Історія кафедри БМтаОМ нерозривно пов’язана з розвитком нашої академії, що виросла за 88 років в один з ведучих технічних вузів України. Кафедра за цей час пройшла великий і складний шлях свого становлення та розвитку, який можна розділити на декілька етапів.

У перший період, після утворення інституту в 1930 р., через нечисленність контингенту студентів, окремих кафедр не існувало. Курс опору матеріалів вели професори С.А. Заборовський і А.С. Локшин, курс будівельної механіки – викладач О.О. Горін. Однак, вже в 1932 р. для забезпечення більш ефективного навчання студентів цим найважливішим для інженера-будівельника дисциплінам була організована кафедра будівельної механіки (БМ), яку очолив А.С. Локшин. На кафедрі працювали викладачі: Б.Г. Корєнєв, П.Г. Бородін, К.Я. Давидов, І.Я. Білоцерковський. Залучалися також і сумісники (працівники Промбудпроекту: Ф.М. Гітман, З.Б. Канєвський та інші).

У 1933 р. кафедру очолив О.О. Горін. З моменту свого утворення кафедра БМ приділяла багато уваги питанням методики викладання. Були розроблені завдання до розрахунково-проектувальних робіт, складені методичні вказівки з окремих дисциплін, організована механічна лабораторія, розроблені і виготовлені різні наочні прилади з будівельної механіки. Інтенсивно велася наукова робота, що охоплювала проблеми розрахунку складних нерозрізних конструкцій, конструкцій на пружній основі, розрахунку пластин на міцність і стійкість, експериментальних досліджень різноманітних будівельних конструкцій при статичних і динамічних навантаженнях та ін. Дослідницька робота, наукові семінари, якими керували проф. А.С. Локшин і академік АН УРСР О.М. Динник (загальноміський семінар), сприяли професійному росту викладачів кафедри – О.О. Горін, Б.Г. Корєнєв, К.Я. Давидов, І.Я. Білоцерковський захистили кандидатські дисертації. Відзначимо, що багато імен співробітників кафедри довоєнного періоду і тепер добре відомі вченим і інженерам не тільки в Україні, але й за кордоном.

Це академік, віце-президент АН УРСР Г.М. Савін, професори А.С. Локшин, Б.Г. Корєнєв та інші, що внесли значний вклад у розробку методів розрахунку складних конструкцій на статичні та динамічні навантаження, що підготували багато висококласних фахівців, як для виробництва, так і для науки та вищої школи.

Під час Великої Вітчизняної війни, з 1941 по 1944 р.р. інститут був евакуйований у Новосибірськ, де працівники кафедри будівельної механіки (О.О. Горін, Б.Г. Коренєв, К.Я. Давидов, М.Р. Фельдман), що входили до складу кафедри, керованою проф. Бриллінгом, здійснювали навчальні заняття з опору матеріалів і будівельної механіки. За завданнями воєнного командування працівниками кафедри була виконана експериментальна робота з створення льодових переправ, а також інші важливі дослідження.

Великі труднощі зазнала кафедра БМ, керована доц. О.О. Горіним, після повернення з евакуації в 1944 р. Недостача викладачів, а також навчальної і методичної літератури вимагали багато зусиль для забезпечення навчального процесу на належному рівні. В післявоєнні роки кафедра поступово поповнювалася молодими здібними викладачами. У цей період вона поєднувала вже 4 дисципліни: опір матеріалів, теорію пружності, будівельну механіку і випробування споруджень, до яких надалі додався ще й курс обчислювальної техніки. Була відновлена і поповнилася новим устаткуванням механічна лабораторія, розроблені і видані інструкції з проведення лабораторних занять, організовано кабінет будівельної механіки, оснащений різними наочними посібниками і зразками розрахунково-проектувальних робіт, використання яких у навчальному процесі сприяло кращому засвоєнню студентами курсів, що читалися на кафедрі.

