Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Кафедра нарисної геометрії і графіки налічує 88 років своєї історії разом з Дніпропетровським інженерно-будівельним інститутом, у склад якого вона увійшла  у 1930 році під назвою кафедри графічних наук. В той час кафедра навчала студентів поряд з граматикою зображальної мови – нарисною геометрією, — креслення, малюнок, живопис і скульптуру. Першим завідувачем кафедри був доцент Теннер Г.С., а у склад кафедри входили викла-дачі Бондар Ю.А., Александрова О.І., Самодрига В.М., Вассерман Я.Е. Циклінський Е.Ю.

Згодом у склад кафедри увійшли доцент Філіпп К.І., який закінчив Ризький політехнічний інститут і працював з1920 по 1930 роки у вечірньому робітничому будівельному технікумі, на бізі якого був заснований ДІБІ, а також асистенти Фіалков Р.М., Житков С.І. і Кліменко К.О.

У довоєнні часи педагогічна робота кафедри носила навчально-методичний характер, спрямований на надання студентам поряд з розумінням сутності обо-ротних зображень навичок практичної зображальної діяльності. З 1935 по 1941 рік кафедрою завідував доцент Юнницький І.Д., який викладав нарисну геометрію, а викладачі Бондар Ю.А. і Глухенька Н.О. навчали студентів малюнку олівцем і акварельному живопису.

Після повернення з евакуації в листопаді 1943 року кафедрою певний час завідував архітектор Г.Л.Швецько-Вінецький, автор проекту навчального кор-пусу ДІБІ, який до 1937 року керував архітектурно-планувальною майстернею міста Дніпропетровська, а з 1937 року став членом Всеукраїнського правління Спілки радянських архітекторів.

З серпня 1944 року кафедру очолив старший викладач С.А. Тамарін, який читав курс нарисної геометрії, а практичні заняття вели асистенти Л.К.Медведєва, Г.Г.Фальковська та О.Г.Сміяненко. Заняття з малюнку і живопису проводили старший викладач Н.О.Глухенька та асистент М.А.Коваленко. На початку післявоєнного становлення кафедри багато часу і зусиль було приділено її забе-зпеченню необхідним навчальним обладнанням і науково-методичними матері-алами для змістовного проведення навчального процесу.

До числа суттєвих навчально-методичних  посібників того часу слід віднести «Атлас креслень» С.А.Тамаріна, Л.К.Медведєвої і Г.Г.Фальковської. Цей атлас містив 59 зразків типових креслень будівельного і механічного змісту, які були основою варіантів навчальних завдань по технічному кресленню, «Наочний посібник для малювання» Н.О.Глухенької, «Побудова тіней в ортогональних проекціях і лінійної перспективи з тінями за методом архітекторів» А.П. Павлова (1948 рік).

В цей час на кафедрі почалася науково-дослідна робота. Кандидатські іспити склали Л.К.Медведєва, Г.Г.Фальковська і Н.О.Глухенька, яка стала працювати над дисертацією за темою « Орнамент в архітектурі радянської України», а захистила її на здобуття вченого звання кандидата мистецтвознавця  на  тему «Застосування українського орнаменту с. Петриківка в художній промисловості» у 1964 році.

В 1949-50 р.р. кафедрою завідував М.П.Петухов, а в 1950 році на його місце був призначений кандидат архітектури Т.І.Куцин, який почав свою діяльність з установлення зв’язків кафедри з виробництвом. В результаті був заключений договір о співробітництві між кафедрою і заводом металоконструкцій ім. Бабушкіна, в рамках якого для заводчан читались лекції з окремих розділів нарисної геометрії і впровадження нових ГОСТів на графічне оформлення робочих креслень металоконструкцій КМ і КМД. Такий же договір був заключний  з заводом будівельних машин. Поряд з цим Т.І.Куцин, як архітектор,  займався розробкою методів трансформування перспективних зображень в  ортогональні, тобто, реконструкцією фотознімків, необхідною для потреб архітектурного проектування. Широко ведома  книга Т.І.Куцина «Начертание розробки про побудову розгорток перехідних частин технічних виробів, по яких він одержав 2 авторських свідоцтва на винахід.

В період з 1957 по 1966 роки відбулися помітні зміни у підвищенні наукової кваліфікації викладачів кафедри не графічних наук, а нарисної геометрії і графіки. В 1962 році захистив кандидатську дисертацію Г.І.Луста за темою «Ротативні поверхні», в 1963 році – І.В.Галясовський за темою «Деякі геометричні питання теорії топографічних поверхонь», а в 1964 році — Н.О.Глухенька по петріковському розпису.

