26.04.2026

Музей, як місце пам’яті та живого слова:до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи

24 квітня, напередодні 40-х роковин пам’яті Чорнобильської катастрофи, в музеї історії ННІ ПДАБА УДУНТ відбувся захід, присвячений вшануванню пам’яті ліквідаторів чорнобильської трагедії. Захід проходив згідно затвердженого «Плану пам’ятних заходів вшанування 40-х роковин чорнобильської катастрофи в українському державному університеті науки і технологій», що організовані та проводяться під патронатом першого проректора УДУНТ Анатолія Радкевича та проректорки з виховної роботи та гуманітарної політик УДУНТ Галини Євсєєвої.

Особливими гостями зустрічі, яку організувала та провела завідувачка музею історії ННІ ПДАБА Олена Гичка, стали випускники будівельної академії – ліквідатори аварії, люди, чий життєвий досвід є частиною великої історії. До зустрічі долучилися студенти, викладачі та співробітники академії. Тож, попри пошкодження, які отримала експозиція музею під час нещодавньої ракетно-шахедної атаки на м. Дніпро, попри біль і втрати – музей знову став місцем сили, пам’яті та живого слова.

Своїми спогадами поділився ліквідатор-чорнобилець, доктор технічних наук, професор Заяць Євген Іванович. У 1987 році він був призваний до зони відчуження, де обіймав посаду начальника пункту хімводоочистки. Його завданням було організувати санітарну обробку техніки в 30-кілометровій зоні – очищення машин від радіоактивного забруднення, щоб не допустити його поширення за межі зони. Це була щоденна, відповідальна і небезпечна робота, від якої залежала безпека інших. Євген Іванович наголосив, що саме знання, отримані в академії, стали для нього опорою у складний час, і звернувся до студентів із простими, але дуже важливими словами: навчання – це сила, яка рятує і дає можливість діяти.

Перед присутніми виступив і Слободянюк Сергій Олександрович – доктор технічних наук, завідувач кафедри будівельної механіки та металевих конструкцій, який у 1987 році як лейтенант запасу був призваний до ліквідації наслідків аварії. Він очолював інженерно-технологічний взвод, у розпорядженні якого були важкі інженерні машини – БАТи. Саме їхній підрозділ виконував одну з найважчих робіт – захоронення так званого «Рудого лісу», який втратив свій природний колір через смертельний вплив радіації. Сергій Олександрович поділився з присутніми болючою статистикою: за його словами, значної частини побратимів уже немає серед живих. Окремо було згадано, що 14 грудня – день завершення будівництва укриття над зруйнованим енергоблоком – сьогодні відзначається як День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

До слова долучився директор інституту ННІ ПДАБА Данішевський Владислав Валентинович, який підкреслив: пам’ять – це не лише про минуле, це про відповідальність сьогодні. Історія вчить нас, що на долю кожного покоління припадають свої випробування. Але саме від нас залежить, чи станемо ми сильнішими, мудрішими і більш відповідальними.

Зустріч відбулася у щирій та зосередженій атмосфері. Студенти уважно слухали, дякували за відвертість і досвід. Сьогодні ми ще раз переконалися, поки ми пам’ятаємо – ми сильні.  Поки ми вчимося – ми маємо майбутнє. Поки ми разом – ми вистоїмо. Бережімо пам’ять. Бережімо себе і одне одного.