Відновилася інтенсивна наукова робота, тематика якої охоплювала різні галузі будівельної механіки стержньових систем, теорії пружності, теорії пластин і оболонок, оптимального проектування конструкцій, досліджень дійсної роботи конструкцій і випробування споруд, а також обчислювальної техніки. Результати цих робіт докладалися на різних наукових форумах і широко публікувалися в науковій літературі. Зросли темпи залучення студентів у науково-дослідну роботу: при кафедрі працював науковий студентський гурток, проводилися олімпіади, кращі роботи направлялися на конкурси різного рівня, де вони займали призові місця.

У 1960 р. почався новий етап історії кафедри будівельної механіки: з неї виділили курс опору матеріалів і передали його наново організованій кафедрі опору матеріалів (ОМ), яку очолив молодий 38-річний вчений, д.т.н., проф. О.П. Прусаков.

Кафедру БМ, на якій після «поділу» працювало 11 викладачів, у 1960 р. очолив к.т.н., доц. В.Д. Шайкевич. Наступний десятилітній період для кафедри, завдяки, в першу чергу, її завідувачу В.Д. Шайкевичу, виявився дуже плідним. Було впроваджено в навчальний процес матричні методи розрахунку конструкцій з використанням ЕОМ і організовано при кафедрі обчислювальний центр, який згодом виділився у самостійний підрозділ.

З 1971 по 1978 р.р. кафедру БМ очолював к.т.н., доц. Ю.М. Тарасов. У цей період кафедра, яка раніше вела 4 дисципліни: будівельну механіку, теорію пружності, випробування споруджень і обчислювальну техніку, позбавилася двох курсів. У 1974 під керівництвом колишнього співробітника кафедри, к.т.н., доц. Ю.М. Почтмана була організована кафедра прикладної математики, на яку був переданий курс обчислювальної техніки. Крім того, у 1972 р. кафедрі ОМ було передано курс теорії пружності.

З 1974 по 1979 р.р. кафедру БМ очолював д.ф.-м.н., проф. Д.Д. Работягов, з 1979 по 1980 р.р. – к.т.н., доц. В.В. Кулябко. Основний напрямок цього періоду науково-методичної роботи кафедри – перебудова курсу будівельної механіки, пов’язана із уведенням нових розділів, присвячених розрахунку тонкостінних просторових систем і використанню ЕОМ.

У 1980 р. кафедру БМ очолив к.т.н., доц. Є.А. Яценко, наукові інтереси якого були пов’язані з урахуванням повзучості при розрахунку конструкцій з бетону та залізобетону. Йому вдалося звабити цією тематикою групу молодих вчених. При кафедрі була відкрита аспірантура. Інтенсивність роботи з учнями збільшилася після захисту докторської дисертації в 1989 р. Головний напрямок досліджень наукової школи Є.А. Яценка – теорії старіння бетону, теорії розрахунку будівельних конструкцій на дію тривалих навантажень. За цією тематикою він опублікував більш ніж 140 наукових робіт, у тому числі, 5 монографій, отримав 9 свідоцтв на винаходи, підготував одного доктора (С.О. Слободянюка) та 8 кандидатів наук. Поряд з наукою, Є.А. Яценко дуже багато часу приділяв навчальному процесу та методичній роботі: видав конспект лекцій з будівельної механіки, підготував і видав 7 методичних посібників. За великі досягнення в педагогічній та науковій діяльності Є.А. Яценко було обрано дійсним членом Академії будівництва України (АБУ).

Паралельно з тематикою школи Є.А. Яценко, на кафедрі БМ викристалізувався ще один напрямок досліджень, пов’язаний з комп’ютерним моделюванням динаміки конструкцій, їх обстеженням, діагностикою, випробуваннями і паспортизацією споруд. Цей напрямок очолив В.В. Кулябко, який згуртував навколо себе групу студентів і об’єднав їх у наукове товариство «Резонанс». З цього товариства В.В. Кулябко набрав своїх перших аспірантів. Однак, після захисту в 1998 р. докторської дисертації, на початку 2000 р. він разом із групою молодих вчених перейшов на кафедру металевих і дерев’яних конструкцій. При цьому він забрав із собою курс метрології, стандартизації, контролю якості та випробувань споруд.