З 1957  по 1983 рік кафедрою завідував кандидат технічних наук, доцент, а згодом професор М.Л.Русскевич,- визнаний спеціаліст в галузі теорії і практики оборотних зображень в різних видах проекцій. Це були роки плідної і солідарної роботи всього колективу кафедри як в навчальному, так і в науковому  напрямах. Загальною  для всіх викладачів темою наукових досліджень були питання теорії оборотних зображень і вдосконалення методики викладання нарисної геометрії, вивчення бюджету часу на виконання студентами графічних завдань, оптимізації їх обсягів і змісту. Свій досвід провідні викладачі передавали на організованих  при кафедрі  курсах підвищення кваліфікації вчителів середніх шкіл і викладачів технікумів по кресленню, кафедра була опорною серед вузів Дніпропетровської області с виїзними засіданнями в Кривому Розі і Дніпродзержинську, при домі Вчених працювала наукова секція графіки під послідовним керівництвом доцента Т.І.Куцина, професора Н.Л.Русскевича,  доцента Лусти Г. І. і професора Ткача Д.І.

Розуміючи важливість педагогічних задач, які стоять перед кафедрою, професор М.Л.Русскевич організував з досвідчених викладачів і очолив творчій колектив по написанню навчальної літератури для студентів будівельних і архітектурних спеціальностей. З-під його пера вийшло 3 видання підручника «Начертательная геометрия», а під його редакцією і керівництвом,- два видання «Збірника задач з нарисної геометрії» (авторський колектив — Д.І.Ткач, М.Л.Русскевич, В.Л.Кравченко, Л.К.Медведева, Н.М.Жук, Ю.М.Сисоев), перше з яких було видано на українській  мові, а друге, — на російській, с грифом навчального посібника, виданого Мінвузом СРСР, і накладом в 17000 примір-ників. Ці книги створили єдиний навчальний комплекс, зручний в роботі як для викладачів, так і для студентів. Забезпечивши таким чином навчальний процес по засвоєнню досить непростої для студентів нарисної геометрії, Микола Лукич береться за створення  «Справочника по инженерно-строительному черчению», в якому були б зібрані всі існуючі в той час державні стандарти на графічне оформлення архітектурно-будівельної проектної документації. Цю книгу, на створення якої пішло немало часу і зусиль у співавторстві с доцентом Д.І.Ткачом, випустило в світ київське видавництво «Будівельник» в 1980 році накладом в 100000 примірників. І вона швидко розійшлася по навчальних закладах архітектурно-будівельного профілю і проектних інститутах Радянського  Союзу. Стала користуватися досить великим попитом, в результаті чого через 7 років вийшло друге, перероблене і доповнене видання цього  «Довідника…» у тому  ж  видавництві, але вже накладом в 50000 примірників.

Велика  увага приділялася проведенню навчального  процесу на заочному факультеті. Провідні викладачі двічі  в семестр виїжджали  на консультаційні пункти, що були організовані по місцях проживання іногородніх студентів (зокрема, в П’ятихатках), а також по місцю їх роботи ( зокрема, на Верхньо-дніпровському крохмально-паточному комбінаті). Крім того, по Днепропетров-ському телебаченню в рубриці «Для тих, хто працює і навчається»  читались  навчальні лекції з нарисної  геометрії  послідовно  доцентом Г.И.Лустою,  професором Н.Л.Русскевичем, доцентом В.Л. Кравченко і доцентом Ткачом Д.І.

В 1965 році професор  М.Л.Русскевич відкрив  при  кафедрі  аспірантуру  по спеціальності  05.01.01  «Прикладна  геометрія  і  інженерна  графіка».  Одним з перших  аспірантів  очної  форми навчання був асистент  Д.І.Ткач, який написав дисертацію на  тему «Деякі  питання  дослідження  простору апаратом централь-ного рухомого проекціювання стосовно до побудови архітектурних перспектив», яку успішно захистив у 1969 році у Вченій раді з прикладної геометрії  і інжене-рної графіки в московському інституті харчової промисловості.

Наукові  результати  цієї дисертації, які засновані на використанні принци-пово нового апарата центрального рухомого  проекціювання, що геометро-графічно моделює процес зорового сприйняття людиною архітектури в русі, розширили уявлення про геометрію картинного простору центральних проекцій, тому що предметом її дослідження стали такі незмінні графічні конструкції на картині,  структура яких не залежить від розташування точки зору у просторі, яка переміщується вздовж головного променя зору. Ці конструкції були названі «визначниками перспектив» як основи графічних технологій взаємних раціональних перетворень паралельних і центральних проекцій, що містять мінімально можливу кількість простих графічних операцій.

До числа науково-дослідних робіт, що мають застосування в проектній практиці, слід віднести  дослідження  кандидата  технічних  наук,  доцента В.И. Слюсаренко в галузі двосредової  і вимірювальної фотоз’ёмки з додатками в галузі реконструкції загублених пам’яток архітектури по їх архівних фото-знімках.

