26.10.2022

Іван Сірко – символ непереможного українського духу

Продовжуємо цикл відкритих науково-популярних лекцій  “НЕЗЛАМНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ”.
Цього разу лекцію підготувала Валерія ТКАЧОВА, доцентка кафедри  опалення, вентиляції, кондиціювання та теплогазопостачання. В її доповіді переплелося особисте і історичне, емоційне і вражаюче цікаве: «Я народилася на території, де була розміщена одна із останніх та найбільших козацьких січей, а саме – Чортомлицька січ. І усе своє дитинство та юність я мала можливість споглядати курган Великого Кошового отамана Івана Дмитровича Сірка, легендарної особистості козацької епохи. Вже у зрілому віці я прочитала біографію непереможного українця і усвідомила важливість його постаті в історії українського народу.»
Звертаючись до слухачів Валерія Ткачова, немов, запрошує у свою творчу лабораторії, в якій вона досліджує не лише «…подробиці і факти із життя окремої особистості – отамана Сірка, а  і  повітря і простір того часу», зазирає в епоху козаччини XVII cтоліття. Заздалегідь відзначимо, що розповідь ця вийшла вельми і вельми цікавою, якою і є сама постать легендарного Івана Сірка.
30 років безперервних перемог над ворогами – такий він феномен Івана Сірка.
Лише кілька моментів з лекції, аби зацікавити читача більше дізнатися про непересічну героїчну особистість в історії боротьби українського народу за волю, проти поневолювачів.
Іван СІРКО – до козаків: «Господь дає силу козакові на те, щоб бити ворога супостата… Пам’ятай завжди про Бога, про рідний край, про чесне товариство запорізьке, старших шануй і заживеш великої слави, як наші діди і батьки.»
Іван СІРКО – великий талановитий полководець, хоробрий воїн і чародій, який, за легендами, ловив кулі на льоту, відводив удар шаблі, проходив крізь стіни, зливався із камінням та деревами… В козацькій ієрархії таких воїнів називали ХАРАКТЕРНИКАМИ.
Іван СІРКО – на звинувачення у зраді з приводу дозволу кримським татарам врятуватися від посухи і голоду, випасаючи худобу в українських степах: «Нужда закон міняє.» Тобто, врятувати тих, хто зазнав лиха, – це не зрада, а прояв здорового глузду, гуманності, як сказали б зараз.
Іван СІРКО жив у часи, коли Україну роздирали політичні протиріччя. На Переяслівській раді у 1654-му році Іван Сірко та козаки відмовились присягати Царю, бо цікавила їх воля та доля України, а не зміна влади у Польщі. Це стало причиною тривалого конфлікту із Гетьманом Богданом Хмельницьким.
Іван СІРКО побував і у тюрмі в Сибірському Тобольську. Йому не простили участь у повстанні проти царського уряду, контакти зі Степаном Разіним. Під гарантії безпеки, запрошують до Москви на нараду і… заарештовують. І лише страх наближення війни з Османською імперією та вимоги козаків змусили царський уряд звільнити непереможного полководця.
Іван СІРКО – не лише український герой, а й національний герой Франції. У 1966 році його могилу біля села Капулівка Нікопольського району відвідав Президент Французської республіки Шарль де Голль, який нагадав тодішнім керівникам країни про величну постать. Разом із дружиною французький високий гість вшанував пам’ять героя і поділився історичними документами. 1646 року Іван Сірко із 2500 запорізькими козаками, які були запрошені як найкращі воїни Європи, узяв штурмом місто-фортецю Дюнкерк, яку французи 10 років не могли відбити у іспанців. Про ці події нагадують два погруддя Івана Сірка, зроблені після звільнення Дюнкерка за  наказом короля Франції. Сьогодні один – у Луврі, другий – на центральній площі Дюнкерку.
Іван СІРКО – виграв у 1680-му році свій останній бій, за два місяці до смерті. Знаючи, що Іван СІРКО хворий і відлежується у себе в селі, на пасіці, султан турецький з метою зруйнувати Запорізьку Січ споряджає 25-тисячне військо яничарів. Козаки розглядають можливість перечекати навалу у плавнях. Та отаман збирається із останніми силами, іде на січ: на нараді розробляють хитрий план перемоги. І цього разу Запорізьку Січ теж було врятовано…
А невдовзі Запорізька січ прощалася із останнім Кошовим отаманом Іваном СІРКО. Багато разів вороги українського народу прагнули стерти пам’ять про легендарного українця, та нащадки переховували і тримали в тайні місце поховання Івана СІРКА. А ще, за легендами, з іменем Івана СІРКА та його реліквіями було одержано ще багато перемог. У 1812 році – у битві при Бородіно. Та й наші нинішні захисники, часом, звертаються по допомогу до легендарного захисника землі української.
Коли здобудемо перемогу над нинішньою рашистською ордою, навідайтесь на могилу кошового отамана Запорізької Січі і всього Війська Запорізького Низового Івана СІРКА у Капулівці, вшануйте пам’ять легендарного сина українського народу і  наших мужніх захисників, які ціною власного життя продовжують битву за Україну, за долю усього світу.
Більше  про Івана Сірка – у відео на нашому youtube-каналі за посиланням https://youtu.be/SwHO48ho4BQ
?>
вверх