Слід зазначити, що за період з 1960 по 2000 р.р. кафедрою БМ було проведено багато різних досліджень дійсної роботи конструкцій. Усього за цей період виконано більш ніж 40 госпдоговірних робіт, а також проведено біля 100 різних досліджень і розрахунків по завданням проектних та будівельних організацій. Надано численні консультації з питань розрахунку та випробування різних складних будівельних конструкцій. Підготовлено ряд навчально-методичних робіт з розрахунку рам методом сил, методом переміщень, методом скінченних елементів, а також з розрахунку рам на стійкість та динаміку. На кафедрі БМ, перед об’єднанням в 2000 р. з кафедрою ОМ, працювало 7 викладачів.

Друга гілка історії кафедри в період з 1960 по 2000 р.р. пов’язана з діяльністю кафедри ОМ, яку, як вже раніше відмічалося, з моменту утворення очолив учасник Великої Вітчизняної війни, проф. О.П. Прусаков. Крім завідувача, на кафедрі працювало 6 молодих викладачів. Протягом 1960 р. кафедра ОМ була об’єднана з кафедрою теоретичної механіки, однак через рік ці кафедри були роз’єднані. У 1960 р. під керівництвом О.П. Прусакова на кафедрі відкрилася аспірантура. Першим аспірантом був асистент кафедри М.Г. Тамуров (з 1984 р. – д.т.н., проф.), потім М.С. Божко, А.Г. Холод, А.В. Плєханов (з 1988 р. – д.т.н., проф.), Е.М. Кваша (з 1992 р. – д.т.н., проф.) та інші. Це був початок формування наукової школи в галузі механіки шаруватих конструкцій, що стала надалі широко відомою як у нашій країні, так і за кордоном. Головний напрямок школи був пов’язаний з розробкою і прикладенням уточнених теорій і методів розрахунку шаруватих анізотропних оболонок і пластин. Такі конструкції широко застосовуються в будівництві, а також у різних галузях сучасної техніки. Результати досліджень доповідалися на міжнародних і вітчизняних конференціях, опубліковані в численних статтях, монографії і навчальному посібнику, впроваджені в розрахункову практику НДІ великогабаритних шин та інших організацій. По цій проблемі було захищено 4 докторських і більш ніж 30 кандидатських дисертацій. За видатні досягнення в науковій і педагогічній діяльності проф. О.П. Прусаков був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Йому було присвоєне звання Заслуженого працівника вищої школи України, присуджена премія імені академіка О.М. Динника НАН України, він був обраний дійсним членом АБУ, присвоєно звання Почесного професора ПДАБА.

У 1962 р., із приходом на кафедру ОМ д.т.н., проф. А.Б. Моргаєвського, виник новий науковий напрямок, пов’язаний з розрахунком елементів конструкцій на дію рухомих навантажень. Були розроблені відповідні методики розрахунку і програми їх реалізації, захищено 6 кандидатських дисертацій. У цей період особливо активно велася робота з аспірантами і молодими викладачами кафедри. А.Б. Моргаєвський прочитав цикл лекцій з коливань і динамічної стійкості інженерних конструкцій, з теорії розрахунку пластин і оболонок, а О.П. Прусаков – цикл лекцій з варіаційних принципів будівельної механіки, а також з розрахунку шаруватих конструкцій. На кафедрі працював науковий семінар НТС будіндустрії м. Дніпропетровська, на засіданнях якого заслуховувалися доповіді працівників різних вузів, проектних і наукових організацій міста, області та інших наукових центрів України. Надавалася допомога молодим вченим, проводилися дискусії, намічалися шляхи розв’язання складних наукових і технічних проблем.

