це може бути, продемонстрував у своєму виступі ще один наш гість, учень СЗОШ №1 Мягкий Олександр, який талановито виконав українську народну пісню «Ой ти дівчина, з горіха зерня».

Справжня творча природа надзвичайно розмаїта та барвиста. Згадати про те, що Шевченко був ще й великим життєлюбом і жартівником, дали можливість слухачам наші гості, учні СЗОШ №1 Гаврилов Олег та Мовчан Ігор. Виконуючи байку Павла Глазового «Як куми вареники варили», хлопці вогненно запалили веселощами всіх присутніх, увиразнивши той факт, що сміх був  великою складовою Шевченкового портрету.

Шевченкова творчість справді безмежна. Ми думаємо, ніби все про нього знаємо, усе в ньому розуміємо і він завжди з нами, але виміри Кобзаревого всесвіту можна відкривати і відкривати. Зі сцени звучали слова пісні «Душа поета» у виконанні студентка будівельного факультету Лаци Богдана(Пцб-18-3), а з екрану дивилися красуні, зображені рукою Шевченка-художника. Багатством і складністю вирізняється палітра жіночих образів,  створених Тарасом, проте, вдивляючись уважно в жіночі портрети,  ми бачимо на них і присутність України, її поетичну живу красу.

Фінальна пісня «Україна – це ти» виконана Настею Кравець  та Настею Апанасенко стала справжньою окрасою і чудовим завершенням свята, поєднавши сучасну жагучість і нестримність молодих сердець та вивірену часом мудрість Шевченкового слова. Великий Кобзар  мріяв бачити рідну землю вільною та незалежною, мріяв про те, щоб Україна жила і процвітала. Потужна переконаність у тому, що таке процвітання починається у серці кожного з нас подарували виконавиці пісні, до яких приєдналися наприкінці всі учасники свята.

Зі словами вдячності після завершення урочистої частини концерту звернувся до присутніх кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри філософії та політології, відповідальний за роботу з кураторами в будівельній академії Білополий Віктор Васильович. Він нагадав про те, що разом з нами Тарас сьогодні живе і бореться, разом з нами сперечається, мітингує, бореться, допомагає становленню держави, а  його слово, палке і гнівне, щедре і ласкаве, добре і войовниче, допомагало і продовжує допомагати кожному з нас відчувати себе частиною Української землі.

Концерт справив гарне враження і щедро наповнив найрізноманінішими почуттями і переживаннями. Насамкінець окремо подякувати хотілося б чарівним ведучим концерту – студентці архітектурного факультету, голові Студетської ради ПДАБА  Коноваловій Яні(Арх-17-3) та студентці будівельного факультету, члену Студентської ради ПДАБА та голові Студентської ради будівельного факультету Соколенко Анастасії(БЦІ-18), які протягом усього концерту створювали атмосферу свята та урочистості.

Головна об’єднавча ідея, що дала життя  проєкту, цілком реалізувалася під час проведення святкового концерту. Молодь і старше покоління, студентство і викладацький склад, шанувальники поетичного слова і поціновувачі мистецьких образів – усі змогли об’єднатися і відчути повноту духовного прилучення на потужних джерел рідної землі.

                                                           Доцент кафедри УДІД  Л.Г.Богуславська

?>
вверх