13.02.2024

ЗНАЙОМТЕСЬ: Єлизавета НІЩЕНКО, призерка ІІІ (обласного) етапу ХХІV міжнародного конкурсу з української мови імені Петра ЯЦИКА

ПРО МОВУ, ІДЕНТИЧНІСТЬ І ВОЛЮ

За результатами ІІІ обласного етапу ХХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра ЯЦИКА, призеркою стала студентка першого курсу архітектурного факультету ПДАБА Єлизавета НІЩЕНКО. Вона посіла ІІ місце серед учасників від закладів вищої освіти Дніпра. З цього приводу ми попросили Єлизавету відповісти на кілька запитань.

Чи було очікуваним досягнення?
Звичайно, я дуже хотіла перемогти, але чи можна бути впевненим у перемозі на 100% у подібних випадках? Сподівалася, очікувала – так, але впевнена не була. Справа в тому, що до цього конкурсу неможливо підготуватись: завдання щороку дуже різноманітні, складні (боялася, що можуть бути питання за новим правописом, але обійшлося).
Загалом, я завжди грамотно писала (можливо, вплинула спадковість: у мене дідусь – відомий мовознавець, мама – лінгвіст), а знання з української мови й любов до вивчення гуманітарних дисциплін у мене наявні ще зі школи (я навчалась у школі з поглибленим вивченням іноземних мов), тож, відповідно, і готувалася я до НМТ з української мови з великим задоволенням. В 11 класі в мене була чудова репетиторка з української мови, яка дійсно є професіоналом своєї справи і завдяки якій я склала НМТ майже ідеально.
Перемога в конкурсі стала для мене не лише винагородою за мою працю, але й стимулом для подальшого розвитку. Планую й надалі вдосконалювати свої знання з української мови та використовувати їх для самореалізації та служіння Україні. Це не пафос: рік тому я остаточно перейшла на спілкування українською мовою в побуті, використовую будь-яку можливість, щоб розповісти людям про нашу країну, нашу історію та культуру.

Що для тебе особисто значить мова?
Наразі мова для мене – це не просто засіб спілкування (думаю, як і для нас всіх). Однозначно, це наша зброя. Я відчуваю на собі відповідальність за її популяризацію. Можу сказати, що мова – це частина моєї ідентичності, це те, що робить мене українкою. Завдяки мові я відчуваю себе частиною всього українського народу.

Що б порадила молодим людям, які ще не опанували українську?
Якщо ми говоримо про те, щоб почати спілкуватися українською, то я порадила б оточити себе українською мовою. Слухайте українську музику, дивіться українські фільми та ютуб, читайте українські твори. Знайдіть україномовного партнера, або спробуйте підтримувати одне одного в плані спілкування соловʼїною. Це може бути друг, член сім’ї або просто сусід. Мене в цьому питанні підтримала мама, тому мені було не так складно почати спілкуватись українською. Не бійтеся помилок. Кожен робить помилки, коли навчається, не здавайтесь і продовжуйте практикуватися. І головне – не очікуйте, що ви заговорите українською мовою вільно за одну ніч.
Хоча я навчалась в україномовній школі, мене оточували люди, які спілкувались українською, перші півтора місяця я відчувала себе ніби не зовсім комфортно, адже не могла вільно висловити думку, інколи важко добирала український відповідник певному слову. Та результат не забарився: на сьогодні, абсолютно вільно спілкуючись рідною українською, відчуваю себе вільною українкою в рідній вільній країні.
Бажаємо Єлизаветі подальших успіхів у навчанні та у наступному ІV етапі конкурсу! Нехай її талант і завзятість завжди приносять великі досягнення і відкривають нові можливості!

НАША ДОВІДКА. Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра ЯЦИКА проводиться щороку та має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу. Щороку учасниками змагань стають школярі, студенти і курсанти з понад 20 країн світу.