У кінці семидесятих років минулого століття на кафедрі ОМ з’явився ще один науковий напрямок, пов’язаний з експериментальними та теоретичними дослідженнями деформування і стійкості тонкостінних конструкцій (пластин і оболонок), який очолив доц., к.т.н. В.Л. Красовський (з 2001 р. – д.т.н., проф.). Великий вклад в розробку теоретичних питань з цієї тематики вніс його аспірант і колега, О.Ю. Євкін (з 1992 р. – д.ф.-м.н., проф.).

У той же час виник на кафедрі і четвертий науковий напрямок, який був пов’язаний з нетривалою роботою на кафедрі доц., к.т.н. Ю.М. Почтмана (з 1991 р. – д.т.н., проф.) та його учнів, що займалися дослідженнями в галузі оптимального проектування конструкцій. За цією тематикою на кафедрі захистилося два аспіранти. Нажаль, після залишення кафедри Ю.М. Почтманом, ці дослідження подальшого розвитку на кафедрі не отримали.

Свідоцтвом високого професійного рівня викладачів кафедри ОМ було рішення Міністерства освіти України, відповідно до якого кафедра з 1967 р. стала опорною серед вузів Придніпровського регіону. Викладачі кафедри багато займалися проблемами навчальної і методичної роботи. З 1972 року на кафедрі почав читатися курс «Теорія пружності і пластичності», переданий з кафедри БМ. Цей курс був кардинально переглянутий, максимально наближений до вирішення практичних задач і підкріплений двома розрахунково-проектувальними роботами з відповідним методичним забезпеченням.

З 1987 р. керівництво кафедрою ОМ перейшло до учнів О.П. Прусакова, випускників нашого інституту: з 1987 по 1997 р. кафедру очолював Заслужений працівник народної освіти України, дійсний член АБУ, проф. А.В. Плєханов, з 1997 по 2000 р.р. – дійсний член АБУ, проф. Е.М. Кваша. Цей період виявився досить складним для кафедри через скорочення контингенту студентів-будівельників та обсягів курсів, що читаються, які довелося істотно переробляти. Проте, на кафедрі продовжувалися дослідження з зазначених вище напрямків. Виник також новий науковий напрямок «Проблеми біомеханіки остеосинтезу та ендопротезування суглобів людини». Дослідження в рамках цього напрямку проводилися аспірантами та молодими викладачами кафедри спільно з співробітниками медичної академії та клінік м. Дніпропетровська під керівництвом проф. В.Л. Красовського і відомого ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, проф. О.Є. Лоскутова (з 2017 р. академік НАМН України). Дослідження виконувалися як на суцільному ентузіазмі, так і в рамках великих конкурсних держбюджетних проектів. Результати їх успішно використовувалися при хірургічному лікуванню хворих з ушкодженнями опорно-рухової системи, а також були включені до матеріалів 9 кандидатських і трьох докторських дисертацій з травматології та ортопедії.

Повернення на кафедру проф. Е.М. Кваші сприяло істотному розширенню досліджень деформування шин та інших гумовокордних оболонкових конструкцій. З 1992 р. на кафедрі, порівняно невеликій, працювало в штаті 4 доктори наук. Таке явище було досить рідким і в стабільні часи в більш престижних вузах на більш престижних кафедрах. У кафедри з’явилися та почали успішно розвиватися зв’язки з вченими ближнього та дальнього зарубіжжя. У 1993 р. почав свою роботу Українсько-Польський науковий семінар з механіки матеріалів і конструкцій, основними організаторами якого з України були співробітники кафедри ОМ. Тоді ж професори О.Ю. Євкін і І.В. Андріанов (кафедра вищої математики) організували при кафедрі ОМ міжвузівський семінар «Нелінійні проблеми механіки». Співробітники кафедри прийняли активну та саму безпосередню участь в організації при академії спеціалізованої вченої ради з захисту докторських дисертацій з технічних наук, що включала спеціальність 05.23.17 «Будівельна механіка». Але, найбільш важливим було те, що кафедрі ОМ в цей складний період вдалося зберегти основний склад висококваліфікованих викладачів, більш того, деякі з них пройшли навчання в докторантурі. Достатньо ефективно працювала при кафедрі аспірантура, поповнюючи склад викладачів академії молодими кандидатами наук. У 2000 р. на кафедрі ОМ працювало 8 викладачів.

