05.03.2020

Перегляд документального фільму «Соловей співає. Доки голос має»

21 лютого справжньою подією для Придніпровської державної академії будівництва та архітектури  став перегляд документального фільму «Соловей співає. Доки голос має». Ініціаторами та безпосередніми організаторами такої важливої події стали завідувач кафедри українознавства, документознавства та інформаційної діяльності, професор Євсєєва Галина Петрівна та доцент кафедри Рощина Юлія Миколаївна.

Перемовини з офіційним представником авторської групи документального фільму, волонтером  і громадським активістом Олегом Чистопольцевим були досить успішними. Саме він  привіз фільм до академії, пристрасно і яскраво закликав усіх присутніх до вдумливого перегляду творчої роботи, яку дійсно можна назвати першим новаторським та монументальним дослідженням проблеми мовного питання в Україні.

Творча група у складі Лесі Воронюк, Сергія Кримського, покійного Олексія Долі, Сергія Мартинова, Анастасії Федченко, Демида Єлізарова, Валентина Грінберга, Олександра Ткачука, Романа Гоменюка, Дениса Костандова, Дениса Олейніка та інших працювала над фільмом з 2017 року. Автори аналізують мовну ситуацію не в звичайній, поширеній формі протистояння політичних сил, а досліджують значно глибші причини та наслідки нинішньої конфронтації довкола української мови. Найголовніше завдання творців полягало у тому, щоб знайти відповідь на запитання: «Чому спілкуватися в Україні 21 століття українською мовою для багатьох громадян є нонсенсом, чому ці громадяни відчувають відторгення та спротив?». Щоб відповісти на це запитання, творці докуменального фільму занурюються вглиб історії та досліджують, об’єктивно руйнують міфи, які століттями насаджувалися як єдина істина щодо меж, сфер, носіїв української. Як часто вам доводиться чути поширене «Какая разница, на каком языке», «Мова не має значення», «Українською спілкувались лише в селах», «Української ніколи не було в Києві»? Чи замислюється кожен з тих, хто ретранслює ці ідеї, що насправді вони були майстерно інтегровані в суспільну думку пропагаднами Російської імперії, Радянського Союзу, Російської Фередації? І головне – чи задумуються їх ретранслятори, навіщо? Якщо мова і насправді не має значення, тоді чому протягом багатьох століть кожен із загарбників українських земель намагався, в першу чергу, ліквідувати українськ мову, вдаючись до витончених методів лінгвоциду? Автори фільму вперше в історії української документальної журналістики аналізують українське мовне питання через призму досвідів інших країн, зокрема Білорусі та Ізраїлю. Історія цих держав доводить думку про те, що мова була і особливо гостро сьогодні є одним із головних факторів національної безпеки та цілісності багатьох країн, а також важливим фактором у стані гібридної війни, в яку втягнуто Україну. Новаторською особливістю фільму, присвяченому мовному питанню, є його добра, неагресивна тональність. Адже завдання, яке ставила перед собою творча група, не загострювати конфліктну ситуацію, а привернути увагу до потреби поширення правдивої історії та перевіреної інформації. Фільм знімався в Україні, Білорусі, Ізраїлі, США, Великобританії.

Перегляд документальної стрічки викликав щирі переживання. Від імені всіх присутніх висловила подяку авторам фільму та всім, хто долучився до його розповсюдження, завідувач кафедри українознавства, документознавства та інформаційної діяльності, професор Євсєєва Галина Петрівна. Вона також наголосила на тому, що в нашій академії, і зокрема на кафедрі УДІД, провадиться постійна і наполеглива робота щодо професійного вивчення, сучасного розуміння і утвердження національної самобутності української мови.