У 1983 році керувати кафедрою був призначений доцент Ю.М.Сисоєв. Зберігши попередні досягнення і традиції, кафедра почала новий етап свого розвитку. Під його керівництвом була вперше зроблена спроба розв’язання за-дач нарисної геометрії за допомогою ЕОМ ЄС-1922 та графопобудовників ЄС-7051 і ЄС-7054. Доценти кафедри Чикіньова Т.І. і Недодатко С.О. дуже сумлінно впроваджували цю програму в навчальний процес.

На протязі 40 років кафедра була опорною з нарисної геометрії і інженерної графіки, яка координувала організаційну і науково-методичну роботу споріднених кафедр технічних вузів Придніпровського регіону. Доцент В.Л. Кравченко і старший викладач М.З. Бистрякова професійно проводили заняття на курсах підвищення кваліфікації викладачів технікумів.  З 1968 по 1972 роки на кафедрі працював на громадських засадах університет підвищення кваліфікації вчителів креслення середніх шкіл Дніпропетровського регіону. Відповідальною за цю роботу була старший викладач Аверьянова Е.М., а заняття проводили проф. Русскевич М.Л., доцент Ткач Д.І., старший викладач Кожушко Н.О. і доцент Кравченко В.Л.

Серед викладачів, які плідно  працювали по науково-методичному забезпечен-

ню навчального процесу слід відмітити доцента Кравченко В.Л., а також доцентів Чикіньову Т.І. і Павленко Ю.Г., старших викладачів Бистрякову М.З., Аверьянову Е.М., Швець А.М., які довгий час працювали на кафедрі.

В 1997 році завідувачем кафедри був призначений кандидат фізико-мате-матичний наук В.О.Бараненко. Перед ним було поставлено завдання по впрова-дженню сучасної обчислювальної техніки у навчальний процес по всіх дисциплінах кафедри. Під керівництвом В.О.Бараненка доцент С.О.Недодатко і старший викладач І.Г.Астахова  написали методичні вказівки по розв’язанню задач нарисної геометрії засобами комп’ютерної графіки (в середовищі Auto-CAD-10), за розробку яких авторів було нагороджено в 1999 році за 1 місце в номінації «Методичні посібники» почесною грамотою та іменними годинниками на першому обласному міжвузівському конкурсі на кращий навчальний посібник для студентів. Почесними грамотами, дипломами і іменними годинниками в різні роки нагороджувались доценти Кравченко В.Л. і Недодатко С.О., професори Бараненко В.О. і Ткач Д.І. за представлені на міжвузівські конкурси науково-методичні розробки.

В 2001році завідувач кафедри В.О.Бараненко захистив докторську дисерта-цію, в 2003 році одержав звання професора, а в 2004, — академіка АНВШУ.

З 2004 року в академії, на факультеті ПЦБ встановлена стипендія імені М.Л.Русскевича. Першим стипендіатом стала студентка 4-го курсу Калніш Л.В.

Постійну увагу кафедра приділяє залученню студентів до наукової роботи.

В результаті вони щорічно приймають участь у Всеукраїнському конкурсі на кращу наукову роботу у м. Харкові і студентській конференції у м.Севастополі і одержують почесні дипломи і грамоти, а також публікують свої наукові статті у збірнику «Графіка ХХІ віку»

Велику роботу по створенню методичної бази кафедри проводив доцент Лебедєв Л.М., який на протязі 25 років сумлінно виконував різноманітні обов’язки замісника завідувача кафедри.

Переважно низькій рівень довузівської геометрографічної підготовки першокурсників, обумовлений відсутністю уроків креслення в середній школі і вступних іспитів з креслення, зокрема, на архітектурний факультет, визначили непрості педагогічні проблеми подолання порогу їх нерозуміння матеріалу вищої школи і перетворення їх буденного мислення на зачатки професійного проектного мислення.

Спроба подолання цього порогу була здійснена доцентом Ткачом Д.І. шляхом залучення до  вступу в курс нарисної геометрії для підготовки архітекторов філософські осмисленої наукової інформації з природничих наук, — природоведен-ня, фізики, фізіології чуттєвого  сприйняття, теорії пізнання і евклідової геометрії, які вивчалися в середній школі. В результаті була написана книга «Архитектурное черчение» в співторстві з професором Н.Л. Русскевичем і Заслуженим архітектором України П.Р.Нірінбергом, видана київським видавництвом «Будівельник» в 1991 року накладом в 10000 примірників. Провідною думкою цієї книги була необхідність розуміння природи будь-якого об’єкту як системи взаємопов’язаних елементів, а його оборотного зображення, — як системи зображень  його  елементів,  взаємопов’язаних  графічними  моделями  зв’язків  та

відношень між ними.