Третій етап історії починається після об’єднання кафедр БМ та ОМ, що відбулося в 2000 р. Об’єднана кафедра одержала назву «Будівельної механіки та опору матеріалів» (БМтаОМ) і проводила навчання студентів з 4 дисциплін: опору матеріалів, теорії пружності, будівельної механіки та теорії споруд. До складу об’єднаної кафедри входило 14 викладачів (до речі, усі з науковими ступенями, у тому числі, три професори) та 6 співробітників допоміжного персоналу. Два викладачі кафедри проходили навчання в докторантурі, крім того, при кафедрі навчалося три аспіранти. Перші два роки очолював кафедру БМтаОМ проф. Є.А. Яценко, з 2003 р. і по теперішній час – дійсний член АБУ, проф. В.Л. Красовський.

Практично все роки нового століття співробітники кафедри проводили кардинальний перегляд не тільки змісту дисциплін, що викладаються на кафедрі, але і методів навчання та контролю знань студентів з цих дисциплін, тих методів, що пів століття назад були визнані одними з кращих у світі для формування у студента-будівельника «інженерного мислення». Нажаль, відміна Болонської системи, що відбулася на початку навчального 2014-2015 рр., на нашу думку, ситуацію не поліпшила.

Серед позитивних моментів останнього часу слід зазначити повернення на кафедру, уже у якості професора, д.т.н. В.В. Данішевського (наприкінці дев’яностих років він був аспірантом кафедри ОМ). Проф. В.В. Данішевський прийшов на кафедру з двома аспірантами і новим перспективним науковим напрямком, пов’язаним з використанням асимптотичних методів в задачах механіки композитних матеріалів. Він сприяв суттєвому розширенню співробітництва кафедри з вченими-механіками далекого зарубіжжя (Німеччина, Велика Британія). Так, протягом 2007-2013 років викладачі і аспіранти кафедри БМтаОМ активно співпрацювали з механіками Технічного університету м. Ахена (Німеччина) за чотирма проектами, що були підтримані фондом О. Гумбольдта № 3.4 – Fokoop – UKR/1070297. В рамках цих проектів більшість аспірантів і молодих викладачів кафедри БМтаОМ пройшли наукове стажування в Інституті механіки Ахенського університету, включаючи апробацію дисертаційних робіт. Дослідження в рамках проектів забезпечували співробітникам кафедри можливість, у тому числі і фінансову, приймати участь в роботах престижних наукових форумів, що було надзвичайно важливо для наших молодих вчених.

Станом на початок 2015-2016 навчального року на рідну кафедру БМтаОМ повернувся після 41 року роботи на різних кафедрах ДІСІ (ПДАБА) та УДХТУ (але вже у якості д.т.н., професора) В.О. Бараненко – фахівець в теорії та методах оптимального проектування, а також невизначеного програмування в проектуванні конструкцій. У цей же час професор В.В. Данішевський відбув на два навчальних роки (2015-2017 рр.) на наукову стажировку у Велику Британію (Кільський університет), що сприяло підвищенню наукового рівня співпрацівників кафедри.

В даний час (середина 2017-2018 навчального року) на кафедрі працює 13 викладачів (9,15 штатних одиниць), у тому числі: три доктори технічних наук, професори: В.О. Бараненко, В.В. Данішевський та В.Л. Красовський; 10 кандидатів наук, доцентів: М.О. Варяничко, М.Г. Вовченко, Д.Л. Волчок, А.Г. Зеленський, І.Ф. Кожемякіна, М.В. Колєсников, О.В. Лихачова, Д.В. Нагорний, С.П. Панченко, О.А. Погасій. Серед викладачів кафедри – учні професорів: О.П. Прусакова (2), А.Б. Моргаєвського (1), Е.М. Кваші (2), А.В. Плєханова (1), В.Л. Красовського (4). Навчається один аспірант – Я.О. Безсмертний.

Велику допомогу в організації навчального процесу надають співробітники допоміжного персоналу – зав. лабораторією М.В. Стекляннікова та ст. лаборант C.О. Косолап.

Співробітники кафедри за роки її існування опублікували більш ніж 2000 наукових статей у різних, у тому числі й самих престижних вітчизняних і закордонних виданнях, виступали з доповідями на регіональних, національних і міжнародних конференціях та симпозіумах, в тому числі на Всесвітніх конгресах з теоретичної і прикладної механіки.

Кафедра завжди підтримувала зв’язки з проектними організаціями, надаючи їм допомогу в питаннях розрахунку, випробувань та обстеження конструкцій. Вчасно знайомила студентів з новими досягненнями в області теоретичних основ будівництва, впроваджувала найбільш ефективні методи розрахунку конструкцій у навчальний процес. При кафедрі, у тій або іншій формі, завжди функціонував студентський науковий гурток, магістратура (з 2014 року), аспірантура та докторантура, що забезпечувало ефективність підготовки кадрів вищої кваліфікації, причому не тільки для рідної кафедри, але й для споріднених кафедр академії та інших навчальних і наукових закладів. В нинішній час колектив кафедри докладає багато зусиль, щоб випускники академії були озброєні глибокими знаннями методів розрахунку конструкцій на міцність і стійкість, що є основою ефективного їх проектування.

На закінчення наведемо список викладачів та допоміжного персоналу, які працювали на кафедрі в різні періоди часу:

доктори (кандидати) наук, професори: Білогорцев Ю.П., Дем’яненко А.Г., Євкін О.Ю., Заборовський С.А., Карновський І.О., Кваша Е.М., Корєнєв Б.Г., Кулябко В.В., Локшин А.С., Казакевич М.І., Работягов Д.Д., Рєзников Л.М., Моргаєвський А.Б., Плєханов А.В., Почтман Ю.М., Прусаков О.П., Савін Г.М., Слободянюк С.О., Соболевський Г.П., Тамуров М.Г., Яценко Є.А.;

кандидати наук, доценти: Безпалько В.В., Білоцерковський І.Я., Борщенко М.К., Бондаренко В.Д., Бурлаченко П.І., Водяний Л.Ф., Гітман Ф.М., Горбатов О.С., Горін О.О., Горянський П.О., Грабінський М.Г., Давидов К.М., Дем’яненко В.В., Дрешпак В.О., Дугінець С.Г., Єфремов Є.О., Забіяка Г.І., Запорожець В.Б., Зіненко Г.П., Ізвєков О.С., Каскевич В.А., Коломієць О.Н., Кордюк О.Л., Корнілова С.В., Краснобаєв Ю.В., Кучма Т.К., Нікітін Г.Ф.,    Носенко В.І.,    Півоваров В.В.,    Пономарьов Б.В.,    Радзіховський Ю.А., Самбор Ю.В., Тарасов Ю.М., Холод А.Г., Шайкевич В.Д., Шульга С.О.;

старші викладачі: Дяченко С.О., Нєнахов А.В., Ситнік Ю.Ф., Філімонов Л.О.;

асистенти: Бовін А.А., Власенко Ю.Е., Дворецкий О.М., Карпов Л.П., Кічко О.М., Красовський О.В., к.т.н. Кушнєров Є.О., Лагошний А.Ю. к.т.н. Рижков О.І.;

завідуючі лабораторією, старші лаборанти та лаборанти: Василенко Ю.В., Гварджіа Б.Д., Дяченко С.О., Дворецький О.М., Заярна К.В., Калабухов Ю.М., Качалов Ю.І., Кондратьєва Є.Я., Марченко В.А., Онопко Б.І., Рибченко А.А., Савицька О.Ю., Скачко О.Г., Стиціна М.В., Стукалова І.О., Філімонова В.О., Фокін В.І., Цимбал В.Б.