У 2010 році кафедрою став завідувати кандидат технічних наук, вибраний у 1993 році Вченою радою ПДАБА професором, Д.І.Ткач як доктор філософії в галузі теорії і практики оборотних зображень. З цього часу почалося сьогодення кафедри, яка налічує 7 викладачів, що забезпечують навчальний процес по вивченню нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки, креслення, основ інформатики і обчислювальної геометрії на всіх факультетах академії.

Комп’терізація  навчального процесу викликала необхідність напруженої науково-методичної роботи по створенню навчально-методичних комплексів всіх дисциплін для ефективного забезпечення дистанційного навчання студентів як заочної, так і очної форми навчання. Для кожного лектора ця робота є досить ємною і змістовною тому, що кожен студент на своєму комп’ютері повинен мати зміст кожної теоретичної лекції і методичні рекомендації по виконанню щотижневих практичних завдань.

Координацією цієї роботи і забезпеченню її якості займається досвідчений педагог, старший викладач Седлецька О.В.

Новий рівень освітніх вимог до організації, змісту і методики навчання студентів графічним технологіям створення оборотних зображень, обумовлений входженням освіти нашої країни в європейський освітній простір, який супроводжується скороченням аудиторного навчального часу спілкування викладачів зі студентами і відповідного збільшення часу на їх самостійне оволодіння навчальним матеріалом вимагає  від викладачів переходу у своєї роботі від інформаційно-поянювальної, тобто екстенсивної технології навчання до особистісно-розвивальної, тобто інтенсивної технології. Такий перехід потребує якісного навчально-методичного забезпечення студентів, дидактика якого повинна бути збагачена інформацією з природничих наук,  як елемента гуманітаризації викладання теорії оборотних зображень, що розглядають природу предметів свого дослідження як складних систем взаємопов’язаних елементів. Така системна парадигма розуміння природи штучних, зокрема, архітектурних об’єктів-систем та їх оборотних зображень якнайкраще відповідає новій, системній концепції нарисної геометрії як фундаментальної науки на відміну від традиційної нарисної геометрії як прикладної науки.

Наукові пошукання Ткача Д.І.

Науково-педагогічне обґрунтування такого переходу здійснив завідувач  кафедри професор Ткач Д.І. у своєї дисертації «Система навчання нарисної геометрії майбутніх архітекторів» на здобуття наукового ступеню доктора педагогічних наук, яку успішно захистив у спеціалізованій Вченій раді державного педагогічного  університету ім. М.П.Драгоманова у м. Києві по спеціальності «Теорія та методика професійної освіти» у грудні 2017 року.

Інтегральний зміст нарисної геометрії, складовою частиною якої є евклідова геометрія, аксіоматику якої нарисна «зображує», викликав написання дисертантом двох монографій – геометричної під назвою «Системна нарисна геометрія» і педагогічної під назвою «Методика навчання нарисної геометрії майбутніх архітекторів». Крім того, по темі дисертації опубліковано понад 45 наукових статей в матеріалах науково-методичних конференцій різного рівня, серед яких 11 надруковано у наукометричних виданнях.

У 2014 році по замовленню німецького видавництва LAMBERT Academic Publishing (м. Саарбрюкен, Німеччіна) написана науково-популярна монографія на російській мові «От Хаоса к Порядку», яка присвячена логічному переходу від відомої інформації про хаос, синергетику і фрактальну геометрію до подальшому розвитку фрактальної геометрії на її основі авторської ідеї фрактального розширення квадрату, яка має широке коло практичних застосувань.

2014 рік у науковому стані кафедри ознаменувався успішним захистом доцентом Мірошніченко К.К. дисертації на здобуття вченого звання доктора технічних наук, присвяченої геометрографічному моделюванню різних форм робочих органів змішувачів фіброармованої бетонної суміші.

Асистент Янковська Л.Є. представила до захисту у Вчену раду по прикладної геометрії Київського національного університету будівництва і архітектури дисертацію на здобуття вченого ступеню кандидата технічних наук і успішно захістила її у 2015 році.

Асистент Середа С.Ю. стала пошукувачем вченого ступеню кандидата технічних наук по тематиці кафедри електронних засобів телекомунікацій ДНУ ім.О.Гончара, присвяченої геометрографічному дешифруванню аерокосмічних знімків земної поверхні.

Перспективи подальшого розвитку навчально-виховної роботи колективу кафедри визначаються його прагненням до найбільш досконалої педагогічної технології навчання нарисної геометрії на основі системної парадигми, залучення кращих студентів до науково-дослідної роботи, можливого створення підготовчих курсів з креслення для студентів всіх інженерних факультетів, організації наскрізної графічної підготовки студентів і нормоконтролю додержання стандартів графічного оформлення курсових і дипломних проектів.

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.
вверх